Політехнічний інститут (станція метро)

станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії

50°27′3″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.45083° пн. ш. 30.46611° сх. д. / 50.45083; 30.46611

Політехнічний інститут
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типпілонна трисклепінна
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина101,0 м
Ширина15,5 м
Будівництво
Дата відкриття5 листопада 1963 року
Архітектор(и)Г. В. Головко, Б. В. Дзбановський, Є. Л. Іванов, М. М. Сиркін
Інженер(и)-конструктор(и)В. А. Лисяк, І. Ф. Жуков
Скульптор(и)В. З. Бородай
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Район містаСолом'янський, Шевченківський
Виходи доЕскалатор Берестейського проспекту,
вулиць Політехнічної, Богдана Гаврилишина
Наземний транспортА 2, 31, 118
Тр 5, 7, 92Н, 93Н, 94Н
Мт (міські) 179, 189, 228, 427, 429, 442, 442д, 465, 518, 575
Мт (приміські) 306, 720
Інше
Час відкриття05:40
Час закриття00:14
Код станції116
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Політехні́чний інститу́т» — 6-та станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Шулявська» і «Вокзальна». Відкрита 5 листопада 1963 року у складі другої черги метро.

Конструкція

ред.

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Опис

ред.

Станція глибокого закладення, але конструкція її поновлена. Тут уперше застосовано не чавунні тюбінги, а залізобетонні — це винахід конструкторів київського проєктного інституту. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено тристрічкові одномаршеві ескалатори. Наземний вестибюль з касовим залом вбудований у адміністративний будинок (архітектори І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно) по Берестейському проспекту, 35, в якому розміщується дирекція метрополітену. На стіні будинку над входом у метро була розміщена декоративна емблема з зображенням поїзда в обрамленні букви М[1][2], яку згодом замінили на рекламне табло.

Оформлення

ред.

Інтер'єр станції відповідає вимогам того часу щодо боротьби з «надмірністю», доволі спартанський, мінімум мармуру, навіть карнизи на пілонах відсутні. Але форма пілонів перекликається з тодішніми загальними тенденціями (наука, космос). Цю тему підтримує барельєф під назвою «У космос» на торцевій стіні центрального залу роботи скульптора В. З. Бородая, архітекторів А. Краснянського, М. Й. Голода.

Розташування

ред.

Станція розташована на Берестейському проспекті біля Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Сікорського», Національного медичного університету ім. О. Богомольця та Київського зоопарку. У пішохідній досяжності — станція швидкісного трамвая «Політехнічна».

Пасажиропотік

ред.
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 30,8 32,2 32,1 30,0 30,3 28,7 29,3 29,8 29,9

Зображення

ред.

Режим роботи

ред.

Відправлення першого потягу за призначенням:

Відправлення останнього потягу за призначенням:

Розклад відправлення потягів увечері (після 22:00) за призначеннями:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Советский Киев. // darriuss.livejournal.com. — 2010. — 11 августа. [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Советский Киев. // darriuss.livejournal.com. — 2010. — 11 августа. [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.