Русанівські сади — дачний масив на лівобережжі Дніпра, в Дніпровському районі міста Києва. Межує на сході та півночі з залізничною колією Київ-Дніпровський — Почайна, на північному заході з урочищем Горбачиха, на півдні — з Лівобережним масивом, на заході з Русанівської протокою, від якої й походить назва.

Русанівські сади
Київ
Русанівські сади
Русанівські сади

Русанівські сади
Загальна інформація
50°29′ пн. ш. 30°34′ сх. д. / 50.48° пн. ш. 30.57° сх. д. / 50.48; 30.57Координати: 50°29′ пн. ш. 30°34′ сх. д. / 50.48° пн. ш. 30.57° сх. д. / 50.48; 30.57
Країна  Україна
Район Дніпровський район
Адмінодиниця Київ
Площа 170 га[1]
Населення 10 000[2]
Поштовий індекс 02002
Телефонний код +38044
Головні вулиці вул. Центральна Садова, вул. Дамбова, Подільський мостовий перехід
Відкритий 12 лютого 1957 року
Транспорт
Метрополітен Лівобережна
Залізнична інфраструктура Троєщина (Городня)
Карта
Русанівські сади. Карта розташування: Київ
Русанівські сади
Русанівські сади
Русанівські сади (Київ)

Історія

ред.

Дачний масив на Русанівських Садах, біля заповідника Горбачиха, річки Десенки та Русанівської протоки, створений рішенням Київського міськвиконкому № 245 від 12 лютого 1957 року «Про відвод підприємствам та установам м. Києва земельних ділянок під посадку колективних садів для робітників та службовців в Дарницькому районі».[3]

Оскільки дана місцевість часто потерпала від весняних повеней,найбільші було зафіксовано у 1845, 1877, 1895, 1908, 1931 роки, жителям данчного масиву теж довелося пережити дві найбільші повені в 1970 році (рівень води 97,4 м) та в 1979 році. Тоді багато дач на «курячих ніжках» плавали по вікна у воді. Після другої повені було вирішено спорудити захисну гідротехнічну споруду у вигляді дамби по якій була прокладена асфальтована дорога, яка в 2011 році отримала назву вул. Дамбова[4]. Підтоплення з того часу припинилося.[5]

Протягом кількох десятиліть, до початку ХХІ століття, Русанівські Сади розвивалися стабільно, як і будь-яка дачна територія в Києві чи передмісті, в рамках чинного на той час законодавства й нормативних приписів та обмежень, що застосовувалися тоді до земельних ділянок для садівництва з дачними спорудами. Проте звичний устрій був порушений будівництвом Подільського мостового переходу. Техніко-економічне обґрунтування будівництва розроблялося у 1987—1989 роках. Проєкт узгоджений містобудівною радою 25 липня 1990 року, затверджений Київською міською радою 19 квітня 1993 року. Роботи з будівництва моста були розпочаті в 1993 році, але внаслідок відсутності фінансування будівництво одразу було зупинено і відновлено лише в грудні 2003 року.

Згідно з рішенням від 17 лютого 2011 року, Київрада визначила 265 ділянок Русанівських садів, що будуть знесені через будівництво шляхопроводу. Потім до цього списку додали ще 12 дач.[6]

Працівники компанії «Київавтодор» планували почати знесення перших 43 ділянок Русанівських садів у середині серпня 2011 року[7], потім цю подію перенесли на кінець серпня[8]. Більшість садівників погодилися на компенсацію і на той час уже з'їхали. Ділянки йдуть не за порядком, а вибірково. У першу чергу відселення потрапили будівлі на 25-й і 26-й лініях, хоча мешканці будинків, що потрапляють під знесення в 2-й черзі (санітарна зона моста), поки не з'їжджали. Більша частина дачників із ділянок, що йдуть під знесення, погодилися переселитися в Биківню.

В лютому 2019 року будівельники знесли останній дачний будинок, що заважав будівництву Подільського мостового переходу та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, і який довго не могли прибрати через постійні судові тяжби.[9]

Подільський мостовий перехід було побудовано на місці колишніх вулиць 26-та Садова та 25-та Садова з примиканням до вул. Цептральна Садова.

Релігійне життя

ред.

19 грудня 2009 року, в день пам'яті святителя Миколая, відбулося освячення хреста на купол новозбудованого Свято-Успенського храму що на Русанівських садах м. Києва.

Свято-Успенська парафія, яку очолює священик Євгеній Зубко, збудувала на приналежній ОСТ «Русанівський масив» території типовий храм. Влітку 25 серпня 2007 року був закладений і освячений наріжний камінь, а 22 березня 2009 року відбулося освячення фундаменту майбутнього храму. Великий внесок у будівництво святині належить об'єднанню садових товариств «Русанівський масив».

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
  2. Русанівські Сади
  3. Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
  4. Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 263/5650 «Про найменування нової вулиці в Дніпровському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2011. — № 110 (3935). — 2 серпня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  5. Історія виникнення дачного масиву на Русанівських Садах
  6. Газета "Сегодня". Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2011.
  7. Київавтодор починає зносити Русанівські сади // УНІАН[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Газета по-українськи, №1272, 18.08.2011. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2011.
  9. Що відбувається зараз на Подільському мосту у Києві