Вікіпедія

Список станцій Київського метрополітену

стаття-список у проекті Вікімедіа

Це список станцій Київського метрополітену — системи ліній метрополітену в Києві (Україна). Першу лінію було відкрито 6 листопада 1960 року. На момент відкриття вона мала п'ять станцій. Наразі метрополітен налічує три лінії з 52 діючими станціями.

Схема ліній Київського метрополітену

Цей список станцій виконано із прив'язкою до ліній і поділено на діючі станції та такі, що перебувають у процесі будівництва, законсервовані чи запроєктовані.

Етимологія назв станційРедагувати

Станції Київського метрополітену названі:

  • 1 станція на честь людини («Тараса Шевченка»);
  • 1 станція від назви парку («Гідропарк»);
  • 3 станції за напрямом руху автошляху, поблизу якого розташовані («Житомирська», «Чернігівська», «Бориспільська»);
  • 5 станцій на честь гідронімів («Дніпро», «Славутич», «Либідська», «Вирлиця», «Почайна»);
  • 4 станції від назв площ («Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності», «Площа Льва Толстого»);
  • 5 станцій від назв вулиць, проспектів, бульварів («Берестейська», «Хрещатик», «Героїв Дніпра», «Васильківська», «Дружби Народів»);
  • 11 станцій на честь наземних будівель, споруд, закладів;
  • 22 станції від районів і місцевостей Києва, де вони розташовані.


Лінії та станціїРедагувати

Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Академмістечко 24 травня 2003 року — 56,6  
Святошинсько-Броварська лінія
   
 ТЧ «Новобіличі»
   
 Новобіличі  +зал
   
   
   
 ПК068+75 Академмістечко
   
 ПК054+15 Житомирська
   
   
 ПК036+15 Святошин  +зал
   
 ПК026+50 Нивки
       
 Гаванський шляхопровід
   
 ПК016+03 Берестейська  +зал
   
   
 ПК5+65 Шулявська
   
 ПК17+63 Політехнічний інститут  +шв. трам
   
 
 
 ПК38+54 Вокзальна  +M  +зал  +зал  +шв. трам
   
 ПК49+11 Університет
 
 
 ПК57+92 Театральна  +M
 
 
 ПК65+19 Хрещатик  +M
       
 ССГ до Майдану Незалежності
   
 ССГ до Кловської
   
 ПК81+45 Арсенальна
   
   
 ПК91+00 Дніпро
   
 Міст Метро через р. Дніпро
   
 ПК105+00 Гідропарк
   
 Русанівський метроміст
   
 ПК121+09 Лівобережна   +зал
       
 Шляхопровід над залізницею
       
 ТЧ-1 «Дарниця»
   
   
 ПК132+38 Дарниця
   
   
 ПК145+66 Чернігівська
   
 ПК157+65 Лісова
   
   
Житомирська 24 травня 2003 року — 36,2  
Святошин 5 листопада 1971 року Святошино[2][3] 30,5  
Нивки 5 листопада 1971 року — 23,8  
Берестейська 5 листопада 1971 року Жовтнева
(до 1993 року[4]) 		21,0  
Шулявська 5 листопада 1963 року Завод «Більшовик»
(до 1993 року[4]) 		26,5  
Політехнічний інститут 5 листопада 1963 року — 29,8  
Вокзальна 6 листопада 1960 року — 54,0  
Університет 6 листопада 1960 року — 21,1  
Театральна 6 листопада 1987 року Ленінська
(до 1993 року[4]) 		15,0  
Хрещатик 6 листопада 1960 року — 33,9  
Арсенальна 6 листопада 1960 року — 22,3  
Дніпро 6 листопада 1960 року — 2,7  
Гідропарк 5 листопада 1965 року — 5,0  
Лівобережна 5 листопада 1965 року — 45,9  
Дарниця 5 листопада 1965 року — 47,4  
Чернігівська 4 жовтня 1968 року Комсомольська
(до 1993 року[4]) 		39,6  
Лісова 5 грудня 1979 року Піонерська
(до 1993 року[4]) 		58,8  
Оболонсько-Теремківська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Героїв Дніпра 6 листопада 1982 року — 30,4  
Оболонсько-Теремківська лінія
     
 ТЧ-2 «Оболонь»
     
