Волгоградська область

суб'єкт Російської Федерації

Волгогра́дська область (рос. Волгогра́дская о́бласть) — область в Росії, на південно-сході Східно-Європейської рівнини, суб'єкт Російської Федерації.

Волгоградська область
рос. Волгоградская область
Флаг Волгоградской области   Герб Волгоградской области
Країна Росія Росія
Фед. округ Південний
Адмін. центр Волгоград
Глава Andrei Bocharovd
Дата утворення 5 грудня 1936
Оф. вебсайт volgograd.ru(рос.)
Географія
Координати 49°44′ пн. ш. 44°07′ сх. д. / 49.733° пн. ш. 44.117° сх. д. / 49.733; 44.117
Площа 113 900 км² (34-я)
  • внутр. вод 23,3 %
  • найвища точка Serpokrylovskaya
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 2608500 (01.01.2011) [1] (17-я) (2011)
Густота 22,9/км²
Економіка
Економ. район Поволзький
Коди
ISO 3166-2 RU-VGG
ЗКАТО 18
Суб'єкта РФ 34
Телефонний (+7)
Карти

Волгоградська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Волгоградська область у Вікісховищі

Географія ред.

З півночі на південь і із заходу на схід область простягнулася більш ніж на 400 км. Загальна довжина границь області — 2221,9 км, у тому числі із Саратовською областю 29,9%, Ростовською 26,8%, Астраханською 11,4%, Воронезькою 11,3% областями, Республікою Калмикією 10,9% і Казахстаном 9,7%.

Волгоградська область має вигідне географічне положення, будучи головними воротами на південь Росії з виходом на Іран, Ірак, Кавказ і Казахстан.

Займає площу 112,9 тис. км² (78% становлять землі сільськогосподарського призначення). На території області 1506 населених пунктів, що перебувають у складі 39 муніципальних утворень (6 міст обласного підпорядкування й 33 сільських району). Вони об'єднані в 8 регіональних округів (Волзький, Іловлінський, Калачевський, Михайлівський, Новоаннінський, Палласовський, Урюпинський і Фроловський).

Кліматичні умови ред.

Клімат області посушливий, з різко вираженою контінентальністю. Північно-західна частина перебуває в зоні лісостепу, східна — у зоні напівпустель, наближаючись до справжніх пустель. Середня температура січня становить від -8 до -12, липня - від +22 до +24. Середньорічна кількість опадів випадає на північному заході до 500 мм, на південному сході — менш 300 мм. Абсолютний максимум (+42 °C … +45 °C тепла) спостерігається звичайно в липні — серпні. Абсолютний мінімум температури повітря становить −36 °C … −41 °C морозу й спостерігається в січні — лютому.

Середньобагаторічні строки утворення стійкого сніжного покриву в північних районах — 11-17 грудня, у південних — 20-25 грудня. Сніжний покрив зберігається від 90 до 110 днів. Середні значення висоти сніжного покриву коливаються від 13 до 22 см.

Зима у Волгоградській області, як правило, починається в листопаді й триває 130–150 днів. Весна звичайно коротка, настає в березні — квітні. У травні часто бувають заморозки, наносячи великий збиток сільськогосподарським культурам і плодоносним садам. Літо встановлюється в травні, іноді в червні й триває біля 3-х місяців. Осінь триває із середини вересня до середини листопада. У вересні часто бувають заморозки.

Ґрунти ред.

Рельєф різноманітний, від безстічної низинної рівнини в Заволжя до піднесеної розчленованої території на півночі й заході області. Область розташована в межах 2-х ґрунтових зон — чорноземної й каштанової. Ґрунти чорноземного типу займають близько 22 % площі, каштанового — 44 %, інтразональні (з перевагою солонців) — 14 %. За умовами тепло- і вологозабезпеченості й особливостям складу ґрунтів територія Волгоградської області ділиться на чотири агрокліматічні зони: степова, сухостепова, пустельна й напівпустельна.

Розташована в зоні сухих степів і напівпустель, Волгоградську область відносять до малолісних регіонів. При загальній площі 113 тис. км², ліси в області займають лише 4,3 %. Загальна площа лісів Волгоградської області становить 699,0 тис. га.

Гідрографія ред.

По території області протікає близько 200 річок різної величини. Вони відносяться до басейнів Азовського й Каспійського морів, Прикаспійського й Сарпінського безстічним басейнам. Більша частина території регіону дренується Доном з його притоками: Хопром, Медедіцею, Іловлею, Чиром, Донською Царицею, Мишковою, Аксаєм, Курмоярським Аксаєм — усього 165 річок. Волзький басейн займає вузьку смугу уздовж долини Волги й включає 30 водотоків.

На великій території Прикаспійського безстічного району (22 172 км²) річок мало, вони впадають в озеро Ельтон (Сморогда, Хара, Ланцуг). Річки, що відносяться до Сарпінського безстічного басейну, стікають зі східного схилу Єргенінської височини й впадають в озера Сарпа й Цяця.

Загальна довжина річок, що протікають по території Волгоградської області, становить 7 981 км, 9 з них мають довжину більше 200 км, їхня сумарна довжина в межах області — 1947 км. Живлення річок відбувається за рахунок атмосферних опадів (80—90 % усього обсягу) і ґрунтових вод.

Транспорт ред.

Через територію області проходять важливі залізничні, автомобільні, водні й повітряні траси. Загальна довжина залізничних колій становить 1,6 тис. км, внутрішніх судноплавних шляхів — 1,5 тис. км, автомобільних доріг — понад 14 тис. км (83 % доріг загального користування мають тверде покриття). Низов'я Волги й Дону, сполучені Волго-Донським судноплавним каналом, створюють сприятливі умови для транспортування різних вантажів через область із портів держав Європи в зони судноплавства Африки, Близького й Середнього Сходу.

Флора й фауна ред.

Тваринний світ області досить багатий і своєрідний, що обумовлене особливостями її географічного положення й клімату, різноманітністю й контрастністю ландшафтів. За попередніми оцінками, на території області живе більше 15 тисяч видів безхребетних і близько 500 видів хребетних тварин, у тому числі близько 9 тисяч видів комах, 80 видів риб, 8 видів земноводних, 15 видів плазунів, 300 видів птахів і 80 видів ссавців.

Широкий спектр екологічних умов і багатий набір місцеперебувань від болотних до напівпустельних, вкраплених в основне тло степового ландшафту, забезпечують можливість для існування тварин з різними типами ареалів і екологічними вимогами до середовища перебування.

Більшість степових і напівпустельних тварин — мешканці відкритих просторів. Серед ссавців найрізноманітніші й найчисельніші представники загону гризунів. Характерними представниками степової фауни є ховрах малий, ховрах крапчастий, сліпачок степовий, полівка звичайна, мишівка південна, тушкан великий, строкатка степова, а також заєць-русак (єдиний представник загону зайцеподібних), їжак вухатий і мідицеві (надряд комахоїдних). З будівельниками нір повв'язане життя практично всіх степових хижаків — степового тхора, лисиці, корсака. Іноді на території області можна зустріти шакала, степового, очеретяного, лісового кота.

Деякі види ссавців живуть лише на частині території області. Так Волга є західною межею ареалу білозубки білочеревої, жовтого ховраха. З півдня й зі сходу на територію області іноді заходять невеликі групи сагайдаків.

Із птахів типовими мешканцями відкритих просторів є жайворонки (польовий і степовий), денні хижі птахи (кібчик, боривітер звичайний, чорний шуліка, курганник, степовий орел і ін.), курині (сіра куріпка й перепілка звичайна), журавлеподібні (журавель степовий), дрохвові (дрохва, хохітва). Із плазунів найзвичайніші ящірка прудка та ящурка піщана, полози; повсюдна, хоча й більше рідка, степова гадюка; з безхребетних тварин — багатоніжки, павуки, гамазові й панцирні кліщі, жуки, напівтвердокрилі й ін.

Фауна лісів і штучних лісонасаджень набагато багатша й різноманітніша. Однак через те, що площа, зайнята під лісами порівняно невелика, чисельність більшості лісових тварин невелика. Зі ссавців типовими мешканцями лісів є звичайний їжак, землерийка — білозубка мала, соня лісова, миша-крихітка, єнот уссурійський, лісовий тхір, лісова й польова миші, кажани, звичайний кабан і лось; із птахів — сорокопудові, дятли, дрозди, кропив'янки, мухоловкові, синиці, пугачі, сови й ін.

Водойми області і їхні узбережжя характеризуються великою видовою різноманітністю фауни, високою продуктивністю й наявністю значного числа рідкісних видів. Зі ссавців у водоймах зустрічається 6 видів (бобер, ондатра, хохуля, водяна полівка, рясоніжка й норка), хоча ступінь їхньої адаптації до перебування у воді різний. Останні три види значну частину часу проводять поза водоймами. За винятком ондатри й норки, що зустрічаються майже повсюдно (хоча й з невеликою чисельністю), решта водяні ссавці мають локальне поширення.

