Московський метрополітен

Московський метрополітен
Московський метрополітен
рос. Московский метрополитен
Опис
Країна	Росія
Місто	Москва
Дата відкриття	15 травня 1935 (89 років)
Вартість проїзду	60₽ (картою «Тройка» — 42₽)
Щоденний пасажиропотік	6,498 млн (2016) 9,55 млн (максимальний)
Річний пасажиропотік	2378,3 млн (2016)
Сайт	mosmetro.ru
Підприємницькі дані
Оператор	Moskovskiy metropolitend
Нагороди
Маршрутна мережа
Кількість ліній	14 (+ монорейка + МЦК)
Кількість станцій	258 (+ 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК)
Довжина мережі	449 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК)
Рухомий склад
Кількість вагонів	5956
Кількість вагонів у складі	3 — 8
Кількість депо	21
Технічні дані
Ширина колії	1520 мм
Середня швидкість	40,78
Максимальна швидкість	80
Схема маршрутів
	Московський метрополітен у Вікісховищі

Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен) — система ліній метрополітену у Москві.

Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по кілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло, як Московський метрополітен.

Короткий опис мережі

Система включає 15 ліній, загальна протяжність становить 449 км, на яких розташовані 258 станцій. 31 грудня 2020 року відкрита Електрозаводська. Ще 2 станцій ВКЛ ( Народное ополчение та Мньовники) відкрити 1 квітня 2021 року. 7 грудня 2021 року відкрити ще 10 станцій Великої Кільцевої лінії від Мньовников до Каховської. Велика кільцева лінія - найдовша лінія Московського метрополітену. На ній здійснюється круговий рух і є вилочне відгалуження від «Хорошівської» до «Ділового центру» (яке в перспективі перетворюється на перегін «Шелепіха» — «Діловий центр» Рублево-Архангельської лінії, що будується, і службову сполучну гілку «Хорошівська» — «Шелепі» у зв'язку з чим буде тимчасово закрито, терміни не називаються, є найбільшим у світі реалізованим проєктом у метробудівній галузі, після відкриття стала найдовшою кільцевою лінією метро у світі, випередивши за цим показником лінію № 10 Пекінського метрополітену завдовжки 57,1 км. розташована 31 станція, відкриття останніх 9 станцій БКЛ, розташованих на північній та південно-східній ділянках, відбулося 1 березня 2023 р. На п'яти станціях лінії тестується технологія 5G.

На схемах метро позначається бірюзовим кольором та номером Велика кільцева лінія для основного маршруту та Велика кільцева лінія – від «Савєловської» до «Ділового центру».

На лінію планується використання системи автоведення. У планах влади Москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт Бірюльовскої та Рублево-Архангельської ліній. Також до складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 9,538 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), у середній календарний день — 7,82 млн поїздок. Усім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської і Солнцевської.

Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдині підземні станції на ній — «Вулиця Старокачаловська» та «Лісопаркова». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).

Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. Ескалатори переважно однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.

Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, тож станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.

У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і на теперішній час йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.

Лінії метрополітену

Назва лінії	Російською	Введена в дію	Довжина	Кількість станцій
Сокольницька	Сокольническая	1935	44,1 км	26
Замоскворіцька	Замоскворецкая	1938	42,9 км	24
Арбатсько-Покровська	Арбатско-Покровская	1938	45,5 км	22
Філівська	Филёвская	1958	14,9 км	13
Кільцева	Кольцевая	1950	19,4 км	12
Калузько-Ризька	Калужско-Рижская	1958	37,8 км	24
Тагансько-Краснопресненська	Таганско-Краснопресненская	1966	42 км	23
Калінінсько-Солнцевська	Калининско-Солнцевская	1979	27 км	19
Серпуховсько-Тимірязєвська	Серпуховско-Тимирязевская	1983	41,2 км	25
Люблінсько-Дмитровська	Люблинско-Дмитровская	1995	38,3 км	26
Велика кільцева	Большая кольцевая	2023	70 км	31
Бутовська	Бутовская	2003	10,0 км	7
Монорейкова^[2]	Монорельс	2004	4,7 км	(6)
Московське центральне кільце	Московское центральное кольцо	2016	54,0 км	(31)
Некрасовська	Некрасовская линия	2019	19,6 км	8
Всього:			468,6 км	258

Перегляд або редагування номерів.

Електродепо

Діючі електродепо	Дата відкриття	Лінії	Вагони	Координати
ТЧ-1 «Північне»	26 квітня 1935	Сокольницька	81-717/714, 81-717.5М/714.5М, 81-717.5А/714.5А	55°46′52″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.781° пн. ш. 37.659° сх. д. / 55.781; 37.659 (Депо Северное)
ТЧ-2 «Сокіл»	10 вересня 1938	Замоскворіцька лінія	81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2, 81-717.5М/714.5М^[3]	55°48′43″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. / 55.812° пн. ш. 37.512° сх. д. / 55.812; 37.512 (Депо Сокол)
ТЧ-3 «Ізмайлово»	14 січня 1950	Арбатсько-Покровська	81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4.	55°47′20″ пн. ш. 37°46′23″ сх. д. / 55.789° пн. ш. 37.773° сх. д. / 55.789; 37.773 (Депо Измайлово)
ТЧ-4 «Красна Пресня»	1 квітня 1954	Кільцева	81-740.4/741.4	55°46′05″ пн. ш. 37°33′43″ сх. д. / 55.768° пн. ш. 37.562° сх. д. / 55.768; 37.562
ТЧ-5 «Калузьке»	13 жовтня 1962	Калузько-Ризька	81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2^[3]	55°39′36″ пн. ш. 37°32′46″ сх. д. / 55.660° пн. ш. 37.546° сх. д. / 55.660; 37.546 (Депо Калузьке)
ТЧ-6 «Планерне»	28 грудня 1975	Тагансько-Краснопресненська	81-765/766/767, Еж3/Ем-508Т	55°52′05″ пн. ш. 37°26′10″ сх. д. / 55.868° пн. ш. 37.436° сх. д. / 55.868; 37.436 (Депо Планерное)
ТЧ-7 «Замоскворіцьке»	10 липня 1969	Замоскворіцька	81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М	55°38′42″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.645° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.645; 37.622
ТЧ-8 «Варшавське»	4 листопада 1983	Серпуховсько-Тимірязєвська Бутовська	81-740/741, 81-740А/741А, 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4, 81-760/761	55°38′13″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.637° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.637; 37.622 (Депо Варшавское)
ТЧ-9 «Філі»	01 січня 1962	Філівська	81-765.2/766.2/767.2	55°44′42″ пн. ш. 37°30′11″ сх. д. / 55.745° пн. ш. 37.503° сх. д. / 55.745; 37.503 (Депо Фили)
ТЧ-10 Свіблово	30 вересня 1978	Калузько-Ризька	81-717.5/714.5, 81-717.5M/714.5M, 81-765/766/767, 81-765.3/766.3/767.3	55°51′36″ пн. ш. 37°39′11″ сх. д. / 55.860° пн. ш. 37.653° сх. д. / 55.860; 37.653 (Депо Свиблово)
ТЧ-11 Вихіно	31 грудня 1966	Тагансько-Краснопресненська	81-765/766/767	55°42′40″ пн. ш. 37°49′44″ сх. д. / 55.711° пн. ш. 37.829° сх. д. / 55.711; 37.829 (Депо Выхино)
ТЧ-12 Новогіреєво	30 грудня 1979	Калінінська	81-760/761	55°44′56″ пн. ш. 37°50′10″ сх. д. / 55.749° пн. ш. 37.836° сх. д. / 55.749; 37.836 (Депо Новогиреево)
ТЧ-13 Черкізово	24 червня 1990	Сокольницька	81-717.5М/714.5М, 81-765.4/766.4/767.4	55°48′29″ пн. ш. 37°44′20″ сх. д. / 55.808° пн. ш. 37.739° сх. д. / 55.808; 37.739 (Депо Черкизово)
ТЧ-14 Владикіно	01 березня 1991	Серпуховсько-Тимірязєвська	81-760/761	55°51′00″ пн. ш. 37°36′40″ сх. д. / 55.850° пн. ш. 37.611° сх. д. / 55.850; 37.611 (Депо Владыкино)
ТЧ-15 Печатники	28 грудня 1995	Люблінсько-Дмитрівська	81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М, 81-717.6/714.6	55°42′00″ пн. ш. 37°43′05″ сх. д. / 55.700° пн. ш. 37.718° сх. д. / 55.700; 37.718 (Депо Печатники)
ТЧ-16 Митіно	24 грудня 2016	Арбатсько-Покровська	81-740.1/741.1	55°51′47″ пн. ш. 37°21′43″ сх. д. / 55.863° пн. ш. 37.362° сх. д. / 55.863; 37.362 (Депо Митино)
ТЧ-17 Братєєво	15 січня 2014	Замоскворіцька	81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М з депо Сокіл и Замоскворіцьке	55°37′34″ пн. ш. 37°46′12″ сх. д. / 55.626° пн. ш. 37.770° сх. д. / 55.626; 37.770 (Депо Братєєво)
ТЧ-18 Солнцево	30 серпня 2018	Солнцевська	81-760/761, 765.3/766.3/767.3, 765.4/766.4/767.4
ТЧ-19 Лихобори	11 червня 2018	Люблінсько-Дмитрівська	81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М
ТЧ-20 Рудньово	3 червня 2019	Некрасовська	765.4/766.4/767.4, 81-765/766/767
ТЧ-21 Нижньогородське	20 лютого 2023	Велика кільцева

Крім того, заплановано введення в експлуатацію електродепо «Південне» («Братєєво-2») біля електродепо ТЧ-17 «Братєєво», для Замоскворіцької лінії.

Галерея

Див. також

Серія терактів у московському метро (2010)
Всі станції московського метрополітену (відео) [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Схеми складів вагонів електродепо московського метрополітену [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

↑ ^а ^б ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД (PDF). Международная Ассоциация «Метро». Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2018.
↑ . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену
↑ ^а ^б Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Moscow Metro

Офіційний сайт Московського метрополітену [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Метроблог — новини про Московський метрополітен та транспорт [Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Трёхгранка — фотографії вагонів, статті з газет [Архівовано 13 січня 2008 у Wayback Machine.]
Московський метрополітен — проєкт студії Артемія Лебедєва [Архівовано 18 вересня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Metrowalks.ru — фотоподорожі московським метрополітеном (рос.)
Новини московського метрополітену на сайті newsmetro.ru [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Московський метрополітен на сайті urbanRail.net (англ.)
Схема ліній з показанням пускових ділянок, дат відкриття станцій і відміток їх закладення (листопад 2019) (рос.)
Перейменовані станції Московського метрополітену (до 2014 року) [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

[Отчёт_2016-1] а ^б ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД (PDF). Международная Ассоциация «Метро». Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2018.

[2] . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену

[autogenerated1-3] а ^б Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году

[1]

[2]

[3]