Відкрити головне меню

Подільський мостовий перехід — мостовий перехід, що споруджується в Києві через річку Дніпро і має з'єднати Поділ з лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив. Будується з 1993 року, дата відкриття багато разів відкладалася[1].

Подільський мостовий перехід
Подільський міст липень 2014.jpg
50°28′18″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.47166667002777274° пн. ш. 30.54444444002777814° сх. д. / 50.47166667002777274; 30.54444444002777814Координати: 50°28′18″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.47166667002777274° пн. ш. 30.54444444002777814° сх. д. / 50.47166667002777274; 30.54444444002777814
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Поділ
Перетинає Дніпро і Десенка (Чорторий)
Конструктор, архітектор Фукс Георгій Борисович

Подільський мостовий перехід. Карта розташування: Київ
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід (Київ)
Подільський мостовий перехід у Вікісховищі?
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2014
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2011
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2009
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2008
Аварія на будівництві Подільського мостового переходу. 2011

Двоярусна споруда, що складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі планується 6 смуг для руху автотранспорту (по 3 в один бік), на нижньому — Подільсько-Вигурівська лінія метро зі станціями «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка», які будуть знаходитися на естакадах.

Головний інженер проекту — Фукс Георгій Борисович.

Зміст

ПроектРедагувати

За проектом міст має з'єднати Поділ з лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив. Загальна довжина мосту становитиме біля семи з половиною кілометрів. До складу траси мостового переходу входять:

Естакада мосту починатиметься від вулиці Набережно-Хрещатицької на Подолі, перетне Рибальський острів, Труханів острів, пройде через Русанівські сади і вийде на лівобережну частину Києва. Автомобільна частина мосту матиме по 3 смуги для руху в кожному напрямку, проектна інтенсивність руху автотранспорту 59 тис. автомобілів на добу. Через міст буде проходити Подільсько-Вигурівська лінія Київського метрополітену, при чому на мості буде знаходитися три станції: «Суднобудівна», «Труханів острів» та «Затока Десенка»[3].

ІсторіяРедагувати

Траса Подільського мостового переходу була позначена на всіх генеральних планах Києва останніх сорока років. У чинному генеральному плані розвитку Києва до 2020 року передбачено розвиток усіх видів міського пасажирського транспорту з урахуванням побудови цього мосту.

Техніко-економічне обґрунтування будівництва розроблялося у 19871989 роках. Проект узгоджений містобудівною радою 25 липня 1990 року, затверджений Київською міською радою 19 квітня 1993 року. Роботи з будівництва мосту були розпочаті в 1993 році, але внаслідок відсутності фінансування будівництво за кілька років було призупинено. Поновлено спорудження мосту в грудні 2003 року.

Закінчити спорудження мосту планувалося ще у 2008 році, однак станом на початок 2010 року роботи з будівництва повністю зупинені, термін закінчення наразі невідомий. У травні 2010 року після одержання фінансування будівництво мосту було відновлене, на вересень того ж року планувалося встановлення головної арки над русловою частиною Дніпра, яка має монтуватися з шести сегментів. Встановлення арки почалося влітку 2011 року. Для монтування сегментів застосовано унікальний плавучий кран «Захарій LK-600» виробництва судобудівного заводу «Ленінська кузня». 18 листопада 2011 року він впав в Дніпро і розламався в місці кріплення вантажної стріли, що вивело його з ладу[4].

11 жовтня 2012 року відбувся тендер[5] щодо знесення будинків, споруд та зелених насаджень на 133 садових ділянках[6] Русанівських і Воскресенських садів, що заважають Подільському мостовому переходу. Роботи планувалось завершити до кінця 2013 року, але це так і не сталося.

