Відкрити головне меню

Список станцій Київського метрополітену

стаття-список у проекті Вікімедіа
Схема ліній Київського метрополітену

Це список станцій Київського метрополітену — системи ліній метрополітену в Києві (Україна). Першу лінію було відкрито 6 листопада 1960 року. На момент відкриття вона мала п'ять станцій. Наразі метрополітен налічує три лінії з 52 діючими станціями.

Цей список станцій виконано із прив'язкою до ліній і поділено на діючі станції та такі, що перебувають у процесі будівництва, законсервовані чи запроектовані.

Етимологія назв станційРедагувати

Станції Київського метрополітену названі:

  • 1 станція на честь людини («Тараса Шевченка»);
  • 1 станція від назви парку («Гідропарк»);
  • 3 станції за напрямом руху автошляху, поблизу якого розташовані («Житомирська, «Чернігівська», «Бориспільська»);
  • 5 станцій на честь гідронімів («Дніпро», «Славутич», «Либідська», «Вирлиця», «Почайна»);
  • 4 станції від назв площ («Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності», «Площа Льва Толстого»);
  • 5 станцій від назв вулиць, проспектів, бульварів («Берестейська», «Хрещатик», «Героїв Дніпра», «Васильківська», «Дружби Народів»);
  • 11 станцій на честь наземних будівель, споруд, закладів;
  • 22 станції від районів і місцевостей Києва, де вони розташовані.


Лінії та станціїРедагувати

Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Академмістечко 24 травня 2003 року 56,6  
Святошинсько-Броварська лінія
     
ТЧ «Новобіличі»
     
Новобіличі  +зал
     
     
     
ПК068+75 Академмістечко
     
ПК054+15 Житомирська
     
     
ПК036+15 Святошин  +зал
     
ПК026+50 Нивки
     
Гаванський шляхопровід
     
ПК016+03 Берестейська  +зал
     
     
ПК5+65 Шулявська
     
ПК17+63 Політехнічний інститут  +шв. трам
     
 
 
 
ПК38+54 Вокзальна  +M   +зал   +зал   +шв. трам
     
ПК49+11 Університет
 
 
 
ПК57+92 Театральна  +M
   
 
 
 
ПК65+19 Хрещатик  +M
 
 
   
Службова гілка до Майдану Незалежності
     
Службова гілка до Кловської
     
ПК81+45 Арсенальна
     
     
 
   
ПК91+00 Дніпро
     
Міст Метро через р. Дніпро
     
ПК105+00 Гідропарк
     
Русанівський метроміст
     
ПК121+09 Лівобережна   +зал
     
Шляхопровід над залізницею
     
ТЧ-1 «Дарниця»
     
     
ПК132+38 Дарниця
     
     
ПК145+66 Чернігівська
     
ПК157+65 Лісова
     
     
Житомирська 24 травня 2003 року 36,2  
Святошин 5 листопада 1971 року Святошино[2][3] 30,5  
Нивки 5 листопада 1971 року 23,8  
Берестейська 5 листопада 1971 року Жовтнева
(до 1993 року[4])
21,0  
Шулявська 5 листопада 1963 року Завод «Більшовик»
(до 1993 року[4])
26,5  
Політехнічний інститут 5 листопада 1963 року 29,8  
Вокзальна 6 листопада 1960 року 54,0  
Університет 6 листопада 1960 року 21,1  
Театральна 6 листопада 1987 року Ленінська
(до 1993 року[4])
15,0  
Хрещатик 6 листопада 1960 року 33,9  
Арсенальна 6 листопада 1960 року 22,3  
Дніпро 6 листопада 1960 року 2,7  
Гідропарк 5 листопада 1965 року 5,0  
Лівобережна 5 листопада 1965 року 45,9  
Дарниця 5 листопада 1965 року 47,4  
Чернігівська 4 жовтня 1968 року Комсомольська
(до 1993 року[4])
39,6  
Лісова 5 грудня 1979 року Піонерська
(до 1993 року[4])
58,8  
Оболонсько-Теремківська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Героїв Дніпра 6 листопада 1982 року 30,4  
Оболонсько-Теремківська лінія
     
