Тютюнник Микола Григорович

Тютюнник Микола Григорович
Тютюнников Микола Григорович
Ім'я при народженні Тютюнников Микола Григорович
Псевдо Тютюнник
Народився 1 червня 1949(1949-06-01) (70 років)
Банкіне , Білгородська область СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність письменник,
поет, журналіст, перекладач
Мова творів українська
російська
Роки активності 1982 і до тепер
Magnum opus історична поема у віршах «Маруся Богуславка»
Премії Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя
Літературна премія «Берег надії» імені В. Симоненка

Мико́ла Григо́рович Тютю́нник (1 червня 1949(19490601)) — український письменник, поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій.

БіографіяРедагувати

Народився у напівукраїномовному селі Банкіне Білгородської області, поблизу адміністративного кордону РРФСР і УРСР. Його діду за розповсюдженою тоді у РРФСР «помилкою» додали у паспорті до прізвища «Тютюнник» суфікс «-ов».[1] В такій формі воно дісталося і нащадкам. Втім, у літературній діяльності Микола Григорович підписується як «Тютюнник», без надбаного пращуром додатку. У п'ятирічному віці переїхав з родиною до Первомайська Ворошиловградської (нині — Луганської) області. Навчався в СШ № 2 (нині — гімназія) та Стахановському гірничому технікумі. З 15-ти років, до служби в армії, працював у шахті. Після служби в Казахстані, на озері Балхаш, 14 років працював на шахті імені Менжинського — прохідником, гірничим майстром. З успіхами в літературі перейшов на письменницьку та літературну діяльність. З середини 2000-х працює переважно в Луганську, хоч продовжує позиціонувати себе як первомайця.

Письменницька діяльністьРедагувати

Спроби писати твори розпочав ще у шкільні роки. Вперше земляки побачили твори Тютюнника у газетних публікаціях, а з 1980-х років почали виходити і книги його авторства. Пише Микола Григорович і українською і російською мовами, як прозу, так і поезію. У 1982 році вийшла перша книжка оповідань «Біля річки Лугані», у 1987 році — «Случай на Северной». Після виходу другої відразу був прийнятий до Спілки письменників СРСР. У 1988 році його приймають до Союзу письменників України. Створив та очолив первомайсько-попаснянське літературне товариство ім. Горбатова.

Визнання отримує історична поема у віршах «Маруся Богуславка», яку було видано у 2006-му році. За неї Тютюнник став лауреатом премій ім. Миколи Гоголя[2] та у 2009 році лауреатом премії «Берег надії» імені Василя Симоненка[3]. 2013 року стає лауреатом міжнародної премії з поезії ім. Миколи Рубцова «Звезда полей».[4] Тютюнник є повним кавалером «Шахтарської слави», за твори про фронтовиків нагороджений медаллю «Маршал Жуков»[5].

Як журналістРедагувати

У 90-ті працюв головним редактором первомайської газети «Шахтёрский край». В подальшому працює у виданнях «Вести региона» (Луганськ, в перші місяці — Первомайськ, очолював редакцію), «Сбойка» (Луганськ, шахтарське видання), «Ильичевец»(Маріуполь).

Сучасні публікаціїРедагувати

  1. Собрание сочинений: в 5 т. / М.Тютюнник. — Луганск: Глобус, 2005. Т.(рос.)
  2. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 1. Исторические новеллы. — 2005. — 494 с. Т.(рос.)
  3. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 2. Повесть. Рассказы. Стихи. — 2006. — 499 с. Т.(рос.)
  4. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 3. Осенние дороги. Новеллы. — 2007. — 491 с.: ил.(рос.)
  5. Вовчок: новела / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С. 44-46.
  6. Домовичок: новела / М.Тютюнник// Жайвори над Луганщиною. Ч. 2. — Луганськ, 2004. — С.51-54.
  7. Маруся Богуславка: історичний роман у віршах / М.Тютюнник. — Луганськ: Глобус, 2006. — 91 с.; Луганськ: Світлиця, 2009. — 160 с.: іл.
  8. Пізні яблука / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С.30-33.
  9. Солодкий страх: новела / М.Тютюнник// Жайвори над Луган-щиною. Ч.ІІ". — Луганськ, 2004. — С. 47-50.
  10. Шахтарча / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С. 33-36.

ДжерелаРедагувати

  • З  відгуків колег:  [про  «Марусю Богуславку»]  //  Тютюнник, Микола «Маруся Богуславка» — Луганськ: Світлиця, 2009. — С. 5-16. 
  •  Народження  Тютюнника — третього  /  Г.  Довнар  //  Від  серця  до серця. — Луганськ, 2007. — С. 429–431. 
  •  Тютюнник  (Тютюнников)  Микола Григорович:  [біографічна довідка]  //  Письменники  Луганщини:  біобібліографічний  довідник. Луганськ, 2007. — С. 34-35.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати