Відкрити головне меню

Целіковська Тамара Олексіївна

український архітектор

Целіко́вська Тама́ра Олексі́ївна ( (17 листопада 1935(1935-11-17), Єлець, СРСР — 12 липня 2019(2019-07-12), Київ, Україна) — український архітектор, член Спілки архітекторів України з 1969 року, заслужений архітектор України (1995)[1][2].

Тамара Олексіївна Целіковська
рос. Тамара Алексеевна Целиковская
Целіковська Тамара Олексіївна 1996.jpg
Народження 17 листопада 1935(1935-11-17)Єлець, Липецька область, РСФРР, СРСР
Смерть 12 липня 2019(2019-07-12) (83 роки)Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітекторка
Праця в містах Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Крим
Найважливіші споруди станції Київського метрополітену
Звання
Заслужений архітектор України
Автограф Целіковська Тамара Олексіївна автограф.png
Целіковська Тамара Олексіївна у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилася в 1935 році в місті Єлець Липецької області, РРФСР. У 1953–1959 роках навчалась на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.

У 1959–1963 роках працювала в Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій Академії будівництва і архітектури УРСР (НДІБК АБіА УРСР).

З 1963 року — архітектор проектного інституту «Київметропроект» — Київської філії проектно-вишукувального інституту «Метродіпротранс». У 1994 році інститут «Київметропроект» перейменовано на ДП «ПІ Укрметротунельпроект», в якому працювала до 2014 року на посадах начальника архітектурно-планувальної майстерні та головного архітектора проекту.

Померла 12 липня 2019 року після важкої тривалої хвороби.

Наукова та суспільна діяльністьРедагувати

У 1960 році як молодший науковий співробітник НДІБК АБіА УРСР брала участь у розробці «Инструкции по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61), затвердженої Державним комітетом Ради Міністрів УРСР у справах будівництва 11 грудня 1961 року.

Є співавтором книги «Київський метрополітен» (1976 рік, друге видання в 1980 році, разом із Ф. М. Зарембою і М. В. Марченком). Член Національної спілки архітекторів України (з 1991 року) і Спілки архітекторів СРСР (з 1969 року). У 1980–1987 роках у складі групи спеціалістів інституту «Київметропроект» консультувала болгарських архітекторів по проектуванню метрополітену в м. Софії.

У 1985–1990 роках — секретар Київського відділення Спілки архітекторів СРСР.

Творчий доробокРедагувати

Архітектор — автор проектів (у складі творчих колективів):

Архітектор — автор проектів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

Архітектор — автор проектів станцій Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Герцена», «Теличка» (1990-ті — 2010-ті роки; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим).

Архітектор — автор проектів станцій Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Глибочицька», «Подільська», «Суднобудівна», «Труханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна» (2000-ні — 2010-ті роки; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, Є. М. Плащенком, О. В. Нашивочніковим, А. П. Юхновським, О. М. Панченком, Ф. М. Зарембою).

ЗображенняРедагувати

ПублікаціїРедагувати

  • Инструкция по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61) / сост. И. А. Рохлин, М. И. Каракурчи, И. Н. Майборода, при участии Т. А. Целиковской. — К. : [б. и.], 1962. (рос.)
  • Заремба Ф. М., Целиковская Т. А. Киевский метрополитен. — К. : Будівельник, 1976. — 96 с., ил. (рос.) (укр.) (англ.)
  • Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 23 червня 1995 року № 476/95 «Про присвоєння архітекторам почесних звань України».
  2. Архітектори, яким присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України» // Хто є хто в будівництві та архітектурі 2010.
  3. Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 року № 10.
  4. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11. Архівовано 30.03.2018, у Wayback Machine. (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. Архівовано 15 грудень 2017 у Wayback Machine.)
  5. Архітектурне рішення платформеної ділянки затверджено в 1995 році, справа № 386. Платформенну частину побудовано в конструкціях. Будівництво станційного комплексу «Львівська брама» законсервовано.

ДжерелаРедагувати