Житомир (станція)

залізнична станція

Житомир — вузлова вантажна станція 1-го класу Коростенської дирекції Південно-Західної залізниці, транзитний пункт. Розташована в обласному центрі Житомирської області.

Житомир
Коростенська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Залізничний вокзал 2563669.jpg
Залізничний вокзал станції Житомир
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Житомир,
Привокзальний майдан, 2
Координати 50°16′05″ пн. ш. 28°41′52″ сх. д. / 50.268100000027772012° пн. ш. 28.69780000002777953° сх. д. / 50.268100000027772012; 28.69780000002777953Координати: 50°16′05″ пн. ш. 28°41′52″ сх. д. / 50.268100000027772012° пн. ш. 28.69780000002777953° сх. д. / 50.268100000027772012; 28.69780000002777953
Структура
Глибина 0
Платформ 4
Колій 25+6
Клас I
Характер роботи вантажна
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу Доступ для осіб з інвалідністю
Супутні Автобус Таксі Ресторан Аптека Таксофон Кафе
Історія
Відкрито 1896 (125 років)
Перебудовано 1971
Електрифіковано 2011
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Веб-сайт Вокзал станції Житомир
Код ЄМР (АСУЗТ) 345606
Код Експрес-3 2200400
Тарифна зона 18
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Фастів I 101 км
Бердичів 50 км
Новоград-Волинський I 91 км
Коростень 82 км
Коростишів 27 км
Управління залізниці (Київ-Пас.) 165 км
Мапа
Житомир на Вікісховищі

Від станції відгалужуються 4 напрямки[1]:

  • на Коростень (довжина 82 км) — одноколійна, збудована у 1915 році, неелектрифікована;
  • на Коростишів (27 км) — одноколійна, збудована у 1957 році, неелектрифікована.
  • на Фастів I (101 км) — одноколійна, збудована у 1936 році, електрифікована у 2011 році;
  • на Бердичів (50 км) — одноколійна, збудована у 1896 році, неелектрифікована;
  • на Новоград-Волинський I (91 км) — одноколійна, збудована у 1936 році, неелектрифікована.

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 1896 року, тоді ж було споруджено першу дерев'яну будівлю вокзалу[2]. 11 липня 1896 року у напрямку станції Бердичів відправився перший поїзд. Так відбулося урочисте відкриття першої вузькоколійної залізниці в Житомирі. Протяжність першої залізничної лінії становила всього 50 км. У поїздах того часу була передбачена оригінальна система повідомлення пасажирами машиністу про потрібне місце зупинки. У кожному вагоні була протягнута мотузка, яка з'єднувала вагони і кабіну машиніста. Так для того, що б повідомити про своє бажання вийти, пасажирові потрібно було смикнути за мотузку і у машиніста лунав дзвінок. Схожа система оповіщення про зупинки успішно використовується і в наші дні. Так, наприклад, в маршрутних автобусах на острові Мальта ніхто не вигукує назву зупинки, а користуються послугами «мотузкового сповіщення»[3].

Житомир тривалий час залишався периферійною станцією. У 1912 році імператор Микола II видав указ про будівництво ширококолійної залізниці Коростень — Житомир — Бердичів. На будівництво нової залізниці пішло три роки. У 1914 році вузьку колію замінено широкою, а вже у 1915 році залізницю побудовано до Коростеня. Разом з новою залізничною лінією, у 1915 році в Житомирі споруджено і новий кам'яний вокзал, поряд зі старим дерев'яним, який був побудований ще у 1896 році. Новий вокзал проіснував практично в незмінному вигляді до 1971 року. У будівлі була проведена подальша реконструкція, і зараз в ньому розміщується адміністрація станції Житомир.

У травні—червні 1918 року відбулися страйки пекарів та друкарів, а 17 липня 1918 року почався страйк залізничників Житомира[4].

Сучасна будівля вокзалу побудована 1971 року.

У 2010 році розпочаті роботи з електрифікації напрямку Фастів I — Житомир — Новоград-Волинський I з метою відведення сюди вантажних потягів для розвантаження дільниці Фастів I — Козятин I.

23 серпня 2011 року відкрито рух електропоїздів за маршрутами Житомир — Фастів I та Житомир — Фастів I — Київ-Пасажирський. Ділянка Житомир — Новоград-Волинський I і понині неелектрифікована.

З прийняттям Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік», цей історичний документ вперше враховував потреби перевізника у фінансуванні важливих проєктів з оновлення інфраструктури. Зокрема, зазначені кошти передбачено спрямувати на електрифікацію дільниці Житомир — Новоград-Волинський I, завдяки чому будуть перенаправлені на цей напрямок потяги під електротягою[5].

Пасажирське сполученняРедагувати

У вересні 2020 року заступник міністра фінансів Олександр Кава розповів про електрифікацію ділянки Житомир-Новоград-Волинський. [[9]]

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  3. ↑ Історія станції Житомир на сайті interesniy.zhitomir
  4. ↑ Житомир у роки революції i Громадянської війни
  5. ↑ У 2021 році держава інвестує в розвиток пасажирських залізничних перевезень // Укрзалізниця, 2020-12-16
  6. ↑ «Укрзалізниця» запускає щоденний потяг Житомир  — Одеса // Економічна правда, 2019-03-19
  7. ↑ «Укрзалізниця» з 9 грудня призначила новий потяг Київ — Лисичанськ і продовжила маршрут потяга Львів — Київ до Бахмута // УНІАН, 2018-12-05 (рос.)
  8. ↑ З 9 грудня 2018 року «Укрзалізниця» запустила нове сполучення «Бахмут — Львів», яке проходить через Житомир (відео)
  9. ↑ Залізничне сполучення Житомир-Новоград-Волинський. zhytomyr-future.com.ua (uk). Процитовано 2020-09-30. 

ПосиланняРедагувати

  Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Житомир_(станція)&oldid=30400545