Гребінка (станція)

залізнична станція

Гребі́нка — вузлова дільнична залізнична станція 1-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на перетині ліній Гребінка — Ромодан та Прилуки — Гребінка. Розташована в місті Гребінка Лубенського району Полтавської області.

Станція Гребінка

Гребінка — Ромодан
Прилуки — Гребінка
Південна залізниця
Полтавська дирекція
м. Гребінка

Вокзал станції Гребінка.jpg
Залізничний вокзал 2405852.jpg
50°07′17″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 50.121500° пн. ш. 32.432528° сх. д. / 50.121500; 32.432528Координати: 50°07′17″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 50.121500° пн. ш. 32.432528° сх. д. / 50.121500; 32.432528
Рік відкриття 1895 (127 років)
Попередня назва Петрівка (до 1901)
Тип вузлова, дільнична
Колій 20
Платформ 3
Тип платформ(и) острівні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 148
Відстань до Ромодана, км 72
Відстань до Прилук, км 55
Покриття
мобільного зв'язку
Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції 428300 ?
Код «Експрес-3» 2204550 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Кафе Таксофон
Гребінка. Карта розташування: Полтавська область
Гребінка
Гребінка
Гребінка на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 1895 року, коли звідси було прокладено залізницю через Ічню до станції Крути. Первинна назва станції — Петрівка. Спочатку станція була проміжною, однак вона доволі швидко перетворилася на вузлову.

1897 року збудована залізнична лінія на Золотоношу, а 1901 року — відкритий рух поїздів залізничною лінією Дарниця — Полтава. У 1901 році станція і розташоване поруч із нею пристанційне селище отримали сучасну назву, на честь українського письменника, байкаря, педагога та видавця Євгена Гребінки, який народився неподалік, у селі Мар'янівка.

У 1994 році станцію електрифіковано змінним струмом (~25 кВ) в складі 47-кілометрової дільниці Яготин — Гребінка.

 
Панорама станції

10 грудня 1997 року відбулося урочисте відкриття електрифікованої дільниці Гребінка — Лубни, що поклала початок електрифікації всієї лінії Київ — Харків на території Південної залізниці. Дана дільниця знаходиться на головному широтному ходу Південної залізниці Гребінка — Полтава — Харків — Куп'янськ — Тополі.

До 2008 року була закінчена електрифікація лінії Полтава — Гребінка і на базі моторвагонного рухомого складу ТЧ-12 і ТЧ-5 «Полтава» було створено РПЧ-2 «Полтава», яке здійснює приміські перевезення на даній ділянці, приміські поїзди ЦМВ були скасовані.

Пасажирське сполученняРедагувати

 
Вокзал станції Гребінка

Станція має важливе транспортне сполучення, на якій зупиняються більшість поїздів далекого сполучення (окрім швидкісних електропоїздів Інтерсіті+ сполученням Київ — Харків[1].

Для всіх приміських поїздів, що прямують з Києва, Лубнів, Полтави, Коломаку, Сміли, Черкас, Прилук, Ніжина, Бахмача, станція Гребінка є кінцевою, тож необхідно здійснювати пересадку на інші приміські поїзди.

З 30 жовтня 2016 рокуна станції зупиняється призначений нічний швидкий поїзд «Максим Яровець» сполученням Хмельницький — Лисичанськ.

Особливості станціїРедагувати

 
Станція Гребінка

Станція Гребінка є однією з двох на Південній залізниці (інша — Лозова) залізничних станцій України, яка є залізничним вузлом на межі трьох залізниць: Південної (сама станція підпорядкована Південній залізниці), Південно-Західної (межа проходить за 2 км на захід від станції в бік Києва) та Одеської (межа проходить за декілька кілометрів на південь у бік Черкас).

Від залізничної станції Гребінка розгалужуються лінії:

З 1998 по 2003 роки приміське сполучення було представлено електропоїздами Київ — Лубни і трохи пізніше — Київ — Ромодан формування Південно-Західної залізниці та приміськими поїздами ЦМВ сполученням Полтава — Гребінка.

У 2002 році частина електропоїздів була передана з ТЧ-8 «Фастів» Південно-Західної залізниці до ТЧ-12 «Гребінка» Південної залізниці, які і почали курсувати на даній дільниці.

На станції Гребінка розташоване локомотивне депо.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

ПосиланняРедагувати