Відкрити головне меню
Богуслав, пам'ятник Марусі Богуславці

Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Дивно, вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.

Зміст

Походження та приміткиРедагувати

Записано в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря Ригоренка з села Краснокутськ, надруковано в «Записках о Южной Руси» (т. І, стор. 210—214).

Відомо більше двадцяти п'яти варіантів думи, записаних з 1850 по 1932 роки. Дума багато разів досліджувалася та широко використовувалася в літературі. Шевченко передрукував її в своєму букварі; Старицький на основі цього народного твору написав драму «Маруся Богуславка»; українській радянський композитор Олександр Свєшніков написав балет «Маруся Богуславка».

В думі знайшли відображення високі патріотичні почуття, глибока віра народу в своє визволення від турецького ярма. Відзначається дума довершеністю художньої форми. В змалюванні картин турецької неволі і визволення невільників вона має багато спільного з думою «Іван Богуславець» і невільницькими плачами.

Вшанування пам'ятіРедагувати

На честь неї названо 46 курінь УПЮ імені Марусі Богуславки.

У літературіРедагувати

У музиціРедагувати

У драматургіїРедагувати

У мистецтвіРедагувати

Серед художників до цього образу зверталися: Дерегус М. Г., Скирда Ю. А. та ін.

У кінематографіРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Українські народні думи. У 5 т. — Т. 1. Думи раннього козацького періоду / Упор. М. К. Дмитренко, Г. В. Довженок (тексти), С. Й. Грица (мелодії) та ін. Передмови: М. К. Дмитренко, С. Й. Грица, статті, коментарі, примітки Г. В. Довженок, А. Ю. Ясенчук, Т. М. Шевчук, О. І. Шалак, Н. М. Пазяк, І. І. Кімакович. — К., 2009;
  • Шевчук Тетяна. Темниця і храм: концепт світла в українських народних думах (міфологічні структури в думі про Марусю Богуславку) // Мова та історія. Зб. наукових праць. — К., 2012/2013. — Вип. 228. — С. 3-17.