Відкрити головне меню

Омеля́н Іва́нович Пугачо́в (174210 (21) січня 1775, Москва) — донський козацький отаман, один із керівників селянської війни на землях Російської імперії у 17731775 рр.

Пугачов Омелян Іванович
рос. Емельян Иванович Пугачёв
Pugachyov.jpg
Ім'я при народженні рос. Емельян Иванович Пугачёв
Народився 1742(1742)
станиця Зимовійська (нині Волгоградська область) Росія Росія
Помер 10 (21) січня 1775(1775-01-21)
Москва
·страта
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність отаман селянської війни
Володіє мовами російська[1]
Суспільний стан козаки
У шлюбі з Софія Дмитрівна, Устина Петрівна
Діти Трофим, Аграфена, Христина

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в українській станиці Зимовійській на Дону, говорив українською мовою[2]. Прізвище Пугачов, пішло від призвіська діда - Михайла Пугача. У сім'ї, крім Омеляна, був брат - Дементій і дві сестри - Уляна і Феодосія. Як вказував на допиті сам Пугачов, сім'я його належала до православної віри, на відміну від більшості донських і яїцьких козаків, які дотримуються старообрядництва. Відповідно до офіційної версії, Пугачов видавав себе за законного царя, імператора Петра III, який, згідно з тією ж версією, був убитий.

В офіційних документах Пугачов називався «вором» (тобто злодієм).

У повстанні під проводом Пугачова брали участь представники багатьох народів Великого Степу (донські й українські козаки, калмики, башкири, чуваші, казахи, марійці). Повстання було жорстоко придушене військами Російської імперії, частина донської старшини у процесі повстання перейшла на службу в імперське військо. Засуджений до четвертування, страчений 10 (21) січня 1775 на Болотяній площі в Москві.

Після страти Пугачова, степова вольниця вже ніколи не мала тої сили і влади, що раніше.

Більшість документів пугачовської сторони, які могли б підтвердити, заперечити чи уточнити офіційну версію, не дійшли до нашого часу, оскільки їх свідомо знищила влада Російської імперії. Питаннями історії донського козацтва і пугачовської війни тривалий час займався поет Олександр Пушкін, що знайшло відображення в т.ч. в написанні ним повісті "Капітанська дочка".

Українське коріння ПугачоваРедагувати

 
Портрет Пугачова, намальований поверх портрета Катерини ІІ.

Батьківщина Пугачова, станиця Зимовійська, вперше згадується як містечко Зимовійко у списку донських козацьких містечок 1672-го року. Розташовувалася на правому березі середньої течії річки Дон, в Зимовому луці. У джерелах, що пов’язані з повстанням Пугачова, називається «малоросійською станицею». Повідомлення про «малоросійську станицю Зимовійську» трапляються у слідчих документах, які відносяться до розслідування повстання Пугачова 1773-1775 рр., а саме в офіційному висновку Оренбурзької таємної слідчої комісії від 1774-го року.

« Место, где сей изверг на свет произник, есть казачья малороссийская Зимовейская станица. »

Таким чином було з’ясовано і українське походження Омеляна Пугачова. Певна річ, що створюючи відповідний міф навколо імені Пугачова, спочатку імперська російська, а потім радянська влада, намагалися змалювати його типовим представником російського донського або уральського козацтва (повстання Пугачова розпочалося на Уралі). Про українське походження могутнього отамана згадували у своїх творах лише ті автори, які також, як і він, мали відношення до української землі. Так згадав про це видатний російський письменник українського походження Володимир Короленко у своєму нарисі «Пугачовська легенда на Уралі» 1900-го року, а в радянські часи писав у своїй праці «Козацтво в селянській війні 1773-1775 рр.» історик Іонас Рознер (Львів, 1966-й рік).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати