Русанівські сади
Русанівські сади — дачний масив на лівобережжі Дніпра, в Дніпровському районі міста Києва. Межує на сході та півночі з залізничною колією Київ-Дніпровський — Почайна, на північному заході з урочищем Горбачиха, на півдні — з Лівобережним масивом, на заході з Русанівської протокою, від якої й походить назва.
Русанівські сади Київ | ||||
![]() Русанівські сади | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°29′ пн. ш. 30°34′ сх. д. / 50.48° пн. ш. 30.57° сх. д.Координати: 50°29′ пн. ш. 30°34′ сх. д. / 50.48° пн. ш. 30.57° сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Район | Дніпровський район | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Площа | 170 га[1] | |||
Населення | 10 000[2] | |||
Поштовий індекс | 02002 | |||
Телефонний код | +38044 | |||
Головні вулиці | вул. Центральна Садова, вул. Дамбова, Подільський мостовий перехід | |||
Відкритий | 12 лютого 1957 року | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | Лівобережна | |||
Залізнична інфраструктура | Троєщина (Городня) | |||
Карта | ||||
Історія
ред.Дачний масив на Русанівських Садах, біля заповідника Горбачиха, річки Десенки та Русанівської протоки, створений рішенням Київського міськвиконкому № 245 від 12 лютого 1957 року «Про відвод підприємствам та установам м. Києва земельних ділянок під посадку колективних садів для робітників та службовців в Дарницькому районі».[3]
Оскільки дана місцевість часто потерпала від весняних повеней,найбільші було зафіксовано у 1845, 1877, 1895, 1908, 1931 роки, жителям данчного масиву теж довелося пережити дві найбільші повені в 1970 році (рівень води 97,4 м) та в 1979 році. Тоді багато дач на «курячих ніжках» плавали по вікна у воді. Після другої повені було вирішено спорудити захисну гідротехнічну споруду у вигляді дамби по якій була прокладена асфальтована дорога, яка в 2011 році отримала назву вул. Дамбова[4]. Підтоплення з того часу припинилося.[5]
Протягом кількох десятиліть, до початку ХХІ століття, Русанівські Сади розвивалися стабільно, як і будь-яка дачна територія в Києві чи передмісті, в рамках чинного на той час законодавства й нормативних приписів та обмежень, що застосовувалися тоді до земельних ділянок для садівництва з дачними спорудами. Проте звичний устрій був порушений будівництвом Подільського мостового переходу. Техніко-економічне обґрунтування будівництва розроблялося у 1987—1989 роках. Проєкт узгоджений містобудівною радою 25 липня 1990 року, затверджений Київською міською радою 19 квітня 1993 року. Роботи з будівництва моста були розпочаті в 1993 році, але внаслідок відсутності фінансування будівництво одразу було зупинено і відновлено лише в грудні 2003 року.
Згідно з рішенням від 17 лютого 2011 року, Київрада визначила 265 ділянок Русанівських садів, що будуть знесені через будівництво шляхопроводу. Потім до цього списку додали ще 12 дач.[6]
Працівники компанії «Київавтодор» планували почати знесення перших 43 ділянок Русанівських садів у середині серпня 2011 року[7], потім цю подію перенесли на кінець серпня[8]. Більшість садівників погодилися на компенсацію і на той час уже з'їхали. Ділянки йдуть не за порядком, а вибірково. У першу чергу відселення потрапили будівлі на 25-й і 26-й лініях, хоча мешканці будинків, що потрапляють під знесення в 2-й черзі (санітарна зона моста), поки не з'їжджали. Більша частина дачників із ділянок, що йдуть під знесення, погодилися переселитися в Биківню.
В лютому 2019 року будівельники знесли останній дачний будинок, що заважав будівництву Подільського мостового переходу та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, і який довго не могли прибрати через постійні судові тяжби.[9]
Подільський мостовий перехід було побудовано на місці колишніх вулиць 26-та Садова та 25-та Садова з примиканням до вул. Цептральна Садова.
Релігійне життя
ред.19 грудня 2009 року, в день пам'яті святителя Миколая, відбулося освячення хреста на купол новозбудованого Свято-Успенського храму що на Русанівських садах м. Києва.
Свято-Успенська парафія, яку очолює священик Євгеній Зубко, збудувала на приналежній ОСТ «Русанівський масив» території типовий храм. Влітку 25 серпня 2007 року був закладений і освячений наріжний камінь, а 22 березня 2009 року відбулося освячення фундаменту майбутнього храму. Великий внесок у будівництво святині належить об'єднанню садових товариств «Русанівський масив».
Посилання
ред.- Офіційний сайт Русанівських садів [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
- ↑ Русанівські Сади
- ↑ Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
- ↑ Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 263/5650 «Про найменування нової вулиці в Дніпровському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2011. — № 110 (3935). — 2 серпня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- ↑ Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
- ↑ Газета "Сегодня". Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ Київавтодор починає зносити Русанівські сади // УНІАН[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Газета по-українськи, №1272, 18.08.2011. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2011.
- ↑ Що відбувається зараз на Подільському мосту у Києві
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |