Хмельницький (станція)

залізнична станція Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці

Хмельницький — проміжна залізнична станція 1-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій дільниці Жмеринка — Гречани між зупинними пунктами Ракове (5 км) та Кам'янецький Переїзд (3 км). Розташована в обласному центрі Хмельницької області.

Хмельницький
Жмеринська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Хмельницький
Координати 49°24′59″ пн. ш. 27°00′35″ сх. д. / 49.4163888889167779° пн. ш. 27.00972222224977770° сх. д. / 49.4163888889167779; 27.00972222224977770Координати: 49°24′59″ пн. ш. 27°00′35″ сх. д. / 49.4163888889167779° пн. ш. 27.00972222224977770° сх. д. / 49.4163888889167779; 27.00972222224977770
Структура
Платформ 4
Тип платформ 1 бічна та 3 острівні
Колій 12
Клас I
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу
Супутні Автобус Таксі Кафе
Історія
Відкрито 1871 (153 роки)
Електрифіковано 1997
Колишні назви Проскурів, Хмельницька
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 330704
Код Експрес-3 2200300
Тарифна зона 37
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Жмеринка 99 км
Гречани 7 км
Управління залізниці (Київ-Пас.) 358 км
Мапа
Мапа
Хмельницький на Вікісховищі

За даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції Хмельницький щорічно обслуговує 1,6 млн пасажирів, загальна його площа становить 8700 м²[1].

Історія ред.

У 1871 році в історії Проскурова відбулася знаменна подія, що істотно вплинула на подальший розвиток міста, — у вересні було завершене будівництво залізничної лінії Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. Станція відкрита 21 вересня (3 жовтня) 1871 року. До 26 березня 1954 року мала назву Проскурів, з 1954 по 1973 роки — Хмельницька. Одночасно з розбудовою станції був споруджений вокзал, що одразу посів у житті проскурівчан визначне місце.

Станцію було закладено за межами Проскурова — на пустирі, серед заболоченої місцевості, неподалік від поштового шляху на Летичів. Для сполучення між містом і станцією розпочалося спорудження дороги. Через болото, що займало площу сучасного стадіону і міської лікарні, був зроблений насип і прокладене, як тоді називали «соше». Воно фактично стало продовженням вулиці Олександрівської (нині — вул. Проскурівська) і пролягала «…від Циганської Поперечної (нині — вул. Івана Франка) до вокзалу». Саме цей «вокзальний відрізок», відкриття якого відбулося у 1886 році, був першою в Проскурові вулицею з бруківки. Від того моменту чітко визначається напрямок забудови міста — на схід, вздовж залізниці. Згідно з «Перспективним планом розвитку Проскурова 1888 року», у місті прокладаються нові вулиці — Велика Вокзальна та Мала Вокзальна (сучасні — вулиці Шевченка та Пилипчука).

Рух поїздів через станцію Проскурів майже до початку XX століття був досить незначним. У 1885 році за добу проходило лише чотири поїзди: два кур'єрських та два пасажирських, причому останні курсували лише з весни по осінь. Для місцевого світського товариства було традицією у вихідні дні та свята проводити свій полуденний час на вокзалі. Справа в тому, що о 13:50 прибував з Відня кур'єрський поїзд № 4, а о 14:35 у зворотному напрямку прямував поїзд № 3. За годину-півтори до прибуття поїздів на вокзалі збиралася міська еліта. Чоловіки вели розмови, дами прогулювалися по перону, демонструючи нове вбрання, а в приміщенні вокзалу працював ресторан. Поїзди прибували з інтервалом в 45 хвилин — один прямував до австрійської столиці, інший — зворотно. Вони привозили пошту, свіжі газети і журнали, новини зі столиці та Європи.

Рух через станцію пожвавився лише після того, як впродовж 19141916 роках було завершено прокладання залізниці на Кам'янець-Подільський та Шепетівку, а Проскурів стає важливим залізничним вузлом. У тодішньому приміському селі Гречани була побудована однойменна залізнична станція, паровозне депо, майстерні. В центрі міста розташовувалося управління Подільської залізниці. Керуючим залізницею було призначено Бориса Бутенка, який у 1918 року отримав посаду Міністра шляхів УНР. Управління займало найкращу споруду Проскурова — будинок Берлянда, який знаходився на місці скверу зі скульптурою «Ангела скорботи» на розі сучасних вулиць Свободи та Проскурівської (будівля не зберіглася).

В перші дні німецько-радянської війни у 1941 році будинок Берлянда був зруйнований вибухом під час відступу Червоної армії. За легендою, таким чином були знищені архіви державних установ, які у довоєнні роки були розміщені у цьому будинку.

Розташування Проскурова в прикордонній зоні певною мірою впливало і на роботу станції. Щороку режим на залізниці ставав все жорсткішим з відстеженням пасажиропотоку.

