Козятин I

залізнична станція

Козятин I (Козятин-Перший) — позакласна сортувальна вузлова залізнична станція Південно-Західної залізниці (Україна), станція є центром Козятинської дирекції залізничних перевезень.

Станція Козятин I

Фастів I — Козятин
Козятин — Жмеринка
Козятин — Шепетівка
Погребище I — Козятин

Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція
Козятин

Kazatin Station1.jpg
Вокзал станції Козятин І.
Вигляд з Шепетівської платформи
Koziatyn Railway Station P1460705.jpg
Головний вхід вокзалу. Привокзальна площа
49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889Координати: 49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889
Рік відкриття 1870 (152 роки)
Попередня назва Козятин-Товарний
Тип сортувальна станція
Колій 3 (Київська платформа);

3 (Шепетівська платформа)

Платформ 2
Архітектори вокзалу В. І. Куликовський
Інженери-конструктори О. В. Кобелєв
Відстань до Києва, км 159
Відстань до Вінниці, км 62
Відстань до Шепетівка, км 147
Код станції 342701 ?
Код «Експрес-3» 2200170 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Таксі Кафе Ресторан Аптека Таксофон
Козятин I. Карта розташування: Вінницька область
Козятин I
Козятин I
Козятин I на Вікісховищі

Розташована в місті Козятині Вінницької області.

Від станції Козятин I відгалуджуються лінії:

ІсторіяРедагувати

Безпосередньо виникнення міста Козятин пов'язане із завершенням 1870 року будівництва важливої частини Києво-Балтської (Одеської) залізниці, на якій виникла станція. 26 травня 1870 року відкрито рух потягів на ділянці Київ — Жмеринка (довжиною 253 версти). Ділянку довжиною 25 верст від Козятина до Бердичева відкрито 15 червня 1870 року. Нове поселення назвали як сусіднє село — Козятин.

Унікальною пам'яткою архітектури Козятина є будівля залізничного вокзалу у вигляді білого пароплаву серед рейкової мережі. Вокзал станції Козятин І вважається одним з найстаріших вокзалів України. Він побудований впродовж 18881889 років за проектом видатного архітектора Валер'яна Куликовського. Споруджував вокзал інженер Олександр Кобелєв. Вокзал острівного типу. Здалеку він особливо ефектний. По обидва боки прокладено колії. А ще вокзал був просто зручний, як на той час: білетні каси, телеграф, камери зберігання, унікальне географічне розташування на перетині важливих залізничних магістралей. Царський проект на будівництво пасажирської станції в містечку Козятині був затверджений у жовтні 1887 року. В російських архівах зберігається кошторис «На постройку пассажирского здания на станции Казатин» від 11 листопада 1887 року, складений Товариством Південно-Західних залізниць, де зазначено, що на будівництво необхідно 292 111 рублів.

У 1899 році вийшов рос. «Илюстрированный путеводитель по Юго-Западным железным дорогам», в якому писалося, що «…Козятин чи не найважливіша вузлова станція Південно-Західної залізниці з одним із кращих вокзалів всієї російської рейкової мережі. Козятин — буфетна станція. За існуючим розкладом потягів зупинки в Козятині випадають на час сніданку, обіду та вечері…»[1].

  «Козятинський вокзал — один з кращих вокзалів російської рейкової мережі. Будівля вокзалу розташована островом, тобто по обидва боки його прокладені колії, це значно посилює пропускну здатність станції і дає можливість одночасно приймати і відпускати кілька потягів, усуваючи в той же час ходіння пасажирів по коліях. Всередині залу зупиняє на собі увагу розкішна овальна зала І і ІІІ класу, маса світла і повітря, витончена орнаментовка, стильні меблі — все це робить цю залу одну з кращих в усіх відношеннях серед буфетних залів на залізниці».  

Попервах Козятин був звичайнісіньким робітничим селищем, про що свідчить збережена досі історично-лаконічна назва одного з мікрорайонів міста ПРБ — «Пункт робочих батраків».

Значною перевагою Козятинського вокзалу була його електрифікованість, адже всі 375 станцій Південно-Західної залізниці у 1931 році освітлювалися гасовими ліхтарями (окрім Жмеринки). З цієї причини будівля виглядає особливо ефектно ввечері, а всередині станція має багатоярусну, кришталеву, на каркасі з бронзових листочків, люстру.

Напередодні визволення Козятина від німецьких окупантів, вони замінували вокзал і мали намір його підірвати. Однак цього не допустили козятинські патріоти, члени підпільної організації «Залізничник», що діяла в місті з 1941 по 1943 рр. В післявоєнний період вокзал був добудований, що вдало доповнило архітектурний ансамбль.

У 1964 році станцію було електрифіковано змінним струмом у складі дільниці Фастів — Козятин — ШепетівкаЗдолбунів. У 1977 році відкрито електрифіковану ділянку до Жмеринки. Пасажирські потяги повели електровози ЧС4, вантажні — ВЛ80.

У 1987 році старовинну споруду вокзалу внесено до списку пам'яток архітектури місцевого значення.