     
 ПК213+59 Героїв Дніпра
     
 ПК201+98 Мінська
     
     
 ПК190+08 Оболонь
     
 ПК172+92 Почайна  +зал
 
 
  
 ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
     
     
 ПК146+05 Контрактова площа +ав
     
ПК136+25 Поштова площа+ф +рв
     
 
 
  
 ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
 
 
    
 ССГ до Хрещатика
     
 ССГ до Кловської
 
 
  
 ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
     
 ПК105+85 Олімпійська
     
     
 ПК89+90 Палац «Україна»
     
 ПК81+70 Либідська
     
     
 ПК69+29 Деміївська +ав
     
 ПК58+49 Голосіївська
     
 ПК43+66 Васильківська
     
     
     
 ПК28+83 Виставковий центр
     
 ПК19+58 Іподром +ав
     
     
 ПК4+64 Теремки
     
     
 ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
     
 ПК09+20 Вулиця Дмитра Луценка
     
 ПК010+23 Одеська
     
 ТЧ «Теремки»
Мінська 6 листопада 1982 року — 46,8  
Оболонь 19 грудня 1980 року Проспект Корнійчука
(до 1990 року[5]) 		33,9  
Почайна 19 грудня 1980 року Петрівка (до 2018 року) 44,4  
Тараса Шевченка 19 грудня 1980 року — 15,1  
Контрактова площа 17 грудня 1976 року Червона площа
(до 1990 року[5]) 		41,0  
Поштова площа 17 грудня 1976 року — 11,8  
Майдан Незалежності 17 грудня 1976 року Площа Калініна
(до 1977 року[6])
Площа Жовтневої Революції
(до 1991 року[7]) 		31,9  
Площа Льва Толстого 19 грудня 1981 року — 26,7  
Олімпійська 19 грудня 1981 року Республіканський стадіон
(до 2011 року[8][9]) 		31,2  
Палац «Україна» 30 грудня 1984 року Червоноармійська
(до 1993 року[4]) 		18,9  
Либідська 30 грудня 1984 року Дзержинська
(до 1993 року[4]) 		30,2  
Деміївська 15 грудня 2010 року — 21,3  
Голосіївська 15 грудня 2010 року — 15,0  
Васильківська 15 грудня 2010 року — 20,2  
Виставковий центр 27 грудня 2011 року 13,5  
Іподром 25 жовтня 2012 року — 12,8  
Теремки 6 листопада 2013 року — 27,9  
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[1] Вигляд станції Схема лінії
Сирець 14 жовтня 2004 року — 10,7  
Сирецько-Печерська лінія
     
 ТЧ «Виноградар»
     
 Маршала Гречка
     
 ПК4+45 Виноградар
     
     
 ПК3'+20 Проспект Правди  
     
     
 ПК21+02 Мостицька  
     
     
     
 ПК41+33 Сирець  +зал
     
     
 ПК56+96 Дорогожичі
     
 ПК68+03 Герцена
     
 ССГ до Глибочицької
     
 
 
  
 ПК83+71 Лук'янівська   +M
     
 ПК100+18 Львівська брама
     
 
 
  
 ПК114+62 Золоті ворота  +M
   
 
 
  
 ПК122+50 Палац спорту  +M
     
 ССГ до Хрещатика
     
 ССГ до Майдану Незалежності
     
 ПК133+91 Кловська
     
 ПК147+27 Печерська
     
 ПК158+20 Дружби народів
     
     
 ПК177+40 Видубичі  +зал   +зал +ав
     
     
 ПК187+28 Теличка
     
     
 Південний міст через р. Дніпро
     
     
 ПК211+42 Славутич
     
 ПК219+34 Осокорки
     
 
 
  
 ПК233+02 Позняки  +M
     
 ПК245+50 Харківська
     
     
 ПК256+93 Вирлиця
     
 ПК269+09 Бориспільська
     
     
 ПК280+04 Червоний хутір
     
     
Дорогожичі 30 березня 2000 року — 15,9  
Лук'янівська 30 грудня 1996 року — 40,0  
Золоті ворота 31 грудня 1989 року — 20,0  
Палац спорту 31 грудня 1989 року — 24,5  
Кловська 31 грудня 1989 року Мечнікова
(до 1993 року[4]) 		11,9  
Печерська 27 грудня 1997 року — 23,9  
Дружби народів 30 грудня 1991 року — 22,5  
Видубичі 30 грудня 1991 року — 33,0  
Славутич 30 грудня 1992 року — 6,8  
Осокорки 30 грудня 1992 року — 20,0  
Позняки 28 грудня 1994 року — 38,8  
Харківська 28 грудня 1994 року — 26,8  
Вирлиця 4 березня 2006 року — 6,6  
Бориспільська 23 серпня 2005 року — 16,6  
Червоний хутір 23 травня 2008 року — 4,6  

Споруджувані та проєктовані станціїРедагувати

Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
Новобіличі після 2025 року —  
Берковець 2037 —
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
вул. Маршала Гречка після 2025 року[10] — —  
Проспект Правди 12 травня 2023 року — —
Виноградар після 2025 року[10] — —
Мостицька 12 травня 2023 року — —
Герцена після 2025 року[10] — —
Львівська брама після 2025 року[11] — —
Теличка до 2027 року[10] — —
Промислова після 2025 року —
Подільсько-Вигурівська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Вигляд станції Схема лінії
Вулиця Милославська після 2030[12] — —
Подільсько-Вигурівська лінія
     
 ТЧ «Троєщина»
     
 Вулиця Милославська  
     
 Вулиця Цвєтаєвої  
     
 Вулиця Сабурова  
     
 Вулиця Драйзера  
     
 Вулиця Каштанова  
     
 Проспект Ватутіна  
     
 Бульвар Перова
     
 ПК178+46 Райдужна
     
     
 ПК169+46 Затока Десенка
     
 Подільський міст через Десенку
     
 ПК157+18 Труханів острів
     
 Подільський міст через р. Дніпро
     
 ПК144+60 Суднобудівна
     
 Подільський міст через гавань
     
 
 
 
  
 ПК128+28 Подільська  +M
     
 ПК121+58 Протипожежна висадочна платформа
 
 
 
  
 ПК108+05 Глибочицька  +M
     
 Службова гілка до Лук'янівської
     
 Площа Перемоги
 
 
 
  
 Вокзальна  +M  +зал  +зал  +шв. трам
     
 Солом'янська площа
     
 Чоколівська
     
 Аеропорт +аеро
     
 Кільцева дорога
     
 ТЧ «Гатне»
Вулиця Цвєтаєвої після 2030[12] — —
Вулиця Сабурова після 2030[12] — —
Вулиця Драйзера після 2030[12] — —
Вулиця Каштанова після 2030[12] — —
Проспект Ватутіна після 2030[12] — —
Бульвар
Перова 		після 2030[12] — —
Райдужна після 2030[12] —  
Затока
Десенка 		після 2025[12] — —
Труханів
острів 		після 2025[12] —  
Суднобудівна після 2025[12] —  
Подільська після 2025[12] —  
Глибочицька після 2025[12] —  
Площа
Перемоги 		після 2030[12] — —
Вокзальна після 2030 року[10] — —
Солом'янська площа після 2030 року[10] — —
Чоколівська після 2030 року[10] — —
Аеропорт після 2030 року[10] — —
Кільцева
дорога 		після 2030 року[10] — —

Пересадкові вузлиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в Станом на 2017 рік
  2. ↑ Схема Київського метрополітену 1978 р. з довідника «Вулиці Києва». Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007. 
  3. ↑ Схема Київського метрополітену 1984 р. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007. 
  4. ↑ а б в г д е ж и Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  5. ↑ а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3775, арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
  6. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1744, арк. 219. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  7. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3862, арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
  8. ↑ Рішення Київської міської ради від 25 травня 2011 року № 191/5578 «Про перейменування станції Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  9. ↑ Про перейменування станції «Республіканський стадіон» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати з застосуванням нової назви станції — «Олімпійська»] // Офіційний вебсайт КП «Київський метрополітен». — 2011. — 7 липня.
  10. ↑ а б в г д е ж и к Перспектива розвитку. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2022. 
  11. ↑ Кличко пообіцяв відкрити станцію "Львівська брама" і побудувати метро на Троєщину. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. 
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Кличко розповів про будівництво метро на Виноградар та Троєщину (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. 

ПосиланняРедагувати


Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_станцій_Київського_метрополітену&oldid=35985144