Саратов

місто в Росії

Сара́тов (Саратів[1], рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. Назва міста пішла від тюркського «Сари Тау» (Жовта гора)[2]. Більшість населення становлять росіяни, нащадки російських переселенців. Населення — 839 тис. осіб (2013).

місто Саратов
рос. Саратов
Coat of Arms of Saratov.svg Flag of Saratov.svg
Герб Саратова Прапор Саратова
Saratov Montage (2016).png
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Саратовська область
Муніципальний район Саратов
Код ЗКАТУ: 63401
Код ЗКТМО: 63701000001
Основні дані
Час заснування 1590
Поділ міста 6 районів: Волзький,
Заводський,
Кіровський, Ленінський,

Октябрьский, Фрунзенський

Населення 842 097 (2015)
Площа 393 км²
Поштові індекси 410000
Телефонний код +7 8452
Географічні координати: 51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д. / 51.53333333336077259900775971; 46.000000000028Координати: 51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д. / 51.53333333336077259900775971; 46.000000000028
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 130 м
Влада
Веб-сторінка saratovmer.ru
Міський голова Олексій Львович Прокопенко(рос.)
Мапа
Саратов (Росія)
Саратов
Саратов

Саратов (Саратовська область)
Саратов
Саратов


CMNS: Саратов у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Фізико-географічна характеристикаРедагувати

Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).

Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: (Соколова гора (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).

Пагорби західної частини міста покриті лісом Кумисної поляни. Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзький улоговині: Глебучев (з відгалуженнями Мясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.

У зв'язку з утворенням Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся більш ніж на 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.

На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.

Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100—140 м, західні райони 120—200 м.

Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.

Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.

На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.

Часовий поясРедагувати

Місто Саратов, як і вся Саратовська область, знаходиться в часовому поясі UTC+4 и становить +4:00 (MSK+1). Саратовський час відрізняється від поясного часу на одну годину.

КліматРедагувати

Клімат Саратова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 8,1 8,4 17,7 31,1 34,0 39,2 40,8 40,7 35,0 25,5 15,8 11,7 40,8
Середній максимум, °C −5,3 −4,8 0,7 13,5 21,8 26,4 28,0 26,4 20,0 10,8 1,8 −3 11,4
Середня температура, °C −8,6 −8,4 −3 8,2 15,8 20,5 22,2 20,3 14,2 6,5 −1,1 −5,9 6,7
Середній мінімум, °C −11,7 −11,7 −6,2 3,6 10,4 15,2 16,9 15,2 9,6 3,1 −3,6 −8,7 2,7
Абсолютний мінімум, °C −37,3 −34,8 −26,8 −17,8 −3,8 2,2 6,4 4,3 −2,9 −12,6 −23,8 −33,4 −37,3
Норма опадів, мм 40 28 28 24 41 43 47 46 38 34 57 39 465
Джерело: Погода и климат

ІсторіяРедагувати

Засновано у часи Золотої орди як місто центр улуса. З 1580 в складі московської держави. Населення активно брало участь у повстанні Пугачова. 17801796 роках Саратов був центром Саратовського намісництва Російської імперії.[джерело?]

ТранспортРедагувати

 
Саратов. Липки.

Саратов розташований на перетині магістральних залізничних і автомобільних ліній, водних маршрутів. Через область прокладено магістральні нафтопроводи, газопроводи та продуктопроводи.

Через Саратов проходять федеральні магістралі Р228 («Сизрань-Саратов-Волгоград»), А144 E 38 AH61 («Саратов-Воронеж») та Р158 («Саратов-Пенза-Нижній Новгород»), а також Р234 («Саратов-Піщаний Умет») та Р208 («Саратов-Сокур»).

Міжміські і приміські перевезення здійснює автобусний транспорт. Автобуси відправляються за маршрутами від автовокзалу, вулиці Радищева, Сінного ринку, стадіону «Волга» і від кількох стоянок у місті.

