Пензенська губернія

Пензенська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1796—1797 і 1801—1928 рр. Губернське місто — Пенза.

Пензенська губернія
Coat of Arms of Penza gubernia (Russian empire).png

Герб
Map Penza Governorate.jpg
Центр Пенза
Утворено 12 грудня 1796
Площа 34 129,1 верст2
Населення 1 470 474[1] (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Пензенське намісництво
Наступники Пензенський округ

ІсторіяРедагувати

15 вересня 1780 року в результаті реформи Катерини II було утворено Пензенське намісництво, в яке увійшли території колишньої Пензенської провінції Казанської губернії, а також частини Шацької і Тамбовської провінцій Воронезької губернії.

12 грудня 1796 року Пензенське намісництво було перетворено на Пензенську губернію, до неї увійшла також частина ліквідованої Саратовської губернії.

5 березня 1797 року Пензенську губернію скасували, а її повіти розподілили між Саратовською, Тамбовською, Нижньогородською і Симбірською губерніями.

9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена у складі 10 повітів.

14 травня 1928 року Постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР Пензенська губернія була ліквідована, її територія увійшла до складу Середньо-Волзької області[ru][2].

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

В 1780 році при утворенні Пензенського намісництва, воно було розділене на 13 повітів: Верхньоломовський, Городищенський, Інсарський, Керенський, Краснослободський, Мокшанський, Наровчатський, Нижньоломовський, Пензенський, Саранський, Троїцький, Чембарський, Шишкеєвський.

31 грудня 1796 року Пензенська губернія була розділена на 10 повітів (включаючи частину скасованої Саратовської губернії).

5 березня 1797 року Пензенська губернія перейменована на Саратовську.

11 жовтня 1797 року колишню Пензенську губернію розділено між сусідніми губерніями.

17971801 рр. Пензенська губернія була скасована.

9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена в межах до 11 жовтня 1797 року.

Після відновлення Пензенської губернії в 1801 році до її складу увійшло 10 повітів і цей поділ зберігався до 1918 року:

Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення
(1897), чол.
1 Городищенський Городище (3 965 чол.) 6 046,7 602 172
2 Інсарський Інсар (4 244 чол.) 3 983,2 178 233
3 Керенський Керенськ (4 004 чол.) 2 376,5 106 091
4 Краснослободський Краснослободськ (7 381 чол.) 3 640,4 174 396
5 Мокшанський Мокшан (10 044 чол.) 752,9 2 109 052
6 Наровчатський Наровчат (4 710 чол.) 2 295,0 118 212
7 Нижньоломовський Нижній Ломов (9 996 чол.) 3 174,9 153 395
8 Пензенський Пенза (59 981 чол.) 2 934,5 161 983
9 Саранський Саранськ (14 584 чол.) 2 947,7 130 143
10 Чембарський Чембар (5 345 осіб) 3 977,3 153 380

В 1918 році утворено Рузаєвський повіт, 1923 від Тамбовської губернії приєднано Спаський і більша частина Темниковського повітів.

У березні 1925 року скасовано Інсарський, Керенський, Мокшанський, Наровчатський, Саранський і Темниковський повіти. У травні Рузаєвський повіт перейменовано на Саранський, у вересні відновлений Рузаєвський повіт, а Спаський повіт перейменовано на Бєднодем'яновський.

Таким чином у 1926 до складу губернії входило 8 повітів:

Повіт Центр Площа,
км²
Населення[3]
(1926), чол.
1 Бєднодем'яновський м. Бєднодем'яновськ 8 546 417 161
2 Городищенський м. Городище 5 321 174 628
3 Краснослободський м. Краснослободськ 6 430 295 055
4 Нижньоломовський м. Нижній Ломов 4 155 197 094
5 Пензенський м. Пенза 7 534 407 337
6 Рузаєвський м. Рузаєвка 4 850 227 634
7 Саранський м. Саранськ 4 544 251 287
8 Чембарський м. Чембар 4 886 238 584

14 травня 1928 року Пензенська губернія і всі її повіти були скасовані, а їх територія увійшла до складу Средньоволзької області.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Перша загальний перепис населення Російської Імперії 1897 р. Архів оригіналу за 2012-02-03. Процитовано 2014-06-14. 
  2. Хроніка адміністративно-територіального поділу Пензенського краю. Архів оригіналу за 4 лютий 2014. Процитовано 14 червень 2014. 
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ДW1926 не вказано текст

ПосиланняРедагувати