Богдановський Вольдемар Станіславович

Богдано́вський Вольдема́р Станісла́вович (нар. 1 січня 1933(19330101), Кронштадт, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР — 24 серпня 1998, Київ, Україна) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1964 року.

Богдановський Вольдемар Станіславович
Народження	1 січня 1933(1933-01-01) Кронштадт, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР
Смерть	24 серпня 1998(1998-08-24) (65 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	станції метро «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця», «Чернігівська», «Берестейська», «Нивки», «Поштова площа» у Києві
Автограф
Богдановський Вольдемар Станіславович у Вікісховищі

Біографія

Вольдемар Богдановський народився в м. Кронштадті Ленінградської області, РРФСР. Під час німецько-радянської війни перебував у Ленінграді, пережив блокаду. Після війни, коли батько Вольдемара повернувся з фронту, у серпні 1945 року його сім'я переїхала в Білгород-Дністровський.

У 1951—1957 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.

У 1957—1961 роках працював архітектором у Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій, з грудня 1961 по липень 1970 року — у проєктному інституті «Київметропроект» на посадах старшого архітектора, керівника групи. У 1966—1970 роках за сумісництвом працював архітектором у живописно-скульптурному комбінаті Укрхудожфонду. З липня 1970 року — головний архітектор архітектурно-будівельного відділу інституту Діпрозв'язок, з квітня 1971 року — головний архітектор у Республіканському спеціалізованому будівельно-реставраційному управлінні, з червня 1975 по 1993 рік — працював художником-архітектором у «Художпроекті» Київського творчого об'єднання «Художник».

Помер 24 серпня 1998 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Творчість

Автор проєктів (у складі творчих колективів):

• житлові будинки з блок-кімнат серії ЭКБ-01 у Києві (1959—1960);
• вузол транспортної розв'язки в районі Приморської вулиці в Одесі (1963);
• станції Київського метрополітену: «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця» (1965), «Чернігівська» (1968), «Берестейська», «Нивки» (1970), «Поштова площа» (1976);
• шахтні ліфтопідйомники в санаторіях «Парус», «Соснова поляна», «Україна» на Південному узбережжі Криму;
• ескалатори біля Потьомкінських сходів (1971, Одеса).

Архітектор — автор пам'ятників:

• Василю Боженку в Києві (1967, скульптор Василь Вінайкін, архітектори — Вольдемар Богдановський та Ігор Масленков);
• футболістам київського «Динамо» — учасникам «матчу смерті» у Києві (1971, скульптор Іван Горовий, архітектори Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков);
• Марусі Богуславці (1981), Іванові Сошенку (1982), Григорію Ткаченку-Петренку в Богуславі (1980);
• Семену Палію на Палієвій горі поблизу Білої Церкви; на честь козацького повстання під проводом Косинського (1980);
• радянським воїнам — визволителям (смт Теофіополь Хмельницької області);
• меморіальні пам'ятники загиблим під час Другої Світової війни (1969, с. Ічня Чернігівської області; с. Ольшана Черкаської області; смт Ярмолинці Хмельницької області).

Живопис і графіка

Малювати Вольдемар почав ще в дитинстві, в архіві родини збереглися його роботи, починаючи з 1945 року.

Перша персональна виставка акварелей Богдановського пройшла в Краєзнавчому музеї в Білгород-Днестровскому в 1968 році, наступна — 1972 року, в Київському будинку архітектора. Крім цього, брав участь у багатьох виставках живопису Спілки архітекторів України.

Більшість робіт Вольдемара Богданівського виконано в техніці акварель, гуаш і темпера. Протягом всього періоду творчості архітектор писав фортецю в Білгород-Дністровському. Також у його творчому доробку є й кримський цикл. Поїздка на Кижі й Соловецькі острови в 1965 році послужила поштовхом до створення серії робіт про ті місця.

За підсумками персональної виставки в Київському будинку архітектора 1973 року був нагороджений творчої поїздкою до Вірменії. Роботи того періоду, що трохи відрізняються за стилем виконання від решти творчості, дуже точно передають колорит і своєрідність вірменської архітектури.

Фотографія

Захоплювався фотографією пам'яток архітектури, привозив своєрідні фотозвіти з кожної поїздки. У колекції Богдановського налічувалося 16 тисяч знімків архітектурних шедеврів. Після смерті Вольдемара Станіславовича його фотографії були передані до відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Зображення

Станції метрополітену

• 
  Станція метро «Гідропарк»
• 
  Станція метро «Лівобережна»
• 
  Станція метро «Дарниця»
• 
  Станція метро «Чернігівська»
• 
  Станція метро «Берестейська»
• 
  Станція метро «Нивки»
• 
  Станція метро «Поштова площа»

Пам'ятники

• 
  Пам'ятник Василеві Боженку
• 
  Пам'ятник футболістам київського «Динамо» — учасникам «Матчу смерті»
• 
  Пам'ятник повстанцям Косинського в Білій Церкві
• 
  Меморіал полеглим радянським воїнам у Ярмолинцях

Джерела

• Богдановский Вольдемар Станиславович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1963. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)
• Богдановский Вольдемар Станиславович [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.] // Артгалерея Nostalgie. (рос.)
• Богдановський Вольдемар Станіславович: особова справа чл. СА УРСР (8 травня 1964—1998). — 10 л. // ЦДАМЛМ України, ф. 640, оп. 4, спр. 991.
• Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
• Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К. : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.