Театральна (станція метро, Київ)

станція Київського метрополітену

50°26′41″ пн. ш. 30°31′5″ сх. д. / 50.44472° пн. ш. 30.51806° сх. д. / 50.44472; 30.51806

Театральна
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типпілонна трисклепінна
Проєктна назваВулиця Леніна[1], Театральна[2]
Стара назваЛенінська (до 1993 року)
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина102,0 м
Будівництво
Дата відкриття6 листопада 1987 року
Архітектор(и)М. М. Альошкін, А. С. Крушинський, Т. О. Целіковська
Скульптор(и)А. В. Кущ
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Пересадка на «Золоті ворота»
Район містаШевченківський
Виходи доЕскалатор вулиць Богдана Хмельницького, Євгена Чикаленка
Наземний транспортА 24, 109, 114 (вихідні дні)
Інше
Час відкриття05:43
Час закриття00:18
Код станції119
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Театра́льна» — 28-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Університет» і «Хрещатик». Відкрита 6 листопада 1987 року під назвою «Ле́нінська» (від вулиці Леніна, нині — Богдана Хмельницького, де розташована станція). Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[3], від розташованих поблизу Драматичного театру ім. Лесі Українки та Національної опери України.

Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською та Сирецько-Печерською лініями.

Також поряд зі станцією розташовані Центральний універмаг і Природничий музей.

Історія будівництва

ред.

Станція вбудована в наявну лінію спеціально як пересадковий пункт на Сирецько-Печерську лінію. Осторонь тунелів перегону «Університет» — «Хрещатик» почали будівництво станції та під'їзних тунелів. На завершальному етапі будівництва новий вузол приєднали до наявної лінії. При цьому протягом пів року, з 31 березня по 1 жовтня 1987 року, лінія була розірваною навпіл, між «Університетом» і «Хрещатиком» поїзди не ходили. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, пристосувавши відкриття до 6 листопада — напередодні 70-ї річниці Великої Жовтневої революції[4]. Старі тунелі, довжиною понад 300 м кожен, які частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду[5].

Конструкція

ред.

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Станція має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали поєднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з'єднаний з підземним вестибюлем, сполучений з підземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Євгена Чикаленка. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.

Архітектура та оформлення

ред.

За словами архітектора Т. Целіковської, станція могла стати іншою. Отримавши задачу створити станцію, присвячену Леніну, архітектори намагалися зробити акцент на музиці Бетховена — яка подобалася Леніну як людині. Однак цей проєкт було відхилено, і станція набула нинішнього інтер'єру в офіціозному стилі[5].

В оформленні переважає граніт червоно-коричневих тонів Лезниківського родовища в Житомирській області (з того самого, звідки в 1929 році взято камінь для Мавзолею Леніна[6]), яким облицьовані пілони й торець центрального залу. У нішах пілонів із боку центрального залу встановлено металеві горельєфи у вигляді прапорів із цитатами з робіт Леніна українською та російською мовами. У торці залу розміщено бронзовий бюст Леніна. З боку посадкових платформ центральна частина пілонів оброблена світло-сірим мармуром.

Підсвітка центрального і платформних залів — закарнізна. Колійні стіни облицьовані білим мармуром.

Верхній циліндричний підземний вестибюль являє собою композицію «Спіраль часу», що складається з горельєфів і барельєфів, які уособлюють зображення історичних подій, перетворюючись на птахів і промені, і нарешті сходяться в центрі склепіння, де змонтована велика люстра з м'яким білим світлом.

Пересадки

ред.

У середині залу станції розташовані чотири галереї-проходи над платформою другої колії, що ведуть до чотирьохстрічкового одномаршевого ескалатора, яким можна перейти на станцію «Золоті ворота».

Новітнє переобладнання

ред.

25 лютого 2014 року, під час активної фази «Ленінопаду», на станції демонтували таблички з радянськими лозунгами та почали підготовчі роботи для демонтажу барельєфа Леніна в торці станції[7]. Однак, барельєф лише закрили дерев'яною стінкою. 6 листопада 2014 року на стінці у торці залу відкрили 3D малюнок із зображенням театральної зали[8].

Пасажиропотік

ред.
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 19,0 17,8 17,9 17,3 15,8 14,8 14,8 15,0 15,1

Зображення

ред.

Режим роботи

ред.

Відправлення першого поїзда в напрямку:

Відправлення останнього поїзда в напрямку:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Марченко І. Київський метрополітен: третя лінія // Радянська Україна : газета. — Київ, 1977. — № 197. — 23 серпня. — С. 4.
  2. Метро: радіуси швидкості // Вечірній Київ : газета. — Київ, 1978. — № 26 (10245). — 31 січня. — С. 3.
  3. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  4. Козлов К. П., Машкевич С. В. Київський тролейбус — Київ: «КИЙ», 2009. — С. 312—315.(укр.)(англ.)
  5. а б Мельничук Г. Загадки подземки // Газета по-киевски: газета. — Киев, 2007. — 29 января. [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Мавзолей на Червоній площі в Москві — виконаний із використанням граніту з Лезниківського родовища. [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 28 липня 2019.] (рос.)
  7. На «Театральній» збираються зняти барельєф Леніна [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] // espreso.tv. — 2014. — 25 лютого.
  8. На станції метро «Театральна» замість Леніна з'явилося 3D графіті // Телеканал «24». — 2014. — 6 листопада.

Посилання

ред.