Відкрити головне меню

Сирець (станція метро)

станція Київського метрополітену на Сирецько-Печерській лінії

Координати: 50°28′34″ пн. ш. 30°25′50″ сх. д. / 50.47611° пн. ш. 30.43056° сх. д. / 50.47611; 30.43056

Сирець
Сирецько-Печерська лінія
Syrets metro station Kiev 2010 01.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Проектна назва Сирецька[1]
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 14 жовтня 2004 року
Архітектор(и) Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев, О. В. Нашивочніков за участю К. В. Бадяєвої, Ю. О. Кравченка
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Шевченківський
Виходи до Ескалатор вул. Щусєва,
вул. Стеценка, вул. Володимира Сальського
Наземний транспорт А 47
Тр 16, 23, 35
Мт 166, 223, 410, 439
з. п. Сирець
Інше
Час відкриття 05:55
Час закриття 00:00
Код станції 310
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
Маршала Гречка
ПК1+49 Виноградар
Проспект Правди
ПК20+15 Мостицька
ПК41+50 Сирець  +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
Службова гілка (проект) до Глибочицької
ПК83+91 Лук'янівська   +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота  +M
   
ПК122+50 Палац спорту  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Майдану Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Дружби народів
ПК177+40 Видубичі  +зал   +зал  +ав
ПК187+29 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки  +M
ПК245+50 Харківська
ПК257+00 ВирлицяДоступ для осіб з інвалідністю
ПК269+13 БориспільськаДоступ для осіб з інвалідністю
ТЧ-3 «Харківське»
ПК280+04 Червоний хутірДоступ для осіб з інвалідністю

«Сире́ць» — 43-тя станція Київського метрополітену, кінцева на Сирецько-Печерській лінії, розташована після станції «Дорогожичі». Відкрита 14 жовтня 2004 року. Названа за місцевістю Сирець, де розташована станція.

ОписРедагувати

Конструкція станціїпілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд в кінці лінії.

Інтер'єр яскравий завдяки облицюванню стін та пілонів білим мармуром зі стрічкою з червоної смальти. Розвинений карниз світло-бежевого перфорованого металу з покажчиками руху на ньому є доволі незвичним для станції метро. Торець центрального залу прикрашає композиція з обладнаними місцями для відпочинку пасажирів та двох світлових колон з іржостійкої сталі. Контрастна підлога зі світло-сірого граніту та габро привертає увагу незвичним лекальним переходом у цоколь пілонів. Розробляючи проект центрального залу, архітектори прагнули втілити у ньому розвиток та святковість. Цю ідею реалізовано у великому мозаїчному панно, яке прикрашає торцеву стіну залу.

Має наземний двоповерховий вестибюль (вул. Щусєва, 55), другий поверх якого відведено службам метрополітену. Світло із зенітних ліхтарів у вестибюлі можна побачити з рівня платформи.

Оригінальну архітектуру має наземна частина станції. Легкість і сучасність наземного вестибюля підкреслюються широкими вітражами та використанням нових будівельних матеріалів. Градобудівельна значимість розміщення станції обумовлена наявністю комплексного пересадного вузла з залученням залізниці.

Вперше при будівництві станцій Київського метрополітену, тут були встановлені вітчизняні ескалатори Крюківського вагонобудівного заводу, які за дизайном та технічними характеристиками не поступаються імпортним.

Недоліки станціїРедагувати

Одна з проблем — невдале розташування станції. Навколо виходу з метро майже немає житлових будинків, натомість є великий, непопулярний серед киян дендропарк. Поруч зі станцією розташована зупинка міської електрички Сирець.

ПасажиропотікРедагувати

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 9,8 10,6 10,5 10,8 10,3 10,0 10,2 10,7 11,0

ЗображенняРедагувати

Режим роботиРедагувати

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 червня 2004 року № 1136 «Про найменування станцій метрополітену, що проектуються». Архівовано з першоджерела 30 березня 2015.

ПосиланняРедагувати