Відкрити головне меню

Черні́гів — дільнична залізнична станція 1 класу Київської дирекції Південно-Західної залізниці в однойменному місті. Вузлова станція з трьома напрямками — на Гомель, Ніжин та Славутич. Поруч розташоване моторвагонне депо Чернігів (РПЧ-10). Клас станції: 1.

Чернігів
Київська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Железнодорожный вокзал. Чернигов.jpg
Вокзал станції. Вигляд з міста
Розташування
Розташування Україна УкраїнаЧернігівська область
Адреса м. Чернігів, пр. Перемоги, 1[1][2]
Координати 45°21′35″ пн. ш. 28°48′42″ сх. д. / 45.359650° пн. ш. 28.811767° сх. д. / 45.359650; 28.811767
Структура
Лінія(ї) Ніжин — Гомель
Чернігів — ЧАЕС
Платформ 4
Тип платформ пряма
Колій 20
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу
Супутні Таксофон Автобус Таксі Кафе Аптека Ресторан
Історія
Відкрито 1893
Перебудовано 1950
Електрифіковано 1999
Будівля
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 325000
Код Експрес-3 2200600
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Ніжин 82,9 км
Управління залізниці (Київ-Пасажирський) 209 км
Мапа
'Чернігів на Вікісховищі

ВокзалРедагувати

Будівля вокзалу — це монументальний будинок, що був побудований 1948 року[3] за проектом архітектора Геннадія Гранаткіна, адже у період Другої світової війни будівля попереднього залізничного вокзалу була зруйнована.

У 1999 році вокзал пройшов капітальну реконструкцію та зберіг за собою титул пам'ятки архітектури, про що свідчить відповідна табличка біля входу зі сторони привокзальної площі.

Працює цілодобово, має каси попереднього продажу квитків на пасажирські поїзди, каси продажу квитків на приміські та регіональні поїзди, довідкове бюро, кімнати відпочинку та кімнату матері і дитини, перукарню, зал очікування.

Поруч із вокзалом знаходяться Привокзальна площа, зупинки громадського транспорту (тролейбуса, автобуса), автовокзал.

Історичні відомостіРедагувати

У 1891 році від станції Крути Московсько-Києво-Воронезької залізниці в бік Чернігова пpоклали вузькоколійку довжиною 76 верст.

У 1893 році на лівому березі Десни, у районі сучасного автомобільного мосту, по київській трасі побудували залізничний вокзал. Пасажири доставлялися сюди з міста і назад кінним транспортом.

В 1925 році було завершено спорудження нової ширококолійної ділянки «Ніжин — Чернігів» Південно-Захадної залізниці. Однак поїзди все ще курсували до лівого берега через те, що залізничний міст не був добудований. Пасажири та вантажі були вимушені доставлятися до міста через автомобільний міст.

У 1928 році було завершено спорудження залізничного мосту і станцію з вокзалом перенесли на правий берег.

4 листопада 1928 року завершено будівництво залізничної ділянки «Чернігів — Новобілицька — Гомель», а згодом і «Чернігів — Янів — Овруч».

Біля станції розташувалося локомотивне депо (ТЧ-10), яке займалося технічним обслуговуванням паровозів до 1969 року, коли на зміну паровій тязі прийшли перші дизельні локомотиви — магістральні тепловози ТЕ3 та маневрові тепловози ЧМЕ3. Згодом пасажирські поїзди перевели на тягу тепловозами ТЕ7.

Приміські перевезення виконувалися секціями дизель-поїздів ДР1П та ДР1А виробництва Ризького вагонобудівного заводу (Рига).

Одразу ж після аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року припинено транзитний рух залізничного транспорту на ділянці «Чернігів — Овруч». Єдиний пасажирський поїзд № 191/192 «Москва — Хмельницький», що курсував через Чернігів цією ділянкою, змінив маршрут і почав курсувати через Київ.

Приблизно в цей же час тепловози ТЕ3 та ТЕ7 були замінені на М62 та 2М62У, проведена острівна електрифікація змінним струмом (25 кВ) ділянки від Чернігова до станції Семиходи, що знаходиться біля Чорнобильської АЕС.

