Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен) — система ліній метрополітену у Москві.

Московський метрополітен
рос. Московский метрополитен
Опис
Країна Росія Росія
Місто Москва
Дата відкриття 15 травня 1935 (88 років)
Вартість проїзду 60 (картою «Тройка» — 42₽)
Щоденний пасажиропотік

6,498 млн (2016)[1]

9,55 млн (максимальний)
Річний пасажиропотік 2378,3 млн (2016)[1]
Сайт mosmetro.ru
Підприємницькі дані
Оператор Московский метрополитенd
Нагороди Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Маршрутна мережа
Кількість ліній 14 (+ монорейка + МЦК)
Кількість станцій 258 (+ 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК)
Довжина мережі 449 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК)
Рухомий склад
Кількість вагонів 5956
Кількість вагонів у складі 3 — 8
Кількість депо 21
Технічні дані
Ширина колії 1520 мм
Середня швидкість 40,78
Максимальна швидкість 80
Схема маршрутів

CMNS: Московський метрополітен у Вікісховищі

Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по кілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло, як Московський метрополітен.

Короткий опис мережі ред.

Система включає 15 ліній, загальна протяжність становить 449 км, на яких розташовані 258 станцій. 31 грудня 2020 року відкрита Електрозаводська. Ще 2 станцій ВКЛ ( Народное ополчение та Мньовники) відкрити 1 квітня 2021 року. 7 грудня 2021 року відкрити ще 10 станцій Великої Кільцевої лінії від Мньовников до Каховської. Велика кільцева лінія - найдовша лінія Московського метрополітену. На ній здійснюється круговий рух і є вилочне відгалуження від «Хорошівської» до «Ділового центру» (яке в перспективі перетворюється на перегін «Шелепіха» — «Діловий центр» Рублево-Архангельської лінії, що будується, і службову сполучну гілку «Хорошівська» — «Шелепі» у зв'язку з чим буде тимчасово закрито, терміни не називаються, є найбільшим у світі реалізованим проєктом у метробудівній галузі, після відкриття стала найдовшою кільцевою лінією метро у світі, випередивши за цим показником лінію № 10 Пекінського метрополітену завдовжки 57,1 км. розташована 31 станція, відкриття останніх 9 станцій БКЛ, розташованих на північній та південно-східній ділянках, відбулося 1 березня 2023 р. На п'яти станціях лінії тестується технологія 5G.

На схемах метро позначається бірюзовим кольором та номером Велика кільцева лінія для основного маршруту та Велика кільцева лінія – від «Савєловської» до «Ділового центру».

На лінію планується використання системи автоведення. У планах влади Москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт Бірюльовскої та Рублево-Архангельської ліній. Також до складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 9,538 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), у середній календарний день — 7,82 млн поїздок. Усім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської і Солнцевської.

Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдині підземні станції на ній — «Вулиця Старокачаловська» та «Лісопаркова». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).

Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. Ескалатори переважно однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.

Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, тож станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.

У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і на теперішній час йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.

Лінії метрополітену ред.

Назва лінії №/колір Російською Введена в дію Довжина Кількість станцій
Сокольницька   Сокольническая 1935 44,1 км 26
Замоскворіцька   Замоскворецкая 1938 42,9 км 24
Арбатсько-Покровська   Арбатско-Покровская 1938 45,5 км 22
Філівська   Филёвская 1958 14,9 км 13
Кільцева   Кольцевая 1950 19,4 км 12
Калузько-Ризька   Калужско-Рижская 1958 37,8 км 24
Тагансько-Краснопресненська   Таганско-Краснопресненская 1966 42 км 23
Калінінсько-Солнцевська     Калининско-Солнцевская 1979 27 км 19
Серпуховсько-Тимірязєвська   Серпуховско-Тимирязевская 1983 41,2 км 25
Люблінсько-Дмитровська   Люблинско-Дмитровская 1995 38,3 км 26
Велика кільцева   Большая кольцевая 2023 70 км 31
Бутовська   Бутовская 2003 10,0 км 7
Монорейкова[2]   Монорельс 2004 4,7 км (6)
Московське центральне кільце   Московское центральное кольцо 2016 54,0 км (31)
Некрасовська   Некрасовская линия 2019 19,6 км 8
Всього: 468,6 км 258
Перегляд або редагування номерів.

Електродепо ред.