У 1920-х роках починають активно боротися з пасажирами-спекулянтами, їх сотнями відловлювали у вагонах поїздів київського напрямку. Таким чином у роки НЕПу серед мешканців Проскурова процвітав такий бізнес: малими групами проскурівчани нелегально перетинали польський кордон, закуповували там різноманітні товари і везли їх на продаж у Київ, Харків, Донбас. Саме з такими явищами рішуче боролися, проводячи регулярні міліцейські рейди в поїздах.

У 1930-х роках залізницю фактично перевели на воєнний стан. В поїздах, що прямували до Проскурова, на станції Деражня цивільну бригаду змінювала військова бригада, бо місто Проскурів вважалося «закритим». Для того, щоб проїхати до Проскурова, мешканцям інших областей потрібно було заздалегідь подати заявку і отримати перепустку.

Під час німецько-радянської війни станційні споруди, у тому числі вокзал, були суттєво пошкоджені, у повоєнні роки постало питання про будівництво нового вокзалу.

Зміни настали після закінчення німецько-радянської війни. У 1950-х роках у Проскурові розгорнулося масштабне будівництво. Поштовхом до цього стало надання місту статусу обласного центру (офіційно — з 1941, а фактично з 1944 року).

Серед новобудов був і вокзал. У 19511952 роках зносять перше старе приміщення вокзалу, необладнаний ринок біля нього та кволі будиночки поруч. На їхньому місці виростає нова вокзальна будівля, побудована у 1952 році, проєкт розробив «Київдіпротранс», архітектор Пестряков І. С. (він на початку 1950-х років запроєктував Будинок культури залізничників у Харкові та Бересті, вокзали у Новокузнецьку, Барнаулі, Магнітогорську). Після побудови вокзалу, формується привокзальна площа, центр якої з 1955 року прикрасив пам'ятник Богданові Хмельницькому (скульптори М. Вронський та О. Олійник).

У 1954 році, разом з перейменуванням міста, змінена назву і станції Проскурів в Хмельницький

У 1980 році будівля вокзалу повністю реконструйована. До старого приміщення добудували цілий комплекс споруд: адміністративний корпус, касові зали, багажне відділення, просторий вестибюль. Якщо раніше вокзал міг одночасно прийняти 300 пасажирів, то нині — 1800.

У 1984 році відбулась чергова капітальна реконструкція вокзалу[2].

У 1990-ті роки хмельничани організували біля вокзалу стихійний ринок, де продавали різний товар. Він проіснував 15 років, але місцева влада переконала продавців згорнути торгівлю та перенести в інше місце [3].

7 листопада 2017 року на фасаді хмельницького залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку видатному українському історику, громадському та політичному діячеві Михайлові Грушевському, з нагоди відзначення 100-річчя Української революції. Місце для встановлення меморіальної дошки обрали не випадково, адже є документально підтверджені факти про те, що Михайло Грушевський перебував саме на вокзалі у Проскурові. Автор меморіальної дошки — скульптор Роман Албул[4].

У 2018 році вокзал станції увійшов у топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 1,6 млн пасажирів у далекому сполученні, з них на посадку — 0,78 млн пасажирів, висадку — 0,79 млн пасажирів[5].

У перспективі передбачено, що через Хмельницький проляже міжнародний високошвидкісний залізничний маршрут, а залізничний вокзал зазнає реконструкції[6].

Діяльність ред.

Хмельницький є залізничним вузлом, через який проходять дві лінії:

Розгалуження знаходиться на станції Гречани, за 7 км на захід від станції Хмельницький.

Поїзди далекого сполучення ред.

Жмеринський напрямок (схід) ред.

У жмеринському напрямку з Хмельницького можна дістатися до Києва, Дніпра, Одеси, Запоріжжя, Маріуполя, Харкова, Херсону, Шостки, Кривого Рогу тощо.

Тернопільський напрямок (захід) ред.

У тернопільському напрямку з Хмельницького можна дістатися Будапешту (Угорщина), Праги (Чехія), Жиліни (Словаччина), Братислави (Словаччина), Львова, Івано-Франківська, Рахова, Коломиї, Чернівців, Ужгорода, Трускавця, Чопа тощо.

Старокостянтинівський напрямок (північ) ред.

У Старокостянтинівському напрямку з Хмельницького можна дістатися до Києва, Вінниці, Шепетівки.

До аварії на Чорнобильській АЕС курсував пасажирський поїзд «Поділля» № 192/191 сполученням Хмельницький — Москва, що прямував через станції Старокостянтинів I, Новоград-Волинський I, Овруч, Янів, Чернігів[7]. З 29 квітня 1986 року залізничний рух через станцію Янів закритий для експлуатації, поїзда № 192/191 сполученням Хмельницький — Москва з 30 квітня 1986 року змінено маршрут руху через станцію Київ-Пасажирський (нині скасований).

Ярмолинецький напрямок (південь) ред.

У ярмолинецькому напрямку є можливість дістатися до Кам'янця-Подільського. З березня 2016 року призначено вагон безпересадкового сполучення Київ — Бухарест (до 2021 року курсував в складі фірмового поїзда «Буковина»).

Поїзди приміського сполучення ред.

Жмеринський напрямок (схід) ред.

