Берестейська (станція метро)

станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії

50°27′30″ пн. ш. 30°25′15″ сх. д. / 50.45833° пн. ш. 30.42083° сх. д. / 50.45833; 30.42083

Берестейська
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типколонна трипрогінна мілкого закладення
Стара назваЖовтнева (до 1993 року) [1]
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина100,0 м
Ширина10,0 м
Будівництво
Дата відкриття5 листопада 1971
Архітектор(и)Б. І. Приймак, І. Л. Масленков, В. С. Богдановський, Т. О. Целіковська
Скульптор(и)Б. М. Карловський
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Район містаШевченківський, Солом'янський
Виходи доЕскалатор Берестейського проспекту, вулиць Дегтярівської, Табірної, Миколи Василенка
Наземний транспортА 9
Т 14, 15
Тр 5, 7, 92Н, 93Н, 94Н
Мт (міські) 189, 228, 417, 429, 442д, 455, 465, 517, 518, 566, 569, 573, 575
Мт (приміські) 306, 720
з. п. Берестейська
Інше
Час відкриття05:39
Час закриття00:11
Код станції114
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Бересте́йська» — 12-та станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Нивки» і «Шулявська». Відкрита 5 листопада 1971 року під назвою «Жовтне́ва». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2], походить від української назви міста Берестя (сьогодні Брест у складі Білорусі) та Берестейського проспекту, де розташована станція.

Конструкція

ред.

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку

Опис

ред.

Стеля залу спирається на дві низки колон. Зал сполучений з підземним вестибюлем сходами на спуск та двострічковим одномаршевим ескалатором на підйом.

Будувалася разом зі станціями «Нивки» та «Святошин». Через перепад рельєфу та значною мірою своїй попередній назві «Жовтнева», цій станції поталанило більше, ніж вищезгаданим. Колони з іржостійкої сталі, пластика колійної стіни з освітленням і декоративними решітками та підшивна стеля у центрі платформи свідчать про те, що часи аскетизму в архітектурі минають. Навіть вестибюль станції облицьований мармуром.

Оформлення

ред.

Червоно-коричневим мармуром облицьовано торець платформи. До початку 1990-х років він був прикрашений кованим барельєфом та словами В. І. Леніна «Жовтнева революція відкрила нову еру всесвітньої історії…»[3] (скульптор Болеслав Карловський).

У 1973 році архітекторів — авторів проєктів станцій «Жовтнева» і «Святошино» висували на здобуття Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка[3].

Влітку 2015 року з оформлення станції була демонтована комуністична символіка[4].

Розташування

ред.

Станція розташована на Берестейському проспекті, тролейбусними та трамвайними маршрутами сполучена з житловими масивами Нивки і Відрадний. Вхід до станції суміщений з пішохідним переходом на обидва боки Берестейського проспекту.

Пасажиропотік

ред.
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 24,4 21,8 21,4 22,2 20,7 19,7 19,8 21,0 20,9

Зображення

ред.

Режим роботи

ред.

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 11 листопада 1969 року № 1983 «Про затвердження назв станцій метрополітену» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 805. Арк. 241. [Архівовано з першоджерела 3 вересня 2013.]
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  3. а б Моцар Т. Переконлива сила простоти: На здобуття Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка // Київська правда. — 1973. — № 37.
  4. Метрополітен виконує рішення про заміну комуністичної символіки [Архівовано 21 червня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київського метрополітену. — 2015. — 16 липня.

Посилання

ред.