Відкрити головне меню
Дрохвові
Afrotis afraoides
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Otidiformes
Родина: Дрохвові (Otidae)
Rafinesque, 1815
Роди
10, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Otididae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Otididae
EOL logo.svg EOL: 7582
ITIS logo.svg ITIS: 176417
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 54375
Fossilworks: 39599

Дрохвові (Otididae) — родина птахів, яку виділяють в окремий ряд Otidiformes. Птахи середніх та крупних розмірів, за зовнішнім виглядом нагадують куроподібних. Поширені у Старому Світі та Австралії.

Морфологічні ознакиРедагувати

Птахи середніх та крупних розмірів, деякі — найважчі серед сучасних літаючих птахів. Рекордна маса (21—22 кг) зареєстрована у дрохви та Choriotis kori, найменші за розміром представники — Sypheotides indica (500–700 г). Оперення верхньої частини тіла маскувальне, варіює від сірого до коричневого з білою та чорною строкатістю. Черевний бік тіла білий, вохристий, чорний або блакитнуватий. Виражений статевий диморфізм. Самці яскравіші та значно більші за самок. Для самців характерним є розвиток різноманітного прикрашаючого пір'я (вуса, чубчики, комірці тощо), які птахи демонструють під час токування. Статура дрохвових міцна. Потужні та довгі ноги мають лише 3 передніх пальці. Шийних хребців 16—17. Цівку вкривають шестигранні щитки. Крила великі та широкі, другорядні махові за довжиною такі самі як першорядні. Хвіст невеликий, але широкий, з 12-20 стерновими перами. Шия видовжена. Характерна сплющена голова. Дзьоб сплющений, гострий та широкий при основі. Добре розвинені сліпі кишки. Куприкової залози немає. Пух росте тільки по аптеріям.

Поширення та місця існуванняРедагувати

Дрохвові поширені у Старому Світі та Австралії. Найрізноманітніші в Африці (18 видів, 15 з яких — ендеміки). У Палеарктиці та Індо-Малайській області гніздяться по 3 види, в Австралії — 1. Населяють степи, савани, напівпустелі та пустелі. Деякі віддають перевагу відкритим чагарниковим біотопам, заходять у розріджені ліси. Добре ходять та бігають. Від небезпеки зазвичай уходять пішки. Великі види злітають з невеликого розбігу.

Особливості екологіїРедагувати

Системи шлюбних відносин досить складні. У деяких існують моногамні пари, більшості властива полігамія та проміскуїтет. Самці токують поодинці або групами на землі або у повітрі, з демонстраційними зльотами. Гніздяться поодиноко або територіальними групами. Яйця насиджують самки. У кладці зазвичай 1—2 яйця, але у палеарктичних дроф та представників роду Sypheotides — до 6 яєць. Інкубація близько місяця. Пташенята виводкові, народжуються зрячими, добре опушеними (забарвлення строкате, маскувальне); годуються самостійно. Виховуються тільки самками. Стають здатними до польоту у віці близько 2 місяців, у великих видів — пізніше. Деякі види (дрохва, стрепет та ін.) у позагніздовий період збираються у великі зграї. Палеарктичні види здійснюють справжні щорічні сезонні міграції, тоді як тропічні та субтропічні види протягом року здійснюють впорядковані кочівлі.

Статевозрілими стають у 2—3 роки.

Дрохвові всеїдні, але основу живлення складають рослинна їжа — листя, бруньки, квіти, насіння, сходи рослин. Поїдають також різноманітних комах (жуків, саранових тощо), ящірок, дрібних гризунів, яйця та пташенят птахів, що гніздяться на землі.

Значення та охоронаРедагувати

Багато видів у минулому мали значення як мисливська дичина. Через катастрофічне скорочення чисельності протягом останнього століття багато видів стали рідкісними. В Україні зустрічається дрохва та хохітва, занесені до Червоної книги України, полювати на них заборонено.

Філогенія та систематикаРедагувати

Традиційно дрохвових відносили до ряду журавлеподібних, а пізніше на основі молекулярних даних виділили в окремий ряд Otidiformes[1][2]. Їх найближчими родичами виявилися зозулеві, а більш далекими — туракові. Ці три групи утворюють кладу Otidimorphae[3]. Час розділення дрохвових та зозулевих за молекулярними даними оцінюють приблизно в 50-60 млн років тому[3], але в палеонтологічному літописі дрохвові з'являються напрочуд пізно: їхні найдавніші надійно ідентифіковані викопні рештки належать до пліоцену Євразії та Північної Африки (є й сумнівні знахідки міоценового віку)[2].

Родина Дрохвових нараховує 8—11 родів, що включають 22—27 видів (згідно з класифікацією Міжнародного союзу орнітологів — 11 родів із 26 видами)[1]:

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bustards, mesites, Kagu, seriemas, flufftails & finfoots. IOC World Bird List. Архів оригіналу за 2017-10-09. Процитовано 2017-10-09. 
  2. а б Mayr G. 8. The “Difficult-to-Place Groups”: Biogeographic Surprises and Aerial Specialists // Avian Evolution: The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance. — John Wiley & Sons Ltd, 2016. — P. 131. — ISBN 9781119020677. — DOI:10.1002/9781119020677.ch8.
  3. а б Prum R. O., Berv J. S., Dornburg A. et al. (2015). A comprehensive phylogeny of birds (Aves) using targeted next-generation DNA sequencing. Nature 526 (7574): 569–573. Bibcode:2015Natur.526..569P. PMID 26444237. doi:10.1038/nature15697. 

ПосиланняРедагувати

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • BUSTARDS Otididae by Don Roberson (англ.)