Щоденно зі станції Гречани (околиця Хмельницького) до Жмеринки та у зворотному напрямку курсують 5 електропоїздів:

У середньому час в дорозі до станції Жмеринка займає дві години, відстань — 99 км.

Зі станції Жмеринка є можливість здійснити пересадки на приміські поїзди до станцій Козятин I (через Вінницю), Вапнярка та Могилів-Подільський (через станцію Бар).

Волочиський напрямок (захід) ред.

З Хмельницького щоденно в обох напрямках відправляються два електропоїзди до станції Волочиськ та один до станції Підволочиськ.

В середньому час в дорозі до станції Волочиськ займає 1,5 години, відстань — 62 км.

Зі станцій Волочиськ та Підволочиськ з усіх електропоїздів є узгоджена пересадка на електропоїзди до станції Тернопіль без тривалого очікування.

Ярмолинецький напрямок (південь) ред.

На Ларгу ред.

З Хмельницького через Ярмолинці та Кам'янець-Подільський в обидва напрямки курсують приміські поїзди до станції Ларга (один щоденно, а інший щоденно, окрім середи) та ще один до Кам'янця-Подільського (щоденно).

В середньому час в дорозі до станції Ларга становить 3,5 години, відстань — 153 км. До Кам'янця-Подільського час в дорозі становить близько двох годин — 113 км.

На Гусятин ред.

З Хмельницького через Ярмолинці по п'ятницях та неділях раніше курсував приміський поїзд до станції Гусятин. У зворотному напрямку курсував по суботах та понеділках (з 2012 року скасований).

У середньому час у дорозі до станції Гусятин становив 4,5 години, відстань — 109 км.

Зі станції Гусятин була можливість здійснити пересадку до станції Чортків та Бучач.

З 20 травня 2022 року «Укрзалізниця» призначила у щоденному курсуванні регіональний експрес № 771/772 сполученням Київ — Хмельницький[8].

Послуги на вокзалі ред.

Послуги багажного відділення ред.

  • Попереднє приймання від пасажирів багажу та вантажобагажу
  • Надання відправникові багажу або вантажобагажу бірки або бланк-заяви, ярлика
  • Маркування місця багажу, вантажобагажу
  • Окантування (упакування) 1-го місця багажу або вантажобагажу
  • Перевірка ваги (зважування) багажу, вантажобагажу, ручної поклажі
  • Повідомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберігання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термін
  • Підвезення багажу, вантажобагажу
  • Повернення плати за невідправлений багаж.

Камери схову ред.

  • Зберігання ручної поклажі в стаціонарній камері схову
  • Зберігання великогабаритних речей, у тому числі тих, які не відносяться до ручної поклажі.

Послуги носія ред.

  • Перевезення носієм великогабаритної ручної поклажі
  • Перевезення носієм 1 місця ручної поклажі.

Відпочинок та очікування ред.

  • Проживання транзитних пасажирів в кімнатах відпочинку
  • Проживання пасажирів в номерах класу «Люкс».
  • Користування залом чекання.

Інші послуги ред.

  • Видача складних довідок
  • Видача письмових довідок
  • Видача довідки по місту, області.
  • Оголошення по вокзальному радіо інформації на прохання пасажира
  • Продаж розкладів руху поїздів
  • Доставка квитків за місцем проживання
  • Послуги прасування одягу
  • Послуги платного туалету
  • Послуги перукарні
  • Послуги ксероксу
  • Послуги факсу
  • Використання телефону
  • Продаж телефонних карток.

Сервіс-центр ред.

  • Продаж квитка в прямому і місцевому сполученні
  • Ламінування аркуша А4
  • Ламінування аркуша А3
  • Ламінування аркуша одного формату
  • Знаходження у залі очікування
  • Оголошення інформації по гучномовцю
  • Надання складної довідки
  • Користування телефоном
  • Передача та прийом факсу
  • Ксерокопіювання
  • Продаж книг та газет
  • Продаж телефонних карток.

Примітки ред.

  1. Кабінет міністрів України планує передати сім вокзалів в концесію на 20 років. 368.media. 2 лютого 2020.  (рос.)
  2. lvivcenter.org — Залізничний вокзал станції Хмельницький, автор Сергій Єсюнін
  3. Історія залізниці у Хмельницькому. khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). 3 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022. 
  4. {{Cite web|url=http://khm.gov.ua/uk/content/na-fasadi-zaliznychnogo-vokzalu-vstanovleno-memorialnu-doshku-myhaylu-grushevskomu |title=На фасаді залізничного вокзалу встановлено меморіальну дошку Михайлу Грушевському|website=Офіційний сайт Хмельницької міської ради|date=2017-11-07
  5. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році. Економічна правда. 1 березня 2019. 
  6. Через Хмельницький проляже міжнародний високошвидкісний залізничний маршрут. khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Процитовано 26 лютого 2021. 
  7. Розклад поїзда Хмельницький — Москва у 1980-х роках на сайті railwayclub.info
  8. «Укрзалізниця» призначає регіональний експрес Київ — Хмельницький. uz.gov.ua. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Див. також ред.

Посилання ред.

Панорами ред.