Богдановський Вольдемар Станіславович
Богдано́вський Вольдема́р Станісла́вович (нар. 1 січня 1933, Кронштадт, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР — 24 серпня 1998, Київ, Україна) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1964 року.
Богдановський Вольдемар Станіславович | |
---|---|
Народження | 1 січня 1933 |
Смерть | 24 серпня 1998 (65 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ |
Найважливіші споруди | станції метро «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця», «Чернігівська», «Берестейська», «Нивки», «Поштова площа» у Києві |
Автограф | |
Богдановський Вольдемар Станіславович у Вікісховищі |
Біографія
ред.Вольдемар Богдановський народився в м. Кронштадті Ленінградської області, РРФСР. Під час німецько-радянської війни перебував у Ленінграді, пережив блокаду. Після війни, коли батько Вольдемара повернувся з фронту, у серпні 1945 року його сім'я переїхала в Білгород-Дністровський.
У 1951—1957 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.
У 1957—1961 роках працював архітектором у Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій, з грудня 1961 по липень 1970 року — у проєктному інституті «Київметропроект» на посадах старшого архітектора, керівника групи. У 1966—1970 роках за сумісництвом працював архітектором у живописно-скульптурному комбінаті Укрхудожфонду. З липня 1970 року — головний архітектор архітектурно-будівельного відділу інституту Діпрозв'язок, з квітня 1971 року — головний архітектор у Республіканському спеціалізованому будівельно-реставраційному управлінні, з червня 1975 по 1993 рік — працював художником-архітектором у «Художпроекті» Київського творчого об'єднання «Художник».
Помер 24 серпня 1998 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Творчість
ред.Автор проєктів (у складі творчих колективів):
- житлові будинки з блок-кімнат серії ЭКБ-01 у Києві (1959—1960);
- вузол транспортної розв'язки в районі Приморської вулиці в Одесі (1963);
- станції Київського метрополітену: «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця» (1965), «Чернігівська» (1968), «Берестейська», «Нивки» (1970), «Поштова площа» (1976);
- шахтні ліфтопідйомники в санаторіях «Парус», «Соснова поляна», «Україна» на Південному узбережжі Криму;
- ескалатори біля Потьомкінських сходів (1971, Одеса).
Архітектор — автор пам'ятників:
- Василю Боженку в Києві (1967, скульптор Василь Вінайкін, архітектори — Вольдемар Богдановський та Ігор Масленков);
- футболістам київського «Динамо» — учасникам «матчу смерті» у Києві (1971, скульптор Іван Горовий, архітектори Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков);
- Марусі Богуславці (1981), Іванові Сошенку (1982), Григорію Ткаченку-Петренку в Богуславі (1980);
- Семену Палію на Палієвій горі поблизу Білої Церкви; на честь козацького повстання під проводом Косинського (1980);
- радянським воїнам — визволителям (смт Теофіополь Хмельницької області);
- меморіальні пам'ятники загиблим під час Другої Світової війни (1969, с. Ічня Чернігівської області; с. Ольшана Черкаської області; смт Ярмолинці Хмельницької області).
Живопис і графіка
ред.Малювати Вольдемар почав ще в дитинстві, в архіві родини збереглися його роботи, починаючи з 1945 року.
Перша персональна виставка акварелей Богдановського пройшла в Краєзнавчому музеї в Білгород-Днестровскому в 1968 році, наступна — 1972 року, в Київському будинку архітектора. Крім цього, брав участь у багатьох виставках живопису Спілки архітекторів України.
Більшість робіт Вольдемара Богданівського виконано в техніці акварель, гуаш і темпера. Протягом всього періоду творчості архітектор писав фортецю в Білгород-Дністровському. Також у його творчому доробку є й кримський цикл. Поїздка на Кижі й Соловецькі острови в 1965 році послужила поштовхом до створення серії робіт про ті місця.
За підсумками персональної виставки в Київському будинку архітектора 1973 року був нагороджений творчої поїздкою до Вірменії. Роботи того періоду, що трохи відрізняються за стилем виконання від решти творчості, дуже точно передають колорит і своєрідність вірменської архітектури.
Фотографія
ред.Захоплювався фотографією пам'яток архітектури, привозив своєрідні фотозвіти з кожної поїздки. У колекції Богдановського налічувалося 16 тисяч знімків архітектурних шедеврів. Після смерті Вольдемара Станіславовича його фотографії були передані до відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Зображення
ред.Станції метрополітену
ред.-
Станція метро «Гідропарк»
-
Станція метро «Лівобережна»
-
Станція метро «Дарниця»
-
Станція метро «Чернігівська»
-
Станція метро «Берестейська»
-
Станція метро «Нивки»
-
Станція метро «Поштова площа»
Пам'ятники
ред.-
Пам'ятник Василеві Боженку
-
Пам'ятник футболістам київського «Динамо» — учасникам «Матчу смерті»
-
Пам'ятник повстанцям Косинського в Білій Церкві
-
Меморіал полеглим радянським воїнам у Ярмолинцях
Джерела
ред.- Богдановский Вольдемар Станиславович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1963. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)
- Богдановский Вольдемар Станиславович [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.] // Артгалерея Nostalgie. (рос.)
- Богдановський Вольдемар Станіславович: особова справа чл. СА УРСР (8 травня 1964—1998). — 10 л. // ЦДАМЛМ України, ф. 640, оп. 4, спр. 991.
- Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
- Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К. : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.