Станом на 2017 рік за оцінками інституту «Київдормістпроект» міст був готовий на 65 відсотків. Тривав суд забудовників із власниками 22 із 259 дач, що, згідно з проектом, підлягали знесенню, а здача мосту в експлуатацію прогнозувалась на кінець 2021 року[7]

Того ж року громадськість прилеглих до озера Райдужного районів виступила за зміну трасування лівобережного з'їзду з Подільсько-воскресенського мосту через вулицю Навої з метою збереження озера Райдужного.[8][9]

У 2018 році пожвавилися будівельні роботи на Подільсько-Воскресенському мосту, по якому планується пустити метро на Троєщину. У вересні планується почати асфальтувати лівобережну частину переходу, а до кінця 2018 року з'єднати всі стики арки і підвісити міст на вантах. На об'єкті від 150 до 230 осіб працюють у дві зміни. Також триває будівництво нових опор для мосту на Лівому березі Києва (Русанівські сади). На Рибальському півострові закінчено бетонування автомобільного рівня з однієї сторони.[10]

У листопаді 2018 року у Києві на Рибальському півострові знесли гуртожиток, що заважав будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Знесення гуртожитку дозволить продовжити будівництво мосту в сторону Подолу, а саме до його промислової частини (район Київського річкового порту), та з'єднати нову автомагістраль з вулицею Набережно-Луговою. Будівля знаходилася за адресою вулиця Електриків 31. У ній проживали робітники Київського підприємства «Кузня на Рибальському». Жителів гуртожитку було переселено, а їх речі транспортовано. Тільки після повного звільнення будівлі, вона була знесена.

Одразу після знесення гуртожитку розпочалася підготовка до спорудження останньої опори естакади на Рибальському острові під № 6. Наступний крок — будівництво мосту через Гавань.[11]

Після добудови Подільсько-Воскресенський міст стане найбільшим арочним мостом у Європі. На мосту буде облаштовано 6 смуг для автомобільного руху та 2 залізничні колії. На будівництво моста було витрачено близько 5 млрд грн бюджетних коштів, для завершення потрібно ще 7 млрд грн.[12]

АваріїРедагувати

18 листопада 2011 об 11:10 плавучий кран «Захарій LK-600» впав[13]. Ніхто не постраждав. Під час аварії всередині крану було 8 працівників. П'ятеро з них врятувалися самостійно, ще троє були врятовані службою порятунку та силами ГУ МНС Києва. Як показало розслідування причинами аварії стали порушення безпеки експлуатації устаткування, невиконання інструкції з експлуатації, а також неправильні дії членів екіпажу[14]. З крану витекли мазут і дизпаливо[15].

20 квітня 2015 року з мосту впав 23-річний чоловік.[16]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Подольский мост не будет сдан до Евро-2012 — А. Голубченко.[недоступне посилання з квітень 2019] Building.ua (рос.)
  2. Довідка про будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Архів оригіналу за 2012-08-12. Процитовано 2010-09-23. 
  3. Олександр Охотніков: «Другий вхід на „Вокзальній“ буде через 2,5 року» // «Хрещатик». — 2008. — 5 червня.
  4. На будівництві моста у Києві впав кран. Всередині було 8 людей. Українська правда
  5. Кабмін дав 8 млн на знесення дач, що заважають Подільському мостовому переходу
  6. хоча, згідно з проектом, потрібно знести 265 ділянок
  7. інституту «Київдормістпроект». ukrinform.ua. Архів оригіналу за 10 січень 2018. Процитовано 14 квітня 2018. 
  8. Врятувати Райдугу!. m.day.kyiv.ua. Газета «День» мобільна версія. Архів оригіналу за 14 квітень 2018. Процитовано 14 квітня 2018. 
  9. Тепер ти - Нічний мрійник; правобережний підхід ПМП: night_dreamer01. night-dreamer01.livejournal.com. Архів оригіналу за 25 березень 2019. Процитовано 14 квітня 2018. 
  10. Розбудова інфраструктури: Подільський міст у Києві підвісять на вантах до кінця поточного року + актуальні фото з будівництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-09-07. Процитовано 8 вересня 2018. 
  11. Вирішена проблема будівництва Подільського мосту. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-18. Процитовано 17 листопада 2018. 
  12. Київській міст стане одним з найбільших в Європі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-24. Процитовано 24 травня 2019. 
  13. Кран «Захарій» впав з вини робітників
  14. Експертна комісія завершила розслідування падіння крана Захарій
  15. Кран «Захарій» може загинути у Дніпрі.
  16. http://kiev.segodnya.ua/kaccidents/v-kieve-paren-sorvalsya-s-mosta-i-vyzhil-609737.html

ПосиланняРедагувати