Русанівська протока

Мефіглайська протока
Мефіглайська протока
50°28′07″ пн. ш. 30°33′35″ сх. д. / 50.4686° пн. ш. 30.5598° сх. д.
Витік
• координати	50°28′07″ пн. ш. 30°33′34″ сх. д. / 50.468589077149° пн. ш. 30.55937889682° сх. д.
Гирло	Дніпро
• координати	50°25′38″ пн. ш. 30°35′20″ сх. д. / 50.427169866895° пн. ш. 30.58898511440° сх. д.
Басейн	Дніпро
Країни:	Україна
Довжина	5,5 км
	Медіафайли у Вікісховищі

Мефіглайська Протока — один з рукавів в руслі Дніпра в межах Києва. 1877 року внаслідок сильної повені на Дніпрі на місці ланцюжку озер утворилася сучасна протока. Проте вже впродовж 1882-84 років було збудовано загати на Русанівській та Венеційських протоках. У 1-й половині ХХ ст. внаслідок повеней та руйнацій загат знову утворилися острови. В 1906–1943 роках протоку перетинав Русанівський міст, з 1965 року - Русанівський метроміст.

Опис

Відгалужується на схід від Чортория нижче урочища Горбачиха (їх розділяють Долобецький та Венеційський острови. Протока омиває Русанівські сади, Микільську слобідку, Русанівку та Березняки по лівому берегу та Гідропарк — по правому. Між Долобецьким та Венеційським островами Русанівську протоку сполучає з Чорториєм Венеційська протока. Нижче Венеційського острова протока впадає в основне русло Дніпра. Судноплавна.

Середні глибини - 4-6 м, в окремих місцях 13-14 м. Найбільша глибина 18 м.

Близько 1957 року вздовж східного берега протоки розташувався садово-дачний масив Русанівські сади. Приблизно до 1977 року в північно-східному краю протоки діяв РОП-8 - ремонтно-відстійний пункт приватних човнів. До кінця 80-х років щоліта в протоці відбувалося регулярне курсування пасажирських катерів на маршрутах Русанівка - Венеційський острів та Поділ - Русанівські сади.