В 19881991 роках в депо поступили десяти та дванадцятивагонні електропоїзди ЕР9Т (виробництва Ризького вагонобудівного заводу) для обслуговування електрифікованої ділянки.

Для забезпечення виїзду пасажирів до Москви тимчасово були організовані причіпні вагони «Чернігів — Москва», які підвозилися тепловозом до станції Ніжин та додавалися до поїзда «Київ — Москва». Згодом з Чернігова був організований окремий пасажирський поїзд.

Приміське сполучення в напрямку Овруча було скорочене до станції Йолча, яка знаходиться на території Білорусі, а для доставки персоналу ЧАЕС та інших підприємств Зони відчуження організовано курсування 12-вагонних електропоїздів сполученням «Славутич — Семиходи». Всі перевезення виконують працівники локомотивного депо Чернігів.

20 серпня 1999 року тодішній Президент України Леонід Кучма урочисто відкрив електрифіковану ділянку «Ніжин — Чернігів», що дозволило сполучити Чернігів зі столицею держави прямим залізничним сполученням. Пасажирські та вантажні поїзди були переведені на тягу електровозами ЧС4/ЧС8 та ВЛ80 відповідно. Приміські поїзди ж почали обслуговуватися електропоїздами ЕР9Т, що вже експлуатувалися чернігівським депо на ділянці до Йолчі.

Спочатку курсували чотири пари прямих приміських електропоїздів «Чернігів — Київ» (два вранці, два ввечері), 3 пари приміських електропоїздів «Чернігів — Ніжин» та 2 пари приміських поїздів локомотивної тяги сполученням «Чернігів — Ніжин — Прилуки — Гребінка». Всі рейси були щоденними.

Наприкінці 2005 року одну пару приміських електропоїздів до Києва було замінено на електропоїзд підвищеного комфорту. Рейс № 802/801 «Київ — Чернігів» та № 804/803 «Чернігів — Київ» виконувався восьмивагонним складом електропоїзда ЕПЛ9Т. Вже з 2006 року щоденне курсування цього електропоїзда було змінено на курсування щоп'ятниці, щосуботи та щонеділі через малий пасажиропотік.

За даними на 2006 рік обсяги перевезень вантажів складають 83 737 вагонів на рік. Щороку перевозилося більш ніж 4,5 мільйони пасажирів. Цього ж року для пасажирських перевезенень в депо поступають електровози ВЛ40у, які пройшли модернізацію на Запорізькому електровозоремонтному заводі.

 
Чернігівський залізничний вокзал, електричка на Неданчичі та дизель на Горностаївку

У 2008 році додається ще одна пара електропоїзда підвищеного комфорту № 846/845 «Київ — Чернігів» та № 844/843 «Чернігів — Київ», яку згодом продовжують до станції Неданчичі замість приміського електропоїзда. На ділянці від станції Чернігів до станції Неданчичі електропоїзд курсує з усіма зупинками, а у два вагони квитки продаються за приміським тарифом. В тому ж році непопулярний рейс № 802/801 «Київ — Чернігів» та № 804/803 «Чернігів — Київ» остаточно скасовують через малу населеність та недостатньо зручний розклад. Звичайні приміські електропоїзди від Чернігова до Києва повністю скасовуються, а замість них призначені електропоїзди лише до станції Ніжин, де пасажири вимушені робити пересадку на електропоїзди до Києва та дизель-поїзди до Прилук і Гребінки. Це погіршило залізничне сполучення із столицею та іншими регіонами Чернігівської області, а також збільшило відтік пасажирів на маршрутні мікроавтобуси. Окрім цього скасовується прямий поїзд «Чернігів — Москва», замість якого дотепер курсують кілька причіпних вагонів (рейси № 658/657 «Чернігів — Конотоп — Чернігів»), які по станції Конотоп додаються до поїзда № 6 «Україна» «Київ — Москва» та відчіпляються від поїзда № 5 «Україна» «Москва — Київ».

У 20092011 роках через незадовільний стан рухомого складу залізниця скасовує велику кількість пасажирських та приміських поїздів, що також позначилося і на Чернігові. Був скасований російський склад фірмового поїзда «Ладога» № 54/53 «Санкт-Петербург — Київ», скасовано поїзд № 57/58 «Харків — Чернігів», безпересадочні вагони «Чернігів — Львів» та «Чернігів — Одеса». Також скасовано цілорічний поїзд № 381/382 «Сімферополь — Мінськ». Були залишені щоденні поїзди № 86/85 «Мінськ — Київ», який отримав фірмову назву «Белый Аист» (склад формування Білоруської залізниці), № 53/54 «Либідь» «Київ — Санкт-Петербург» (формування «Укрзалізниці»), безпересадкові вагони «Чернігів — Москва», а парними днями поїзд № 94/93 «Мінськ — Одеса». На період літніх перевезень додавались сезонні поїзди № 249/250 «Сімферополь — Чернігів» (формування «Укрзалізниці»), № 486/485 «Мінськ — Феодосія» (формування Білоруської залізниці), № 496/495 «Вітебськ — Євпаторія» (формування Білоруської залізниці).

Після часткової реформи залізничної галузі електропоїзди підвищеного комфорту отримали новий статус — регіональний поїзд. Саме в цей час склад регіонального поїзда «Київ — Неданчичі» було змінено — замість восьмивагонного електропоїзда ЕПЛ9Т із сидіннями третього класу тим же розкладом починає курсувати десятивагонний електропоїзд ЕР9М із вагонами І, ІІ та ІІІ класів (із відповідною різницею в ціні квитка).

Сьогодення пасажирського сполученняРедагувати

Через анексію Криму Росією та війну на сході України, погіршення відносин з Російською Федерацією, а також із зменшенням пасажиропотоку в новому розкладі на 20142015 роки значно зменшується курсування пасажирських поїздів. Скасовано поїзд № 496/495 «Вітебськ — Євпаторія», № 486/485 «Мінськ — Феодосія» та сезонний поїзд № 160/159 «Мінськ — Євпаторія» формуванням Білоруської залізниці, який курсував один раз на 4 дні влітку.

Поїзд № 86/85 «Мінськ — Київ» більше не приймає пасажирів з Чернігова через те, що по станції виконується лише технічна зупинка поїзда для зміни тепловоза на електровоз та навпаки. Це пов'язано з тим, що на шляху від кордону з Республікою Білорусь до станції Київ-Пасажирський поїзд слідує без зупинок для посадки пасажирів, а митний та прикордонний контроль на території України проводиться безпосередньо в Києві.

З 2014 року щоденні поїзди № 53/54 «Київ — Санкт-Петербург» та безпересадочні вагони «Чернігів — Москва» переведені у режим курсування через день у парні дні (замість щоденно).

В літній період призначають додатковий поїзд «Одеса — Чернігів».

Послуги та операціїРедагувати

Послуги та операції, які виконуються на станції Чернігів:

  • прийом та видача повагонних відправлень вантажів, що допускаються до зберігання на відкритих площах станцій;
  • прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправленнями, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних коліях незагального користування;
  • прийом та видача повагонних відправлень вантажів, що потребують зберігання у критих складах станцій;
  • прийом і видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 3,3 (5) та 5,5 (6) тонн на станціях;
  • прийом і видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 20 та 24 тонни на станціях;
  • прийом і видача вантажобагажу підприємств, організацій та установ;
  • продаж квитків на всі пасажирські поїзди, прийом та видача багажу;
  • проведення митних операцій з багажем та вантажобагажем в міждержавному сполученні.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вокзал станції Чернігів. ПАТ «УкрЗалізниця»
  2. Вокзал Чернігів
  3. Карнабіда А. А. Чернігів: архітектурно-історичний нарис. — 2-ге вид. — Київ : Будівельник, 1980.

ПосиланняРедагувати