Вокзал обслуговує велику кількість пасажирів, які з'їжджаються сюди з Київського, Одеського, Шепетівського напрямків. Крім того, через станцію Козятин І проходить, а також формується велика кількість товарних потягів. Локомотивне депо Козятина одне з провідних на Південно-Західній залізниці, яке засноване 1871 року ще за часів царської імперії. Хоча його міць останніми роками значно підупала і потягів поменшало, але й досі тут ремонтують, модернізують і обслуговують локомотиви. Саме з нагоди чергової річниці з дня заснування депо коло нього встановлений майже іграшковий паровозик ОВ-001. Неподалік від вокзалу встановлений пам'ятник паровозу Л-2309.

У 2000-х роках була реставрована ресторанна зала коштом приватних підприємців з Києва, але з огляду на нерентабельність ресторану, його було закрито для постійних відвідувачів. На теперішній час в ньому проводяться лише корпоративні заходи.

2008 року станція Козятин І утворена внаслідок об'єднання станцій Козятин-Товарний і Козятин-Пасажирський. Після тривалого занепаду, будівля вокзалу була капітально відремонтована у 20112012 роках.

Самобутності козятинському вокзалу не бракує. На його території перебувало аж три пам'ятники Леніну. Перший — вічний черговий коло вокзалу, другий — біля розкладу руху потягів, третій — з піонерами в залі очікування. На теперішній час всі пам'ятники Леніну демонтовані. Скульптурний ансамбль вокзалу нині доповнюють представники робітничого класу: робітниця з яблуками і робітник зі снопом.

За час існування пам'яткою архітектури милувалися багато відомих постатей: російський імператор Микола ІІ, політичний діяч Михайло Грушевський, гетьман Павло Скоропадський, командири Червоної армії — Микола Щорс, Василь Боженко, російський поет Володимир Маяковський, письменник Василь Земляк, також урядовці різних рангів соціалістичного періоду — Микита Хрущов, Леонід Брежнєв.

Інфраструктура станціїРедагувати

Особливість вокзалу полягає в тому, що він розміщений у вигляді острова між залізничними коліями. Це допомагає істотно збільшити пасажиропотік. Платформи по ліву і праву сторони вокзалу називаються «шепетівськими» і «київськими». На кожній з платформ по три колії. Диктор вокзалу оголошує на яку з платформ і яку колію прибувають чи відправляються пасажирські потяги.

На шепетівську платформу приймають в основному електропоїзди та поїзди у напрямку Бердичева, Шепетівки, Коростеня, а на київську платформу — переважно потяги, що прямують у напрямку Києва та Одеси.

Вокзал станції обладнаний касами приміського та далекого сполучення, а також електронним табло прибуття та відправлення поїздів.

На території залізничного вузла розташовані локомотивне і вагонне депо.

Пасажирське сполученняРедагувати

Переважна більшість швидких потягів здійснюють зупинку на станції (за кількома винятками). Для більшості приміських електропоїздів станція — кінцева.

В усіх трьох електрифікованих напрямках курсує до десятка пар приміських поїздів та пасажирські. І тільки в неелектрифікованому Погребищенському напрямку курсує лише три пари приміських потягів.

У 2015—2016 роках «новинками» пасажирського сполучення стали поїзди Івано-Франківськ — Новоолексіївка, Київ — Ізмаїл, Хмельницький — Лисичанськ тощо.

З 4 листопада 2016 року запущено щоденний двоповерховий експрес EJ 675 Вінниця — Харків (через Київ, Бориспіль, Миргород, Полтаву). У 2017 році потягу скорочено маршрут руху до станції Київ-Пасажирський.

З 11 грудня 2016 року призначено нічний пасажирський поїзд Миколаїв — Івано-Франківськ.

Через станцію курсують і міжнародні поїзди: по кілька поїздів до Мінська, Кишинева, Москви, Санкт-Петербурга, вагони безпересадкового сполучення до Гродно, Барановичів, Будапешта, Бухареста, Праги, Братислави.

Вантажний рухРедагувати

На станції формуються і переформовуються товарні поїзди різних напрямків, враховуючи її вигідне географічне розташування. Потягам, що прямують у напрямку Погребище I, на станції змінюють локомотив на тепловоз.

З точки зору вантажного руху станція складається із багатьох парків: Шепетівського, Граївського, Західного, Східного, Сортувального, Жмеринського, Одеського.

ПослугиРедагувати

  • Попереднє приймання вiд пасажирiв багажу та вантажобагажу.
  • Надання вiдправниковi багажу або вантажобагажу бiрки або бланк-заяви, ярлика
  • Заповнення бірки повiдомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберiгання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термiн

Камери схову

  • Зберiгання ручної поклажi в стацiонарнiй камерi схову

Носiй

  • Перевезення носiєм ручної поклажi

Користування кiмнатами відпочинку

  • Користування залом очiкування

Довiдки

  • Видача складних довiдок

Iншi послуги

  • Попереднє приймання вiд пасажира замовлення на виклик таксi
  • Продаж розкладiв руху поїздiв
  • Послуги платного туалету
  • Послуги ксероксу
  • Використання телефону

Довідкова інформаціяРедагувати

Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів Інформація щодо багажних перевезень

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Козятин і вокзал. Архів оригіналу за 27 Квітня 2019. Процитовано 27 Квітня 2019. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати