Анна Петрівна

російська велика княжна

А́нна Петрі́вна (27 січня (7 лютого) 1708[1][2][…], Москва, Російська імперія[3][4] — 4 (15) травня 1728[3][5], Кіль, Німеччина[3][1][6]) — російська велика княжна, донька Петра I і Катерини І Олексіївни; матір Петра III.

Анна Петрівна
Anna Petrovna of Russia by L.Caravaque (1725, Tretyakov gallery).jpg
герцогиня Гольштейн-Ґотторпська
21 травня 1725 — 10 лютого 1728
Попередник: Ядвіґа Софія Шведська
Спадкоємець: титул скасовано
 
Народження: 27 січня (7 лютого) 1708[1][2][…]
Москва, Російська імперія[3][4]
Смерть: 4 (15) травня 1728[3][5] (20 років)
Кіль, Німеччина[3][1][6]
Поховання: Петропавлівський собор[5]
Країна: Московське царство і Російська імперія
Релігія: православна церква і лютеранство
Рід: Романови
Батько: Петро I Олексійович[3][7][8]
Мати: Катерина I[3][7][8]
Шлюб: Карл Фрідріх[3][5][…]
Діти: Петро III
Нагороди:
Орден Святої Катерини I ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

При народженні Анни її мати Катерина Олексіївна була ще просто коханкою Петра I і стала законною дружиною тільки через 3 роки.

Сама Анна Петрівна була дуже здібною ученицею, багато читала і прекрасно знала чотири іноземні мови. Рано навчилася писати. Сучасники відзначали її привабливість[9]

В Санкт-Петербурзі у власність Анни з 1711 року — через офіційне проголошення її царівною — була віддана ділянка, що простягалася уздовж Фонтанки.

23 листопада 1724 Карл Фрідріх Шлезвіг Гольштейн-Готторпський підписав контракт на подружжя з Анною Петрівною. Є відомості, що Петро Олексійович, який дуже любив доньку, хотів передати їй російський престол. Шлюб герцога з Анною Петрівною відбувся вже при Катерині Першій — 21 травня 1725 року в Троїцькій церкві. Було підписано контракт, за яким подружжя і їх нащадки відмовлялися від прав на російський престол. Анна мала право сповідувати православ'я і виховувати у ньому доньок, але сини повинні були виховуватися в лютеранстві[9]. Невдовзі герцог став членом відновленої Верховної таємної ради і став користуватися великим впливом. Становище герцога змінилося після смерті Катерини, коли влада майже повністю перейшла до Меншикова, який мав намір одружити Петра II зі своєю дочкою. Меншиков посварився з герцогом Гольштинським, дружину якого не бажала бачити супротивна Петру партія і добився того, що Анна Петрівна з чоловіком залишили Петербург 25 липня 1727 року і поїхали до Гольштинії, де в Кілі 10 лютого 1728 року Анна народила сина Карла Петера Ульріха (згодом російський імператор Петро III. Анна була для свого часу освіченою жінкою, вміло говорила французькою, німецькою, італійською та шведською. Відомо також, що Анна Петрівна дуже любила дітей і відзначалася прив'язаністю до свого племінника Петра[10].

Принцеса померла під час пологів, ледве досягнувши двадцятирічного віку. Перед смертю вона висловила бажання бути похованою в Петербурзі, біля могили батька у Петропавлівському соборі, що й було виконано 12 листопада.

В її честь чоловік заснував 1735 року Орден Святої Анни, що став при імператорі Павлі державною нагородою Російської імперії.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г http://www.rusartnet.com/biographies/russian-rulers/romanov/family-of-peter-i-and-catherine-i/tsarevna-anna-petrovna
  2. а б https://web.archive.org/web/20140112125941/http://www.painted-veil.net/anna-petrovna-of-russia/
  3. а б в г д е ж и к л м С. Тр. Анна Петровна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 189–193.
  4. а б в г А. Кр. Анна Іоанновна // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 320–323.
  5. а б http://www.polyvore.com/grand_duchess_anna_petrovna_russia/set?id=34554275
  6. а б Н. У. Анна Петровна // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 319–320.
  7. а б в Анна Петровна // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 792.
  8. а б Анна Петровна (рос.)
  9. Анна Петровна (рос.)

ПосиланняРедагувати