Відкрити головне меню

Петро III Федорович (Карл Петер Улріх фон Гольштайн-Ґотторп, нім. Karl Peter Ulrich von Holstein-Gottorp) (10 (21) лютого 1728(17280221), Кіль, Гольштейн — 6 (17) липня 1762, Ропша, Російська імперія) — імператор Росії (17611762 рр.).

Петро III
Петро III
Петро III
7-й імператор Російської імперії
1761 — 1762
Попередник: Єлизавета Петрівна
Наступник: Катерина II
Герцог Гольштейн-Готторпский
18 червня 1739 — 17 липня 1762
Попередник: Карл Фрідріх
Наступник: Павло I
 
Народження: 10 (21) лютого 1728[1]
Кіль, Німеччина[1][2][3]
Смерть: 6 (17) липня 1762[1] (34 роки)
Ропша[d], Ломоносовський район, Росія[4][5]
Національність: німець
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Релігія: лютеранствоправослав'я
Династія: Гольштейн-Готторп-Романови
Батько: Карл Фрідріх
Мати: Анна Петрівна
Дружина: Катерина II
Діти: Павло I
Монограма: Монограма
Нагороди:
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Білого Орла (Річ Посполита)

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Народився у місті Кіль (Німеччина). Син герцога Карла-Фрідріха Гольштейн-Готторпського і дочки Петра І Анни. Готувався зайняти шведський престол, але з 1742 був проголошений імператрицею Єлизаветою Петрівною (його тітка) спадкоємцем російського престолу, незабаром охрещений за православним обрядом і названий Петром Федоровичем.

У 1745 одружений з принцесою Софією Фридерикою Ангальт-Цербстською (нім. Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg, майбутня російська імператриця Катерина II).

ПравлінняРедагувати

У січні 1762 вступив на російський престол. За правління Петра III у внутрішній політиці проведено ряд заходів, що розширили привілеї дворянства (1762), ліквідував Таємну канцелярію, заборонив селянам подавати скарги на їх власників тощо.

Ставлення до УкраїниРедагувати

Петро III підтримував сімейну традицію прихильного ставлення до України: його батько був добрим знайомим Пилипа Орлика, а при гольштейнському дворі служили українці. Серед його найближчого оточення було чимало вихідців з Гетьманщини — генерал-ад'ютант Андрій Гудович, флігель-ад'ютант Василь Ханенко, Степан Карнович та ін., що сприяли формуванню проукраїнських настроїв у новообраного імператора.

Зовнішня політикаРедагувати

В зовнішній політиці орієнтувався на зближення з пруським королем Фрідріхом II. За Петра III Російська імперія припинила воєнні дії проти Прусії у Семирічній війні 17561763. У перший день воцаріння з відповідною місією новий монарх направив до прусського короля Андрія Гудовича[6]. Згодом було укладено союзний договір. Петро III, готуючись до війни з Данією (в союзі з Гольштейном) оголосив про набір в Україні добровольців до так званого Гольштейнського корпусу.

Зовнішня політика Петра III, запровадження прусських порядків в армії, привело до створення опозиції у російській гвардії, яку очолила його дружина Катерина. Внаслідок палацового перевороту 1762 був усунений від влади, ув'язнений у Ропші і незабаром, з відома Катерини II, вбитий.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати


Попередник: Імператор Росії
25 грудня 1761 (5 січня) 1762
28 червня (9 липня) 1762
Наступник:
Єлизавета Петрівна
Катерина II