ТЧ-2 «Оболонь»
     
     
ПК213+59 Героїв Дніпра
     
ПК201+98 Мінська
     
     
ПК190+08 Оболонь
     
ПК172+92 Почайна  +зал
 
 
 
ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
     
     
ПК146+05 Контрактова площа +ав
     
ПК136+25 Поштова площа +рв
     
 
 
 
ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
 
 
   
Службова гілка до Хрещатика
     
Службова гілка до Кловської
 
 
 
ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
     
ПК105+85 Олімпійська
     
     
ПК89+90 Палац «Україна»
     
ПК81+70 Либідська
     
     
ПК69+29 Деміївська +ав
     
ПК58+49 Голосіївська
     
ПК43+66 Васильківська
     
     
     
ПК28+83 Виставковий центр
     
ПК19+58 Іподром +ав
     
     
ПК4+64 Теремки
     
     
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
     
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
     
ПК010+23 Одеська
     
ТЧ «Теремки»
Мінська 6 листопада 1982 року 46,8  
Оболонь 19 грудня 1980 року Проспект Корнійчука
(до 1990 року[5])
33,9  
Почайна 19 грудня 1980 року Петрівка (до 2018 року) 44,4  
Тараса Шевченка 19 грудня 1980 року 15,1  
Контрактова площа 17 грудня 1976 року Червона площа
(до 1990 року[5])
41,0  
Поштова площа 17 грудня 1976 року 11,8  
Майдан Незалежності 17 грудня 1976 року Площа Калініна
(до 1977 року[6])
Площа Жовтневої Революції
(до 1991 року[7])
31,9  
Площа Льва Толстого 19 грудня 1981 року 26,7  
Олімпійська 19 грудня 1981 року Республіканський стадіон
(до 2011 року[8][9])
31,2  
Палац «Україна» 30 грудня 1984 року Червоноармійська
(до 1993 року[4])
18,9  
Либідська 30 грудня 1984 року Дзержинська
(до 1993 року[4])
30,2  
Деміївська 15 грудня 2010 року 21,3  
Голосіївська 15 грудня 2010 року 15,0  
Васильківська 15 грудня 2010 року 20,2  
Виставковий центр 27 грудня 2011 року 13,5  
Іподром 25 жовтня 2012 року 12,8  
Теремки 6 листопада 2013 року 27,9  
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Сирець 14 жовтня 2004 року 10,7  
Сирецько-Печерська лінія
     
ТЧ «Виноградар»
     
Маршала Гречка
     
ПК1+49 Виноградар
     
     
Проспект Правди
     
     
ПК20+15 Мостицька
     
     
     
ПК41+50 Сирець  +зал
     
     
ПК56+96 Дорогожичі
     
ПК68+03 Герцена
     
Службова гілка (проект) до Глибочицької
     
 
 
 
ПК83+91 Лук'янівська   +M
     
ПК100+18 Львівська брама
     
 
 
 
ПК114+62 Золоті ворота  +M
   
 
 
 
ПК122+50 Палац спорту  +M
     
Службова гілка до Хрещатика
     
Службова гілка до Майдану Незалежності
     
ПК133+91 Кловська
     
ПК147+27 Печерська
     
ПК158+20 Дружби народів
     
     
ПК177+40 Видубичі  +зал   +зал  +ав
     
     
ПК187+29 Теличка
     
     
Південний міст через р. Дніпро
     
     
ПК211+42 Славутич
     
ПК219+34 Осокорки
     
 
 
 
ПК233+02 Позняки  +M
     
ПК245+50 Харківська
     
     
ПК257+00 Вирлиця 
     
ПК269+13 Бориспільська 
     
ТЧ-3 «Харківське»
     
ПК280+04 Червоний хутір 
     
     
Дорогожичі 30 березня 2000 року 15,9  
Лук'янівська 30 грудня 1996 року 40,0  
Золоті ворота 31 грудня 1989 року 20,0  
Палац спорту 31 грудня 1989 року 24,5  
Кловська 31 грудня 1989 року Мечнікова
(до 1993 року[4])
11,9  
Печерська 27 грудня 1997 року 23,9  
Дружби народів 30 грудня 1991 року 22,5  
Видубичі 30 грудня 1991 року 33,0  
Славутич 30 грудня 1992 року 6,8  
Осокорки 30 грудня 1992 року 20,0  
Позняки 28 грудня 1994 року 38,8  
Харківська 28 грудня 1994 року 26,8  
Вирлиця 4 березня 2006 року 6,6  
Бориспільська 23 серпня 2005 року 16,6  
Червоний хутір 23 травня 2008 року 4,6  

Споруджувані та проектовані станціїРедагувати

Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
Новобіличі до 2022  
Берковець 2037 --
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
вул. Маршала Гречка після 2020 року[10]  
Проспект Правди до 2020 року
Виноградар після 2020 року[10]
Мостицька до 2020 року
Герцена після 2020 року[10]
Львівська брама 2018 року[11]
Теличка після 2020 року[10]
Промислова після 2020 року --
Подільсько-Вигурівська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
Вулиця Милославська після 2020[12]
Подільсько-Вигурівська лінія
     
ТЧ «Троєщина»
     
Вулиця Милославська  
     
Вулиця Цвєтаєвої  
     
Вулиця Сабурова  
     
Вулиця Драйзера  
     
Вулиця Каштанова  
     
Проспект Ватутіна  
     
Бульвар Перова
     
ПК178+46 Райдужна
     
     
ПК169+46 Затока Десенка
     
Подільський міст через Десенку
     
ПК157+18 Труханів острів
     
Подільський міст через р. Дніпро
     
ПК144+60 Суднобудівна
     
Подільський міст через гавань
     
 
 
 
 
ПК128+28 Подільська  +M
     
ПК121+58 Протипожежна висадочна платформа
 
 
 
 
ПК108+05 Глибочицька  +M
     
Службова гілка до Лук'янівської
     
Площа Перемоги
 
 
 
 
Вокзальна  +M  +зал  +зал  +шв. трам
     
Солом'янська площа
     
Чоколівська
     
Аеропорт +аеро
     
Кільцева дорога
     
ТЧ «Гатне»
Вулиця Цвєтаєвої після 2020[12]
Вулиця Сабурова після 2020[12]
Вулиця Драйзера після 2020[12]
Вулиця Каштанова після 2020[12]
Проспект Ватутіна після 2020[12]
Бульвар
Перова
після 2020[12]
Райдужна після 2020[12]  
Затока
Десенка
після 2020[12]
Труханів
острів
після 2020[12]  
Суднобудівна після 2020[12]  
Подільська після 2020[12]  
Глибочицька після 2020[12]  
Площа
Перемоги
після 2020[12]
Вокзальна після 2020 року[10]
Солом'янська площа після 2020 року[10]
Чоколівська після 2020 року[10]
Аеропорт після 2020 року[10]
Кільцева
дорога
після 2020 року[10]

Пересадкові вузлиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станом на 2017 рік
  2. Схема Київського метрополітену 1978 р. з довідника «Вулиці Києва»
  3. Схема Київського метрополітену 1984 р.
  4. а б в г д е ж и Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  5. а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3775, арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1744, арк. 219. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3862, арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
  8. Рішення Київської міської ради від 25 травня 2011 року № 191/5578 «Про перейменування станції Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  9. Про перейменування станції «Республіканський стадіон» [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати з застосуванням нової назви станції — «Олімпійська»] // Офіційний веб-сайт КП «Київський метрополітен». — 2011. — 7 липня.
  10. а б в г д е ж и к Перспектива розвитку
  11. Кличко пообіцяв відкрити станцію "Львівська брама" і побудувати метро на Троєщину. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2017-02-02. 
  12. а б в г д е ж и к л м н п р Кличко розповів про будівництво метро на Виноградар та Троєщину (uk). Процитовано 2017-02-02. 

ПосиланняРедагувати