З річкового вокзалу можна відправитися на круїзному теплоході у великі міста на Волзі та на невеликих судах місцевих ліній в села недалеко від Саратова.

Громадський транспортРедагувати

 
Саратовський трамвай

Міський транспортРедагувати

У Саратові діють основні системи громадського транспорту — трамвайна, тролейбусна, автобусна, маршрутного таксі і таксі.

Найстарша з діючих систем громадського транспорту в Саратові — трамвайна — була відкрита в 1908 році. У 1952 році була відкрита тролейбусна система. За радянських часів також з'явилися автобусні маршрути. З 1995 року широкого поширення набули маршрутні таксі.

Трамвайна та тролейбусна системи об'єднані під управлінням «Саратовгорелектротранс».

Повітряний транспортРедагувати

В 2019 році побудовано новий аеропорт (Саратов-Гагарін) і закрито старий (Саратов-Центральний).

Залізничний транспортРедагувати

У Саратові розташоване управління Приволзької залізниці. На території міста знаходиться пасажирська залізнична станція Саратов I, а також станції Саратов II, Саратов III, Саратов-Порт (тільки вантажні перевезення), Трофимовський I, Трофимовський II (тільки вантажні перевезення), Жасмінна, Примикання, Кокурін (на кінець 2010-х тільки вантажні перевезення), Князівка, Нафтова (тільки вантажні перевезення). Крім зазначених станцій, на території Саратова є 21 зупинний пункт електропоїздів. Є велика кількість підприємств залізничного транспорту, в тому числі вагонне і локомотивне депо. З початку 1950-х років ведуться роботи з виведення з міста транзитного вантажного залізничного трафіку; в 1954 році запущений південний залізничний обхід Багаєвка-Нафтова (довжина 13 км); в 1988 році — північний залізничний обхід Курдюм-Липовський (25 км). До 2020 року[3] планується будівництво західного залізничного обходу Саратова завдовжки 45 км[4][5] вартістю 31 млрд рублів[6].

ЕкономікаРедагувати

ОсвітаРедагувати

 
Троїцький собор. Найдавніша споруда міста (кінець XVII ст.)

Вищі навчальні закладиРедагувати

Військові вищі навчальні закладиРедагувати

КультураРедагувати

Консерваторія, театриРедагувати

Музеї містаРедагувати

Храми містаРедагувати

  • Троїцький собор (старий кафедральний). Кінець XVII ст. Чудовий зразок наришкінського стилю у провінції.
  • Покровська церква на Горах. 18761883 рр. Архітектор О. М. Салько. Псевдоросійський стиль.
  • Кафедральний Свято-Духівський собор. 18521858 рр. Псевдоросійський стиль.
  • Церква Утамуй мої Печалі. 19031906 рр. Псевдошатровий храм у еклектичному стилі. Рахітектор П. М. Зибін.
  • Олександро-Невський собор

ГалереяРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  2. Н. Костомаров. Очерк истории Саратовского края от присоединения его к Российской державы до вступление на престол императора Николая I. / Памятная книжка Саратовской губернии на 1858 год. — Саратов: в тип. Губернского правления. — 1858. — С. 3
  3. Будівництво західного обходу розв'яже Саратовський вузол. Газета «Гудок», № 33 (25468). 2014-02-27. Процитовано 2014-08-04. 
  4. У Мінтрансі обговорили питання будівництва західного обходу Саратовського залізничного вузла. Офіційний портал Уряду Саратовської області. 2011-04-14. Процитовано 2014-08-04. 
  5. У залізничний об'їзд навколо Саратова вкладуть 26 млрд рублів. «СарИнформ». 2012-09-26. Процитовано 2014-08-04. 
  6. У Саратовському регіоні Приволзької магістралі відбувся «круглий стіл» за участю губернатора і депутатів Обласної думи. Російські залізниці. 2014-07-31. Процитовано 2014-08-04. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати