Гуйва (річка)
Гу́йва — річка в Україні, у межах Козятинського району Вінницької області та Бердичівського, Андрушівського і Житомирського районів Житомирської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).
| Гуйва | |
|---|---|
 | |
| 49°43′13″ пн. ш. 28°47′58″ сх. д. / 49.7203° пн. ш. 28.7994° сх. д. | |
| Витік | на захід від м. Козятина |
| • координати | 49°43′13″ пн. ш. 28°47′58″ сх. д. / 49.7203° пн. ш. 28.7994° сх. д. |
| Гирло | Тетерів |
| • координати | 50°13′54″ пн. ш. 28°36′38″ сх. д. / 50.2316° пн. ш. 28.6105° сх. д. |
| Басейн | басейн Тетерева |
| Країни: |  УкраїнаВінницька область Житомирська область |
| Регіон | Вінницька область Житомирська область |
| Довжина | 97 км |
| Площа басейну: | 1 505 км² |
| Притоки: | Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, Безіменна, Безіменна (праві); Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина Гуйви 97 км. Площа басейну 1 505 км². Похил річки 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.
Бере початок у селі Садки[1]. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира/
Морфологічні параметри русла та характерні параметри витрат
ред.
Витрати води річки протягом 2016 року у с. Городківка змінювалися від 0,017 м³/с до 1,59 м³/с. При цьому, ширина річки змінювалася від 3,8 до 12,4 м; рівень води над нулем графіка – від 58 до 130 см, поперечний переріз (площа водотоку) – від 0,45 до 8,97 м²; середня глибина водотоку – 0,12-0,72 м; максимальна глибина – 0,17-0,92 м. Середня висота водозбору річки у Городківці – 250 м над рівнем моря, у Пісках – 240 м.
Середньорічні витрати води річки в Городківці (площа водозбору 312 км²) за період 1940-2016 рр. змінювалася від 0,36 (1951 р.) до 1,95 м³/с (1982 р.) і в середньому становили 0,6 м³/с. У Пісках (площа водозбору 1150 км²) показники річних витрат води значно виші й за 1937-1977 рр. змінювалися від 1,1 (1954 р.) до 6,57 (1940 р.) при середній річній витраті 2,94 м³/с.
Річний об'єм стоку річки Гуйва у Городківці змінювався від 11,4 млн. м³ (1951 р.) до 61,5 млн. м³ (1982 р.) при середньому багаторічному 19,65 млн. м³; у Пісках відповідно від 34,68 млн. м³ (1954 р.) до 207,2 млн. м³ (1940 р.) при середньому багаторічному 92,87 млн. м³.
Середній річний модуль стоку води з верхньої площі басейну Гуйви у Городківці змінювався від 1,15 л/с км² (1951 р.) до 6,25 л/с км² (1982 р.) при середньому багаторічному 3,06 л/с км². У Пісках ці параметри нижчі й відповідно становили: 0,76 л/с км² (1954 р.), 5,21 л/с км² (1970 р.), 2,22 л/с км². Шар стоку води за рік у Городківці змінювався від 36 мм (1951 р.) до 197 мм (1982 р.) при середньому багаторічному 96,5 мм; у Пісках відповідно: 24 мм (1854 р.), 142 мм (1940 р.), 67,4 мм.
Стік Гуйви за фазами водного режиму для Городківки за 1939-1976 рр. має наступний розподіл: зимова межень 22,4 % стоку, весняна повінь - 50,3 %, літня межень – 13,0 %, осінь – 14,2 % при середній річній витраті – 0,68 м³/с. За період 1977-2010 рр. стік у цьому пункті відповідно розподіляється: 23,0 %, 40,0 %, 20,3 % та 16,6 % при зростанні середньої річної витрати до 0,92 м³/с. Після повного врегулювання стоку зменшилася частка стоку у весняну повінь з 52-55 % до 40% та зросли витрати у літню межень з 13 до 20 % і восени з 14 до 16 %.
Водний стік Гуйви за фазами водного режиму для Пісків за 1937-1976 рр. є таким: за період зимової межені 22,2 % стоку, весняної повені - 54,9 %, літної межені – 11,7 %, осені – 12,1 % при середній річній витраті 2,94 м³/с.
Найбільший середньорічний змив ґрунтів з території басейну спостерігається в травні (220 г/с), червні (140 г/с), липні (50 г/с), найменший – у жовтні (0,4 г/с). За роки досліджень максимальний змив ґрунтів в басейні Гуйви складав 820 г/с.
Середня мутність води річки Гуйва змінювалася від 0,94 г/м³ до 42 г/м³, максимальна – до 300 г/м³. Мутність води різко зростає при проходженні дощових паводків. Найменша мутність води спостерігається зимою та в період літньої межені.
Забір і використання води в басейні Гуйви з 1999 по 2015 рр. змінювалося від 2,965 млн. м³ на рік у 2000 р. до 12,35 млн. м³ у 2009 р. В окремі роки загальний водозабір становив: 1999 р. – 4,465 млн. м³; 2001 – 4,533 млн. м³; 2004 – 3,698 млн. м³; 2005 – 3,059 млн. м³; 2006 – 5,588 млн. м³; 2008 – 6,482 млн. м³; 2012 – 11,87 млн. м³; 2014 – 11,94 млн. м³; 2015 р. – 4,464 млн. м³ . 65-33 % забраної води використовували у комунальному господарстві, до 40 % - у промисловості, 10-23 % - у сільському господарстві, частково – у риборозведенні.
Основні підприємства забруднювачі води басейну Гуйви: БУ № 3 Житомирської КЕЧ району, смт Озерне; військова частина В/ч А-2038 смт Озерне; ДП „Коростишівський спирткомбінат”, дільниця № . Андрушівка. Щороку у басейн Гуйви скидалося від 1,339 (2000 р.) до 10, 14 (2011) млн. м3 зворотних вод.
Сольовий склад та мінералізація води
ред.Мінералізація води у річці Гуйва (м. Житомир) змінювалась від 279,8 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 780,7 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при усередненому значенні 497,75 мг/дм³ (табл. 1).
Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості хімічного складу природної води річки Гуйва
| Показники | Середнє значення | Станд. похибка | Станд. відхил. | Мінім. значення | Макс. значення | Рівень надійності (95%) |
| р. Гуйва – м. Житомир, 134 аналізи води | ||||||
| НСО3-, мг/дм³ | 282,62 | 4,83 | 55,93 | 168,00 | 430,00 | 9,55 |
| Cl,- мг/дм³ | 43,17 | 1,26 | 14,64 | 6,70 | 87,60 | 2,50 |
| SO42-, мг/дм³ | 41,88 | 1,76 | 20,43 | 7,30 | 130,50 | 4,49 |
| СО32-, мг/дм³ | 0,51 | 0,17 | 1,86 | 0 | 15,00 | 0,34 |
| Ca2+, мг/дм³ | 76,56 | 1,17 | 13,51 | 46,90 | 112,00 | 2,31 |
| Mg2+, мг/дм³ | 19,57 | 0,67 | 7,85 | 3,60 | 44,50 | 1,34 |
| Na+, мг/дм³ | 30,66 | 1,15 | 13,37 | 3,20 | 91,80 | 2,26 |
| K+, мг/дм³ | 4,76 | 0,22 | 1,94 | 2,30 | 12,00 | 0,44 |
| М., мг/дм³ | 497,75 | 8,75 | 101,35 | 279,80 | 782,20 | 17,31 |
| рН, од. | 7,59 | 0,05 | 0,57 | 6,40 | 8,70 | 0,10 |
| Відсотковий уміст інгредієнтів | ||||||
| СО32-, %-екв | 0,22 | 0,08 | 0,91 | 0 | 8,30 | 0,15 |
| НСО3-, %-екв | 69,14 | 0,51 | 5,88 | 52,11 | 90,78 | 1,00 |
| Cl,- , %-екв | 18,00 | 0,42 | 4,82 | 5,11 | 29,94 | 0,82 |
| SO42-, %-екв | 12,64 | 0,38 | 4,45 | 3,23 | 27,50 | 0,76 |
| Ca2+, %-екв | 57,51 | 0,57 | 6,64 | 42,15 | 73,49 | 1,13 |
| Mg2+, %-екв | 23,55 | 0,53 | 6,17 | 4,06 | 39,90 | 1,05 |
| Na+, %-екв | 17,87 | 0,52 | 6,03 | 3,46 | 43,65 | 1,03 |
| K+, %-екв | 1,06 | 0,08 | 1,02 | 0 | 4,87 | 0,17 |
Концентрація переважаючого гідрокарбонату змінювалася від 168,0 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 430 мг/дм³ (17.11.1997 р.) при середньому значенні 282,6 мг/дм³, що складає 69,1 % від суми аніонів (табл. 1).
