Чернігівська (станція метро)
50°27′35″ пн. ш. 30°37′51″ сх. д. / 50.45972° пн. ш. 30.63083° сх. д.
Чернігівська | |
---|---|
Святошинсько-Броварська лінія ![]() | |
Загальні дані | |
Тип | наземна, розташована під шляхопроводом |
Проєктна назва | ДШК |
Стара назва | Комсомольська (до 1993 року) |
Платформи | |
Кількість | 2 |
Тип | 1 острівна та 1 берегова (не використовується з грудня 1979 року) |
Форма | прямі |
Довжина | 101,0 м |
Ширина | 8,0 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 4 жовтня 1968 |
Архітектор(и) | Ігор Масленков, Вольдемар Богдановський, Тамара Целіковська |
Будівельник(и) | «Київметробуд» |
Транспорт | |
Район міста | Деснянський, Дніпровський |
Виходи до | Броварського проспекту, Чернігівської площі, вулиць Гната Хоткевича, Гетьмана Павла Полуботка , Братиславської |
Наземний транспорт | А 6, 63, 118 Т 22, 23, 28, 27, 33, 35 Мт 233, 405, 414, 415, 416, 418, 423, 434, 516, 523, 526, 528, 529, 544, 555, 590 |
Інше | |
Час відкриття | 05:28 |
Час закриття | 22:40 |
Код станції | 126 |
![]() |
|
«Черні́гівська» — 11-та станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Дарниця» і «Лісова». Розташована на перехресті Броварського проспекту з вулицею Гната Хоткевича.
Історія
ред.Проєктна назва станції — «ДШК». Відкрита 4 жовтня 1968 року під назвою «Комсомо́льська» (на честь 50-річчя ВЛКСМ, що проіснувала під цією назвою до 2 лютого 1993 року[1]), яку була перейменована «Чернігівську» через те, що з платформи станції є вихід на Броварський проспект, який переходить в автошлях у напрямку Чернігова[2].
«Чернігівська» — єдина станція в Києві, яка розташована на рівному майданчику (традиційно станції метро мають незначний та непомітний пасажирам ухил 3—5 ‰ для відводу води, зокрема як і інші наземні станції київського метрополітену).
Біля сучасної станції метро «Чернігівська» розташований невеликий мікрорайон «Німецький квартал». Цю місцевість почали забудовувати німецькі військовополонені після закінчення Другої світової війни у 1946—1953 роках, на честь чого квартал й отримав свою назву. На той час квартал не перебував в складі столиці, а лише невеликим окремим містечком. Будинки проєктувалися за унікальним стилем із легкою домішкою європейської архітектури. Будинки були цегляними, мали два поверхи й три під'їзди. Кожен будинок був розрахований лише на 18 квартир. Наразі більшість цих будинків було знесено, а на їхньому місці побудовані багатоповерхівки[3].
Конструкція
ред.Наземна станція продовжує серію попередніх типових станцій. Посадкова платформа розміщена під шляхопроводом. До двох наземних вестибюлів зі шляхопроводу ведуть пішохідні переходи, які служать одночасно покриттям (дахом) платформової дільниці.
Колійний розвиток: станція без колійного розвитку
21 листопада 1974 року через високий пасажиропотік на станції для висадки пасажирів була відкрита додаткова бічна платформа, яка використовувалася до відкриття дільниці у напрямку станції «Лісова»[4].
Опис
ред.Має два вестибюлі, однак вузька платформа не розрахована на нинішні пасажиропотоки. Архітектурний образ станції простий і водночас сучасний. Станція побудована за типовим проєктом, аналогічна станціям метро «Багратіонівська», «Філівський парк», «Піонерська» та «Кунцевська» Московського метрополітену.
Станція обслуговує житлові масиви Дніпровського, Дарницького та Деснянського районів.
Режим роботи
ред.Відправлення першого поїзду у напрямку станцій:
- «Лісова» — 05:34
- «Академмістечко» — 05:51
Відправлення останнього поїзду у напрямку станцій:
- «Лісова» — 22:40
- «Академмістечко» — 22:30
Пасажиропотік
ред.Роки | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 41,5 | 43,6 | 44,6 | 44,3 | 41,5 | 40,1 | 39,3 | 39,6 | 38,2 |
Галерея
ред.-
Платформа станції
-
Платформа станції ввечері
-
Недіюча бічна платформа
-
Краєвид з наземного вестибюля у напрямку станції «Лісова»
-
Назва станції на колійній стіні
-
Вестибюль станції вранці
-
Вестибюль станції ввечері
-
Прибуття поїзду на станцію «Чернігівська» зі сторони станції «Лісова»
-
Наземний вестибюль
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Станцію названо «Комсомольська» // «Вечірній Київ» № 231. — 1968
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
- ↑ Галина Ворона. Німецький квартал: мікрорайон для еліти з унікальним стилем будували полонені німці. BigKyiv.
- ↑ Станція «Комсомольська» на сайті «Міський електротранспорт». [Архівовано 21 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
ред.- Станція «Чернігівська» на офіційному сайті Київського метрополітену. [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Станція «Чернігівська» на неофіційному сайті Київського метрополітену. [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Олег Тоцкий. Метро, которого нет: «Черниговская» и «Лесная». tov-tob.livejournal.com. 26 червня 2012. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (чес.)