Куликовський Валер'ян Іванович

Куликовський Валер'ян Іванович
Народився	1835
Помер	1910
Діяльність	архітектор
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет (1857)
У шлюбі з	Куликовська Єва Станіславівна
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Валер'ян Іванович Куликовський (1835(1835) — 1910) — архітектор Південно-Західної залізниці.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куликовський.

*Будівля Управління Південно-Західної залізниці в Києві, історична світлина.*

Біографія ред.

Навчався в Ковенській гімназії. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі (1852–1857), по закінченню якої здобув звання цивільного інженера. Працював в Ковно, Вільно, Іркутську і Нерчинську. З 1875 року служив на посаді архітектора при управлінні Південно-Західної залізниці у Києві. Працював в стилі неоренесансу, необароко, неросійського напрямку, а також в так званому цегляному стилі.

Дружина — Є. С. Куликовська, дворянка за походженням, скульптор.^[1]

Проекти ред.

Київ ред.

В Києві у співавторстві з О. Гогеном виконав будівлю Управління Південно-Західної залізниці (1887–1889, будував разом з інженером В. Погребінським).

За приватними замовленнями спроектував:

Усипальню М. Вітте,
Будинок на вул. Михайлівській № 15/1 (1882–1883).

Одеса ред.

Червоні пакгаузи в Одеському морському порту напроти Карантинного молу (1896 p., співавтор Е. Гарріс);
Пасажирська споруда на Куяльнинькому лимані;
Прибутковий будинок архітектора Е. Гарріса.

Інші населені пункти ред.

Громадські споруди:

Пасажирські й паровозні споруди на станції Фастів (1875–1876);
Вокзал у Козятині (1888–1890, споруджував О. Кобелєв);
Каплиця на станції Жмеринка (1890-і роки);
Дерев'яна церква на ст. Козятин (90-і роки);
Дерев'яна церква на ст. Волочиськ (90-і роки);

За приватними замовленнями:

Садиба Трітшеля в с. Маслівка на Київщині.
Садиба Хоєцьких в с. Томашівка на Фастівщині (1903–1910, пам'ятка архітектури національного значення)^[2]

Галерея ред.

Вокзал ст. Козятин. Головний вхід, привокзальна площа.
Вокзал ст. Козятин. Вид з Шепетівської платформи.
Вокзал ст. Фастів (знесений орієнтовно наприкінці 40-х - на початку 50-х років 2- ст.).
Садиба Хоєцьких, с.Томашівка на Фастівщині.

Примітки ред.

↑ Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 3.: С-Я. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011 (стор. 1679)
↑ Томашівка [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Україна Інкогніта

Джерела ред.

Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Козятин і вокзал [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Див. також ред.

Митці і маєтки України

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 3.: С-Я. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011 (стор. 1679)

[2] Томашівка [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Україна Інкогніта

[1]

[2]