Істотне значення у функціонуванні водних і навколоводних екосистем грають лімнофільні птахи, які становлять більше 30 % від загального числа птахів, що зустрічаються на території області. Частіше інших водойми заселяють річкові качки — крижень, чирки, а з ниркових — червоноголовий і білоокий. Повсюдно зустрічаються також поганки (більша й сірощіка), аїстоподібні (сіра чапля, кваква, випь). Із земноводних найзвичайнішим мешканцем водойм є озерна жаба, із плазунів — болотна черепаха й вужі (звичайний і водяний).

Багата й різноманітна іхтіофауна водойм, у складі якої налічується 78 видів, що належать 15 загонам, серед яких найбільшою видовою різноманітністю відрізняються коропоподібні, що становлять значну частину виловів риби. У водоймах Донського басейну зустрічаються такі цінні види риб як донська стерлядь, чехоня, рибець, синець; у басейні Волги — осетер російський, білуга, стерлядь, севрюга, оселедець волзький, білорибиця. Найпоширеніші види — чорноморсько-каспійська тюлька (найчисленніша риба у Волгоградській області), верховодка, плоскирка, срібний карась, бичок бабка, лящ, окунь звичайний і гірчак. У складі іхтіофауни області є ряд видів, які акліматизувалися і вселилися по іригаційним каналах з інших басейнів (білий амур, строкатий і білий товстолобики, буфало великоротий, веслоніс, піленгас та інші).

Склад фауни водних безхребетних тварин особливо багатий і нараховує більш ніж 1200 видів, що ставляться до 19 класів і більш ніж 60 загонам. Гнітюча частина фауни — види, звичайні для прісних вод Європейської частини Росії (п'явки; двостулкові й черевоногі молюски; твистоусі й веслонігі ракоподібні, мізиди, бокоплави, річкові раки; лялечки бабок і хірономід; водні клопи-гребляки, гладуни, водомірки; водні жуки-водолюби, плавунці).

Рибний промисел і полювання — найважливіші види природокористування. У водоймах Волгоградської області добувається близько 30 видів риб; основними об'єктами промислу є лящ звичайний, плоскирка, карась срібний, плітка, товстолобик, судак звичайний, Синець звичайний, короп звичайний, чехоня, сом звичайний, щука звичайна, жерех.

Загальна площа мисливських угідь області становить близько 1 млн 172 тис. га. Видобуток мисливських тварин планується на підставі даних по чисельності з розрахунком збереження поголів'я, необхідного для розширення відтворення. До мисливських тварин відноситься більше 20 видів. Основні об'єкти промислу — заєць-русак, лисиця, ондатра, корсак, кабан, чирки, нирки, лисуха, сірий гусак.

Оранка земель, корінні перетворення гідрографічної мережі, вирубка лісів, будівництво доріг, нерегульований промисел і браконьєрство, а рекреаційне навантаження, що також підсилюється, істотно змінюють умови життя багатьох видів тварин. Однією із загальноприйнятих форм охорони біорізноманіття є занесення видів у Червоні книги. За станом на 1 січня 2004 р. до Червоної книги Волгоградської області занесено 134 види тварин.

Корисні копалини ред.

Волгоградська область має високий потенціал природних ресурсів для розвитку мінерально-сировинної бази на основі зосереджених у надрах різноманітних корисних копалин: вуглеводневої сировини (нафта, конденсат, газ), хімічного (калійні, магнієві, натрієві солі, фосфорити) і цементної сировини для металургійної промисловості (формувальні піски), промисловості будматеріалів (карбонатні породи й пісковики для виробництва щебенів і бутового каменю, піски й глини різного призначення), залізних руд, кольорових і рідких металів (титано-цирконієві розсипи) і т. д. Значні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних.

Адміністративний поділ ред.

Населення ред.

Чисельність населення — 2635,6 тис. осіб (2006) (2655,2 — 2005). Щільність населення: 23,3 oc./км² (2006) (23,3 — 2005), питома вага міського населення: 75,4% (2006) (75,3% — 2005).

Росіяни 2 399,3 (88,9%)
Українці 56,3 (2,1%)
Казахи 45,3 (1,7%)
Татари 28,6 (1,1%)
Вірмени 27,0 (1,0%)
Німці 17,1
Азербайджанці 14,3
Чеченці 12,3
Білоруси 12,2
Чуваші 8,4
Цигани 7,3
Корейці 6,1
Марійці 6,0
показані народи з чисельністю більше 5 000 людин

Примітки ред.

  1. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011. 

Джерела ред.

  Воронезька область   Саратовська область
  Ростовська область     Казахстан
  Ростовська область   Калмикія