Куни́ця[1][2][3], куна́[1][2] або куня́[4] (Martes) — рід хижих ссавців із підродини росомахових. Це стрункі, спритні тварини, переважно лісові мешканці Північної півкулі та Зондських островів. Довжина голови й тулуба становить 36–65 см, хвоста — 12–45 см; маса — 300–5500 грамів. Волосяний покрив густий, пухнастий і м'який, переважно буруватого кольору, у деяких видів є світла пляма на шиї. Раціон складається з дрібних ссавців, птахів та їхніх яєць, а також з ягід та інших частин рослин.

Куниця
Період існування: міоценнаш час
Соболь (Martes zibellina)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Росомахові (Guloninae)
Рід: Куниця (Martes)
Pinel, 1792
Типовий вид
Martes foina (Erxleben, 1777)
Види
Ареали видів роду Куниця
Вікісховище: Martes

Морфологія

ред.

Зовнішні ознаки

ред.

Це невеликого або середнього розміру пальцеходячі тварини, з короткими 5-ти пальцевими ногами, пальці яких вільні і озброєні гострими маленькими втяжними кігтями, гострою мордою, короткими вухами, довгим струнким тілом і покритим довгим волоссям хвостом, що досягає половини довжини тіла; заднепроходні залози завжди присутні.

Краніологія (череп, зуби)

ред.

Кутніх зубів 5 або 6, останній верхній малий, м'ясоїдний зуб нижньої щелепи малий і має горбок на внутрішній стороні

Видовий склад

ред.

 Тайра (Eira barbara)

 Ілька (Pekania pennanti)

 Росомаха (Gulo gulo)

 Рід Martes 
 Надрід Charronia 

 Харза (Martes flavigula)

 Куниця нільгирійська (Martes gwatkinsii)

 Надрід Martes 

 Куниця кам'яна (Martes foina)

 Куниця американська (Martes americana)

 Martes caurina

 Куна японська (Martes melampus)

 Куниця лісова (Martes martes)

 Соболь (Martes zibellina)

 
куниця американська (Martes americana)
 
куниця кам'яна (Martes foina)
 
куниця лісова (Martes martes)

у складі роду 8 сучасних видів:

куниця американська — M. americana,
Martes caurina
куниця харза — M. flavigula,
куниця кам'яна — M. foina,
куниця нільгирійська — M. gwatkinsii,
куниця лісова — M. martes,
куниця японська — M. melampus,
куниця соболь — M. zibellina
Виявлено кілька викопних видів: †M. palaeosinensis, †M. wenzensis, †M. vetus

Рід куниця у фауні України

ред.

У фауні України рід представлений двома видами:

Господарське значення

ред.

Куниці часто оселяються біля осель людей, що особливо характерно для куниці хатньої, або кам'яної. У таких місцях куниць приваблюють як численні схованки, так і гарна кормова база (зокрема, кури і кролі). Куниця краде курей вночі коли їх господарі сплять. Ця тварина дуже хитра і гнучка, її важко спіймати. Частіше пересуваються по дахах.

Етимологія

ред.

Назва куниця походить від давньоруського куна — «куниця; хутро куниці; хутро куниці як грошова одиниця; дрібна монета», походить від праслов'янського куна й зменшувального куниця, споріднене з литовськими латвійськими та пруськими назвами і зводиться до індоєвропейського *keun-/koun- — «куниця»[5]

Примітки

ред.
  1. а б Шарлемань М. Звірі України. Короткий порадник до визначання, збірання і спостерігання ссавців (Mammalia) України. — Київ : Всеукр. кооп. видавн. союз, 1920. — С. 30.
  2. а б Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 21.
  3. Маркевич О.П., Татарко К.I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ : Наукова думка, 1983. — С. 194.
  4. Словник Грінченка 1958 онлайн. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 140, 141. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела

ред.