Саратовська губернія

Саратовськая губернія (рос. Саратовская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії й РРФСР, що існувала протягом 17971928 рр.. Центр губернії — місто Саратов.

Саратовська губернія
Coat of Arms of Saratov gubernia (Russian empire).png

Герб
Sarat 1896.jpg
Центр Саратов
Утворено 1797-1928
Площа 74244,8 верст (1897)
Населення 2 405 829 осіб (1897)
Попередники Саратовське намісництво
Наступники Нижньо-Волзька область

ГеографіяРедагувати

ІсторіяРедагувати

 
Карта Саратовскої губернії 1821 року
 
Герб губернії, затверджений Олександром II (1878)
  • 11 січня 1780 р. — було видано Указ імператриці Катерини ІІ про заснування Саратовського намісництва з північних повітів Астраханської губернії, 7 листопада того ж року вийшов Указ про відкриття Саратовського намісництва з Саратовської провінції (25 грудня 1769 р. створена Саратовська провінція Астраханської губернії)[3].
  • 3 лютого 1781 р. відбулося врочисте відкриття Саратовського намісництва за участю прибулого з Астрахані губернатора генерал-поручика Якобі та єпископа Антонія[4].
  • 23 серпня 1781 р. — Указом імператриці були затверджені герби намісницького міста Саратова й повітових міст Саратовського намісництва (Аткарська, Балашова, Вольська, Камишина, Кузнецька, Петровська, Сердобська, Хвалинська й Царицина)[5].
  • У 1796 р. з 41 намісництва, утворених Катериною ІІ, її сином були скасовані 8, у тому числі указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. було скасовано Саратовське намісництво, а його повіти розподілені між Пензенською й Астраханською губерніями[6]. Указом від 5 березня 1797 р. Пензенська губернія була перейменована в Саратовську губернію й губернським містом визначений Саратов[7]. Указом від 11 жовтня 1797 р. із Саратовської губернії були виділені повіти до складу Тамбовської, Ніжегородської й Симбірської губерній[8], із частини, що залишився, Саратовській губернії Указом від 9 вересня 1801 р. була виділена Пензенська губернія[9].
  • У 1802 р. Новохоперський повіт відійшов до Воронезької губернії, а Черноярський повіт — до Астраханської губернії.
  • У 1835 р. були утворені три нові повіти — Миколаївський, Новоузенський і Царевський. У 1851 р. Царевський повіт був переданий в Астраханську губернію, а Миколаївський і Новоузенський повіти — у новостворену Самарську губернію.
  • Указом від 5 липня 1878 р.[10]був затверджений герб Саратовської губернії з описом:
  У лазурному щиті, три срібні стерляді, вміщені у вигляді вилоподібного хресту. Щит увінчаний Імперською короною й оточений золотим дубовим листям, з'єднані Андріївською лентою.  
  • У 1918 р. частину території губернії було включено до складу новоствореної автономної області німців Поволжя.
  • У 1919 р. частина Камишинського (повернута у 1920 р.) і Царицинський повіти передані знову утвореній Царицинській губернії. До складу губернії увійшли із Самарської губернії Миколаївський повіт, ще й частина Новоузенського повіту.
  • У 1920 р. за рахунок розукрупнення Новоузенського повіту утворені Дергачевський повіт і Покровський повіти.
  • У 1921 р. за рахунок розукрупнення Аткарського повіту утворений Єланський повіт.
  • У 1922 р. Покровський повіт був переданий до автономної області німців Поволжя.
  • У 1923 р. був скасований Хвалинський повіт, його територія розділена між Вольським і Кузнецьким повітами. Ліквідовані Дергачевський повіт за рахунок укрупнення Новоузенського повіту, і Єланський повіт із приєднанням його до Аткарського повіту.
  • 21 травня 1928 р. — Постановою ВЦВК Саратовська губернія була скасована, і її територія включена до Нижньо-Волзької області.

Адміністративній поділ губерніїРедагувати

З 1851 р. до 1918 р. до складу губернії входило 10 повітів:

повіти повітове місто Площа,
верст²
Населення[11]
(1897), осіб
1 Аткарський Аткарськ (7 300 осіб) 10 999,8 289 813
2 Балашовський Балашов (10 309 осіб) 10 440,9 311 704
3 Вольський Вольськ (27 058 осіб) 4 939,0 184 561
4 Камишинський Камишин (16 264 осіб) 10 911,5 307 493
5 Кузнецький Кузнецьк (20 473 осіб) 4 627,5 178 356
6 Петровський Петровськ (13 304 осіб) 6 509,6 222 070
7 Саратовський Саратов (137 147 осіб) 7 018,2 332 860
8 Сердобський Сердобськ (7 381 осіб) 6 477,4 224 782
9 Хвалинський Хвалинськ (15 127 осіб) 5 525,6 192 718
10 Царицинський Царицин (55 186 осіб) 6 795,3 161 472

Населення губерніїРедагувати

Національний склад даної губернії у 1897 р.[12]:

Повіт росіяни німці українці мордва татари чуваші
Губернія у цілому 76,7 % 6,9 % 6,2 % 5,1 % 3,9 %
Аткарський 81,2 % 5,1 % 13,4 %
Балашовський 86,5 % 13,2 %
Вольський 94,5 % 1,7 % 1,7 % 1,3 %
Камишинський 44,5 % 40,3 % 15,0 %
Кузнецький 61,8 % 16,0 % 19,8 % 2,2 %
Петровський 72,4 % 20,0 % 5,6 %
Саратовський 86,2 % 6,7 % 3,0 % 2,4 %
Сердобський 99,7 %
Хвалинський 56,0 % 20,3 % 20,5 % 3,0 %
Царицинський 87,1 % 2,2 % 7,9 % 1,1 %

Керівництво губерніїРедагувати

У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Тархов С.А. Изменение АТД России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 11 липня 2012.  (рос.)
  2. Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2012.  (рос.)
  3. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15080 (рос.)
  4. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15126 (рос.)
  5. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15215 (рос.)
  6. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17634 (рос.)
  7. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17876 (рос.)
  8. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 18199 (рос.)
  9. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 20004 (рос.)
  10. Полное собрание законов Российской империи, Т.LIII, № 58684 (рос.)
  11. «Демоскоп Weekly», Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. [Архівовано 27 серпня 2011 у WebCite] (рос.)
  12. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • «Памятная книжка Саратовской губернии», изд. «Саратовский Губернский Статистический комитет» (Саратовское губернское правление), г. Саратов, 1858—1916 гг. (рос.)
  • Список населённых мест Саратовской губернии на 1911 год, г. Саратов, Земская типография (рос.)
  • Саратовская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897 года, Н. А. Тройницкий, Центральный статистический комитет МВД, С.-Петербург, 1904 г. (рос.)
  • Саратовская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

ПосиланняРедагувати