Відкрити головне меню
Їжакові
Їжачок вухатий (Hemiechinus auritus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Комахоїдні (Insectivora)
Ряд: Їжакоподібні (Erinaceiformes)
Родина: Їжакові (Erinaceidae)
G. Fischer, 1814
Підродини/роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Erinaceidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Erinaceidae
EOL logo.svg EOL: 6873844
ITIS logo.svg ITIS: 552310
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9363
Fossilworks: 40367

Їжакові[1], їжакуваті[2] (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини - їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 10 родів та 24 види.

Зміст

Викопні їжаковіРедагувати

Найбільш ранній викопний матеріал відомий від палеоцену для Північної Америки, Еоцену для Європи та Азії, раннього міоцену для Африки.

Біологічні характеристикиРедагувати

Розміри їжакових варіюють від розмірів миші до розмірів невеликого кроля. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1,5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснюють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.

Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. Виличні дуги повні. Зубна формула: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону.

 
Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

Спосіб життяРедагувати

Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Їжакові живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі та на о. Борнео.

 
Згортатись клубком — один із захисних рефлексів їжаків

Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.

На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).

На їжаків не діє отрута багатьох змій.

РозмноженняРедагувати

Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можливо до двох періодів вагітності.

КласифікаціяРедагувати

Підродина Їжаки (Erinaceinae)Редагувати

Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.

AtelerixРедагувати

Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:

Їжак алжирський (Atelerix algirus)
Їжак південно-африканський (Atelerix frontalis)
Їжак сомалійський (Atelerix sclateri)
Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

ErinaceusРедагувати

Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак  представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.

Їжак європейський (Erinaceus europaeus)
Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus)
Їжак південний (Erinaceus concolor)
Їжак амурський (Erinaceus amurensis)

Їжачок (Hemiechinus)Редагувати

Їжачок, або "вухаті їжаки" — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.

їжачок вухатий (Hemiechinus auritus)
їжачок індійський (Hemiechinus collaris)

ParaechinusРедагувати

Їжак ефіопський або пустельний (Paraechinus aethiopicus)
Їжак індійський (Paraechinus micropus)
Їжак довгоголковий (Paraechinus hypomelas)
Їжак голочеревий (Paraechinus nudiventris)

MesechinusРедагувати

Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 2 види:

Їжак даурський (Mesechinus dauuricus)
Їжак шанхайський (Mesechinus hughi)

Підродина Гімнури (Galericinae)Редагувати

Налічує 5 родів, 8 видів.

ПриміткиРедагувати

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 172.
  2. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати