Їжачок вухатий

(Перенаправлено з Їжак вухатий)
Їжачок вухатий
Hemiechinus auritus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці
Ряд: Комахоїдні (Insectivora)
Родина: їжакові (Erinaceidae)
Рід: Hemiechinus
Вид: Їжачок вухатий
Біноміальна назва
Erinaceus auritus
Gmelin, 1770
Ареал їжака вухатого
Ареал їжака вухатого
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Hemiechinus auritus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hemiechinus auritus
EOL logo.svg EOL: 1178685
ITIS logo.svg ITIS: 633542
IUCN logo.svg МСОП: 40607
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 217708

Їжачок вуха́тий, або їжак вухатий (Hemiechinus auritus) — ссавець роду Їжачок (Hemiechinus) родини їжакові (Erinaceidae), мешканець степової смуги. Їжачок вухатий завдовжки (голова й тіло) 120–270 мм, хвіст 10–50 мм, вага ≈ 340 г, вуха довше половини довжини голови[1].

Таксономічна характеристикаРедагувати

Один з двох видів роду Їжачок (Hemiechinus), єдиний вид цього роду у фауні Європи. Один з 2 видів родини Erinaceidae у фауні України. У працях до І половини XX ст. вид відносили до роду Їжак (Erinaceus).

У складі цього виду розрізняють декілька підвидів, зокрема:

  • Hemiechinus auritus albulus
  • Hemiechinus auritus auritus
  • Hemiechinus auritus aegyptius
  • Hemiechinus auritus libycus
  • Hemiechinus auritus megalotis

ПоширенняРедагувати

 
Мапа поширення їжачка вухатого в Україні


Ареал охоплює степи та пустелі Євразії (Передкавказзя, Кавказ, Закавказзя, Серед. Азія), північну Африку. В Україні відмічений кількома знахідками на півдні Донецької та в Луганській області.

Місця перебування — степові місцевості — схили, крейдяні відслонення, яри. Зустрічається на піщаних борових терасах.

Стан популяцій в УкраїніРедагувати

Чисельність в Україні незначна. Причини зміни чисельності — розорювання степів, застосування пестицидів тощо; наявність ворогів — лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка.

Особливості біологіїРедагувати

 
молоде їжаченя
 
їжак білочеревий (для порівняння)

Веде нічний спосіб життя. Живе в норах; як тимчасові схованки використовує ямки в землі, щілини між камінням тощо. З зниженням температури повітря стає малорухливим, а після випадання снігу залягає у зимову сплячку (5—6 місяців).

Живиться безхребетними і дрібними хребетними (комахами, ящірками, зміями, гризунами), а також яйцями птахів, які гніздяться на землі; іноді — рослинами.

Парується в кінці березня — квітні. Тривалість вагітності і кількість виводків не встановлено. Виводки з 4 — 8 малят зустрічаються в кінці квітня — вересні. Статевозрілим стає у віці близько року.

Цікаво, що серце їжака б'ється зі швидкістю 200 ударів на хвилину, а під час зимової сплячки 20 ударів на хвилину .

Заходи охорониРедагувати

 
Їжачок на поштовій марці Білорусі

Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Статус охорони — III категорія.

Колись, до зникнення з території України охоронявся в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.

Розмноження у неволі: відловлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих (1989–1991 рр.).

ПосиланняРедагувати


  1. Ballenger L. (1999). Hemiechinus auritus. Animal Diversity Web. Процитовано 17.05.2020.  (англ.)