Діючі електродепо Дата відкриття Лінії Вагони Координати
ТЧ-1 «Північне» 26 квітня 1935   Сокольницька 81-717/714, 81-717.5М/714.5М, 81-717.5А/714.5А 55°46′52″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.781° пн. ш. 37.659° сх. д. / 55.781; 37.659 (Депо Северное)
ТЧ-2 «Сокіл» 10 вересня 1938   Замоскворіцька лінія 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2, 81-717.5М/714.5М[3] 55°48′43″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. / 55.812° пн. ш. 37.512° сх. д. / 55.812; 37.512 (Депо Сокол)
ТЧ-3 «Ізмайлово» 14 січня 1950   Арбатсько-Покровська 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4. 55°47′20″ пн. ш. 37°46′23″ сх. д. / 55.789° пн. ш. 37.773° сх. д. / 55.789; 37.773 (Депо Измайлово)
ТЧ-4 «Красна Пресня» 1 квітня 1954   Кільцева 81-740.4/741.4 55°46′05″ пн. ш. 37°33′43″ сх. д. / 55.768° пн. ш. 37.562° сх. д. / 55.768; 37.562 (Депо Красная Пресня)
ТЧ-5 «Калузьке» 13 жовтня 1962   Калузько-Ризька 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2[3] 55°39′36″ пн. ш. 37°32′46″ сх. д. / 55.660° пн. ш. 37.546° сх. д. / 55.660; 37.546 (Депо Калузьке)
ТЧ-6 «Планерне» 28 грудня 1975   Тагансько-Краснопресненська 81-765/766/767, Еж3/Ем-508Т 55°52′05″ пн. ш. 37°26′10″ сх. д. / 55.868° пн. ш. 37.436° сх. д. / 55.868; 37.436 (Депо Планерное)
ТЧ-7 «Замоскворіцьке» 10 липня 1969   Замоскворіцька 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М 55°38′42″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.645° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.645; 37.622 (Депо Замоскворіцьке)
ТЧ-8 «Варшавське» 4 листопада 1983   Серпуховсько-Тимірязєвська
  Бутовська
81-740/741, 81-740А/741А, 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4, 81-760/761 55°38′13″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.637° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.637; 37.622 (Депо Варшавское)
ТЧ-9 «Філі» 01 січня 1962    Філівська 81-765.2/766.2/767.2 55°44′42″ пн. ш. 37°30′11″ сх. д. / 55.745° пн. ш. 37.503° сх. д. / 55.745; 37.503 (Депо Фили)
ТЧ-10 Свіблово 30 вересня 1978   Калузько-Ризька 81-717.5/714.5, 81-717.5M/714.5M, 81-765/766/767, 81-765.3/766.3/767.3 55°51′36″ пн. ш. 37°39′11″ сх. д. / 55.860° пн. ш. 37.653° сх. д. / 55.860; 37.653 (Депо Свиблово)
ТЧ-11 Вихіно 31 грудня 1966   Тагансько-Краснопресненська 81-765/766/767 55°42′40″ пн. ш. 37°49′44″ сх. д. / 55.711° пн. ш. 37.829° сх. д. / 55.711; 37.829 (Депо Выхино)
ТЧ-12 Новогіреєво 30 грудня 1979   Калінінська 81-760/761 55°44′56″ пн. ш. 37°50′10″ сх. д. / 55.749° пн. ш. 37.836° сх. д. / 55.749; 37.836 (Депо Новогиреево)
ТЧ-13 Черкізово 24 червня 1990   Сокольницька 81-717.5М/714.5М, 81-765.4/766.4/767.4 55°48′29″ пн. ш. 37°44′20″ сх. д. / 55.808° пн. ш. 37.739° сх. д. / 55.808; 37.739 (Депо Черкизово)
ТЧ-14 Владикіно 01 березня 1991   Серпуховсько-Тимірязєвська 81-760/761 55°51′00″ пн. ш. 37°36′40″ сх. д. / 55.850° пн. ш. 37.611° сх. д. / 55.850; 37.611 (Депо Владыкино)
ТЧ-15 Печатники 28 грудня 1995   Люблінсько-Дмитрівська 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М, 81-717.6/714.6 55°42′00″ пн. ш. 37°43′05″ сх. д. / 55.700° пн. ш. 37.718° сх. д. / 55.700; 37.718 (Депо Печатники)
ТЧ-16 Митіно 24 грудня 2016   Арбатсько-Покровська 81-740.1/741.1 55°51′47″ пн. ш. 37°21′43″ сх. д. / 55.863° пн. ш. 37.362° сх. д. / 55.863; 37.362 (Депо Митино)
ТЧ-17 Братєєво 15 січня 2014   Замоскворіцька 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М з депо Сокіл и Замоскворіцьке 55°37′34″ пн. ш. 37°46′12″ сх. д. / 55.626° пн. ш. 37.770° сх. д. / 55.626; 37.770 (Депо Братєєво)
ТЧ-18 Солнцево 30 серпня 2018   Солнцевська 81-760/761, 765.3/766.3/767.3, 765.4/766.4/767.4
ТЧ-19 Лихобори 11 червня 2018   Люблінсько-Дмитрівська 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М
ТЧ-20 Рудньово 3 червня 2019   Некрасовська 765.4/766.4/767.4, 81-765/766/767
ТЧ-21 Нижньогородське 20 лютого 2023    Велика кільцева

Крім того, заплановано введення в експлуатацію електродепо «Південне» («Братєєво-2») біля електродепо ТЧ-17 «Братєєво», для Замоскворіцької лінії.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД. Международная Ассоциация «Метро». Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2018. 
  2. . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену
  3. а б Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году

Посилання ред.