Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן) — місто, центр Єврейської автономної області Росії, на річці Бірі (басейн Амуру). До 1931 року — Станція Тихенька.

місто Біробіджан
їд. ביראָבידזשאַן
Coat of Arms of Birobidzhan.png
Герб міста
Birobidzhan station.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Єврейська автономна область
Код ЗКАТУ: 99 701 000 001
Код ЗКТМО: 99701000001
Основні дані
Час заснування 1915
Населення 74 791 (2014) [1]
Площа 169,38 км² [2]
Поштові індекси 679000-679025
Телефонний код +7 42622
Географічні координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933Координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933
Часовий пояс UTC+10
Влада
Веб-сторінка biradm.ru
Міський голова Пархоменко Андрій Геннадійович
Мапа
Біробіджан (Росія)
Біробіджан
Біробіджан

Біробіджан (Єврейська автономна область)
Біробіджан
Біробіджан


CMNS: Біробіджан у Вікісховищі

НаселенняРедагувати

Населення: в 2014 році — &&&&&&&&&&074791.&&&&&074 791 мешканець, 2006 — &&&&&&&&&&078500.&&&&&078 500, 1959 — &&&&&&&&&&041000.&&&&&041 000 мешканців.

Чисельність населення
19321939[3]1959[4]1962[3]1967[3]1970[5]1979[6]1982[7]1986[3]1987[8]1989[9]1992[3]
254029 60040 66742 00046 00055 72468 63073 00080 00082 00083 66786 700
2000[3]2001[3]2002[10]2003[3]2005[3]2006[3]2008[11]2009[12]2010[13]2011[14]2012[15]2013[16]
79 80079 30077 25077 30076 60075 20075 48275 49575 41375 83376 20375 542
2014[17]2015[18]2016[19]2017[20]
74 79174 77774 55974 095

Загальні відомостіРедагувати

  • Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
  • Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі.

УродженціРедагувати

  • Дейнеко Сергій Васильович — полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, голова Державної прикордонної служби України (з червня 2019).

ПриміткиРедагувати

  1. Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2014 року. Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  2. БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
  4. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  5. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  6. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  7. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  8. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03. 
  11. Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
  12. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02. 
  13. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 2014-04-20. Процитовано 2014-04-20. 
  14. Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 2014-09-10. Процитовано 2014-09-10. 
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16. 
  17. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02. 
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06. 
  19. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  20. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 

ПосиланняРедагувати