Саратовська консерваторія

Державна консерваторія в Саратові

Саратовська державна консерваторія імені Л. В. Собінова (рос. Саратовская государственная консерватория имени Л. В. Собинова) — вищий музичний навчальний заклад, один з найстаріших в Росії музичних вузів, заснована в 1912 році на базі музичного училища. Третя за рахунком в країні і перша в провінції.

Саратовська консерваторія
Konserv saratov.JPG
51°31′47″ пн. ш. 46°02′03″ сх. д. / 51.52979722224999648° пн. ш. 46.034258333361108839° сх. д. / 51.52979722224999648; 46.034258333361108839Координати: 51°31′47″ пн. ш. 46°02′03″ сх. д. / 51.52979722224999648° пн. ш. 46.034258333361108839° сх. д. / 51.52979722224999648; 46.034258333361108839
Тип консерваторія
Країна Flag of Russia.svg Росія, Flag of Russia.svg Російська імперія і Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Розташування Саратов
Назва на честь Собінов Леонід Віталійович
Засновано 1912
Випускники Категорія:Випускники Саратовської консерваторії
Сайт sarcons.ru
CMNS: Саратовська консерваторія у Вікісховищі
Саратовська консерваторія

ІсторіяРедагувати

Перша назва — Саратовська Імператорського Російського музичного товариства Олексіївська консерваторія (названа так на честь спадкоємця престолу — царевича Олексія). У 1918 році консерваторія була націоналізована і отримала назву «державна консерваторія». У 1935 році Саратовської консерваторії було присвоєно ім'я Л. В. Собінова[1].

Восени 1985 року Великий зал консерваторії прикрасив орган німецької фірми «Зауер».

Будівля консерваторії було зведено в 1902 році архітектором Олександром Юлійовичем Ягном. Спочатку в ньому розташовувалося музичне училище. Проте вже в 1912 році будівлю було ґрунтовно реконструйовано видатним архітектором Семеном Акимовичем Каллістратова для розміщення в ньому консерваторії. Після цього Саратовська консерваторія набула сучасного вигляду.

КерівникиРедагувати

ФакультетиРедагувати

  • Теоретико-виконавський
  • Виконавський
  • Театральний факультет

ПриміткиРедагувати

  1. Велика радянська енциклопедія. Гол. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. Двадцять другий Ремінь — Сафі. 1975 рік. 628 стор, іл., 37 л. іл. і карт.

ПосиланняРедагувати