Уміст переважаючого катіону кальцію змінювався від 46,9 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 112,0 (10.11.1969 р.) при середньому 76,56 мг/дм³, що складає в середньому 57,51 % від суми катіонів (табл. 1).
Концентрація сульфатів у воді Гуйви змінювалася від 7,3 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 130,0 мг/дм³ (10.02.1971 р.), при середньоарифметичному значенні – 41,88 мг/дм³ (1 категорія якості).
Амплітуда коливання концентрації хлору у воді річки змінювалась від 6,7 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 87,6 мг/дм³ (31.05.1977 р.) при середньоарифметичному значенні – 43,17 мг/дм³ (табл. 1). Середнє значення відповідає 3 категорії якості води за сольовим складом. У жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм³).
Уміст магнію у воді річки змінювався від 3,6 мг/дм³ (18.08.1970 р.) до 44,5 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при середньоарифметичному значенні 19,57 мг/дм³ (табл. 1). Зафіксовано 5 значень (з 134) концентрації магнію вищих за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм³), що складає лише 3,6 % від усієї вибірки.
Уміст натрію у воді Гуйви змінювався від 3,2 мг/дм³ (19.07.1946р.) до 71,8 мг/дм³ (19.12.1977 р.) при середньому значенні – 30,66 мг/дм³ (табл. 1). У жодній з проаналізованих проб води уміст натрію не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм³). Слід зазначити, що до 1997 р. у воді Гуйви натрій визначали спільно з калієм.
Калій у воді Гуйви почали визначати окремо від натрію з 1974 р. Його концентрація у вибірці з 79 значень змінювалася від 2,3 мг/дм³ (12.02.1974 р.) до 12,0 мг/дм³ (8.09.2015 р.) при середньому значенні 4,76 мг/дм³.
Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Гуйви за окремі коротші періоди досліджень приведено у табл. 2. Аналіз даних свідчить про стабільність загальної мінералізації протягом 1967-2015 рр. Проте в 1946-1948 рр. вона була значно нижчою. Значення у окремі відрізки часу змінювалися від 331,08 мг/дм³ за 1946-1948 рр. до 517,68 мг/дм³ за 2011-2015 рр. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці періоди досліджень становила 186,6 мг/дм³ або 56,36 % і може бути охарактеризована як дуже значна.
Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Гуйва – м. Житомир за різні більш короткі періоди спостережень, мг/дм³
| Інгредієнти | 1946- 1948 | 1967- 1970 | 1971- 1977 | 1997- 2000 | 2001- 2010 | 2011- 2015 |
| СО3- | - | 0 | 0,94 | 0,78 | 0,13 | 0,33 |
| НСОз- | 220,87 | 288,09 | 279,72 | 299,14 | 276,77 | 284,58 |
| SO42- | 16,13 | 43,18 | 42,94 | 38,67 | 41,35 | 47,26 |
| СІ- | 13,80 | 39,59 | 46,18 | 40,96 | 42,99 | 49,36 |
| Са2+ | 61,50 | 83,10 | 76,26 | 74,03 | 76,04 | 76,19 |
| Mg2+ | 12,47 | 12,88 | 19,15 | 25,22 | 19,90 | 22,36 |
| Na+ + K+ | 6,27 | 37,80 | 35,37 | 25,48 | 26,46 | 31,33 |
| К+ | - | - | 3,93 | 4,61 | 5,98 | |
| Заг. мін. | 331,03 | 505,08 | 500,48 | 508,22 | 488,24 | 517,68 |
| Жорсткість, мг-екв/дм3 | 4,1 | 5,22 | 5,39 | 5,78 | 5,44 | 5,65 |
| рН, од. | - | 6,62 | 7,53 | 7,84 | 7,71 | 7,92 |
За іонним складом вода річки належала до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості, що відповідає співвідношенню: HCO3- ≤ Ca2++Mg2+≤ HCO3-+SO42+.
За забрудненням компонентами сольового складу хлором і сульфатами вода Гуйви належала до 3 та 1 категорії якості відповідно.
Відмічено поступове зростання у хімічному складі води річки сульфатів (протягом усього періоду досліджень) та хлоридів (до 2010 р.). За забрудненням сульфатами вода Гуйви у всі роки досліджень належала до 1 категорії якості (к. я.), а за забрудненням хлоридами у 1946-1948 рр. – до 1 к. я., у 1967-2015 рр. – до 3 к.я.
За загальною мінералізацією вода річки в 1946-1948, 2001-2010 рр. належала до 1 к.я., у 1967-1977, 1997-2000, 2011-2015 рр. – до 2 к.я.
Якість води за еколого-санітарними показниками
ред.Уміст зважених часток у воді Гуйви коливався від 2,6 мг/дм³ (16.10.1968 р.) до 145,6 (25.08.1976 р.) мг/дм³ (табл. 3), що відповідало 1-7 к. я., тобто вода змінювалася в діапазоні від чистої до дуже брудної. Слід зазначити, що лише в 3 побах з 127 уміст зважених часток вищий за 7 к. я. (100 мг/дм³), що складає 2,3 % усієї вибірки. Найвищі показники забруднення води зваженими частками, що перевищували встановлені ГДК для водойм рибогосподарського призначення в 3-7 раз і більше. припадають на період 1967-1976 р.
Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви
| Показники | Середнє значення | Станд. похибка | Станд. відхил. | Мінім. значення | Макс. значення | Рівень надійності (95%) |
| t води при відборі проб | 12,02 | 0,71 | 8,23 | 0 | 27,2 | 1,41 |
| Жорсткість, мг-екв/дм3 | 5,80 | 0,16 | 1,82 | 3,35 | 14,58 | 0,31 |
| рН, од | 7,59 | 0,05 | 0,57 | 6,40 | 8,70 | 0,10 |
| СО2 | 7,08 | 0,33 | 3,68 | 0 | 15,80 | 0,66 |
| Si | 3,64 | 0,14 | 1,37 | 1,1 | 8,0 | 0,27 |
| N-NO2- | 0,053 | 0,007 | 0,081 | 0 | 0,500 | 0,014 |
| N-NO3- | 1,903 | 0,311 | 3,281 | 0 | 22,43 | 0,617 |
| N-NH4+ | 0,651 | 0,062 | 0,707 | 0,02 | 4,73 | 0,122 |
| Фосфати | 0,124 | 0,013 | 0,132 | 0 | 0,710 | 0,026 |
| Р, загальний | 0,189 | 0,018 | 0,153 | 0,012 | 0,780 | 0,037 |
| О2,мг/дм3 | 9,82 | 0,22 | 2,54 | 0,70 | 16,90 | 0,44 |
| О2, % насичення | 87,01 | 1,78 | 20,35 | 37,72 | 166,00 | 3,53 |
| Кольоровість, град | 31,98 | 1,31 | 13,62 | 7,80 | 90,00 | 2,60 |
| Прозорість, см | 23,93 | 0,56 | 4,58 | 3,6 | 34 | 1,13 |
| Зважені речовини | 20,46 | 1,96 | 22,00 | 1,80 | 145,90 | 3,89 |
| Запах, бали | 1,56 | 0,22 | 2,02 | 0 | 5 | 0,44 |
| ПО, мгО/дм3 | 9,39 | 0,50 | 4,65 | 2,60 | 28,80 | 1,00 |
| БО, мгО/дм3 | 27,97 | 1,36 | 10,54 | 8,40 | 60,80 | 2,72 |
| БСК5, мгО2/дм3 | 5,45 | 0,35 | 3,98 | 0,48 | 26,50 | 0,69 |
| ХСК, мгО2/дм3 | 22,26 | 1,39 | 6,67 | 14,00 | 34,00 | 2,89 |
| Витрата води, м3/с | 2,42 | 0,51 | 3,22 | 0,30 | 13,80 | 1,04 |
| V, м/с | 0,25 | 0,02 | 0,11 | 0,10 | 0,49 | 0,04 |
| ІЗВ, од | 2,61 | 0,18 | 2,00 | 0,40 | 13,28 | 0,35 |
За усередненою реакцією водного середовища (рН = 7,59) вода Гуйви належить до слабо лужної, а граничні рівні за час досліджень змінювалися від 6,40 (14.09.1968 р.) до 8,7 (20.05.1997 р.). Полігон розподілу значень величини рН (їх 124) свідчить, що 25,8 % проб води (32 значення вибірки) мали рН у межах 7,7-8,0 (2 к.я), 19,35 % (24 значення) - 8,0-8,3 (3-4 к.я), 15,3 % (19 значень) - 7,4-7,7 (1-2 к.я), 12,9 % (16 значень)- 6,5-6,8 (3-4 к.я), 11,29 % (14 значень) - 6,8-7,1 (1-2 к.я), що в сумі складає 84,64 %.
ГДК рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5. Поріг ГДК перевищено лише в 4 пробах води річки, що складає лише 3,22 %.
За фазами водного режиму величина рН у воді р. Гуйва – м. Житомир не мала значних відхилень, але найменшою була у літню повінь (7,47, 1 к.я.), найвищою – весняну повінь (7,68 од., 2 к. я.).
Уміст кисню у воді річки коливався від 0,74 (15.07.2001 р.) до 16,90 (15.01.2004 р.) мгО2/дм3 при середньому значенні 9,82 мг/дм3. За цим показником вода у різні періоди досліджень належала як до дуже чистої, так і дуже брудної.
При цьому, 2 проби з 131 або 1,52 % мали вміст кисню нижчий ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤4 мг/дм3), а 9 проб або 6,87 % - менше ГДК для водойм рибогосподарського призначення (менше 6 мгО2/дм3).
Насичення води річки киснем змінювалося від 7,7 до 166 % при середньому значенні 87 %.
Таблиця 4. Середній уміст трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви за певні періоди спостережень, мг/дм3
| Інгредієнти | 1946-1948 | 1967-1970 | 1971-1977 | 1997-2000 | 2001-2010 | 2011-2015 |
| t води при відборі проб | 14,57 | 16,28 | 12,60 | 11,96 | 8,62 | 12,62 |
| Жорсткість,
мг-екв/дм3 |
4,10 | 5,22 | 5,39 | 5,78 | 5,44 | 5,65 |
| рН, од | - | 6,62 | 7,58 | 7,84 | 7,71 | 7,92 |
| СО2 | - | 8,11 | 7,53 | 6,99 | 6,30 | 6,98 |
| Si | - | 3,90 | 3,64 | 3,34 | 3,69 | 3,63 |
| N-NO2- | 0,001 | 0,124 | 0,042 | 0,042 | 0,035 | 0,050 |
| N-NO3- | 0,08 | 0,170 | 0,409 | 1,792 | 3,300 | 2,593 |
| N-NH4+ | - | 1,023 | 0,866 | 0,550 | 0,400 | 0,465 |
| Фосфати | - | 0,179 | 0,112 | 0,069 | 0,169 | 0,108 |
| Р, загальний | - | 0,232 | 0,155 | 0,141 | 0,235 | 0,166 |
| О2,мг/дм3 | - | 8,72 | 9,13 | 9,73 | 9,24 | 10,04 |
| О2, % насичення | - | 83,33 | 81,27 | 86,30 | 82,74 | 91,17 |
| Кольоровість, град | - | 49,30 | 37,76 | 26,32 | 25,00 | 23,44 |
| Прозорість, см | - | 12,50 | 18,00 | 23,67 | 24,52 | 24,77 |
| Зважені речовини | - | 31,35 | 29,22 | 12,31 | 17,03 | 14,21 |
| Запах, бали | - | 4,53 | 3,28 | 0,65 | - | - |
| ПО, мгО/дм3 | - | 11,56 | 11,69 | 8,17 | 5,27 | 4,05 |
| БО, мгО/дм3 | - | - | - | 18,18 | 30,36 | 30,94 |
| БСК5, мгО2/дм3 | - | 7,03 | 5,17 | 6,31 | 4,96 | 4,23 |
| ХСК, мгО2/дм3 | - | - | - | 14,96 | 26,36 | 25,33 |
| Витрата води, м3/с | - | 0,92 | 2,97 | - | - | - |
| ІЗВ, од | - | 3,93 | 2,51 | 2,29 | 2,44 | 2,10 |
Перманганатна окиснюваність у воді Гуйви змінювалася від 2,6 (8.11.2014 р.) до 28,8 (12.08.1975 р.) при середній 9,39 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону 1-7 категорії якості, тобто дуже чисті – дуже брудні органічними речовинами: за середнім значенням – слабко забруднені легко окиснюваними органічними речовинами а також, частково, гумусними сполуками. За фазами водного режиму найбільшим забруднення води було в літню межень (5 к.я.), а найчистішим – у весняну повінь (4 к.я.). В часі, забруднення вод легко окиснюваними органічними речовинами, найвищим було в 1971-1977 рр. (5 к.я.) і надалі знижувалося до 4,05 мгО2/дм3 у 2011-2015 рр. (табл. 4, 2 к.я.).
Біхроматна окиснюваність води річки змінювалася від 14,0 мгО2/дм3 (17.11.1997 р.) до 60,8 (19.08.2015 р.) при середній 27,97 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону 2-7, тобто чисті – дуже брудні як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами: за середньоарифметичним значенням – слабко забруднені як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами [39]. За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами було в зимову межень (5 к.я.), найнижчим – весняну повінь (4 к.я.), у часі забруднення вод річки цими органічними речовинами - зростає.
Біохімічне споживання кисню протягом 5 діб (оцінювання вмісту органічних речовин) у воді Гуйви змінювалося від 0,48 (30.09.1969 р.) до 26,5 (31.05.1977 р.) мгО2/дм3 (рис. 3.13, табл. 3), що відповідало 1-7 категорії якості. При цьому, в 71,8 % проб води БСК5 перевищувало ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (3 мгО/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст органічних речовин у воді річки був восени, найнижчим – в зимову межень, але за екологічним нормативом вода у всі фази водногорежиму належала до 5 к.я. За середніми значеннями БСК5 в кортші періоди досліджень вода річки в 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у всі інші періоди – до 5 к.я. (табл. 4).
Концентрація амонійного азоту у воді Гуйви змінювалася від 0,02 (2.03.1977 р.) до 4,73 (1.07.1975 р.) при середньому значенні 0,651 мгN/дм3 (табл. 3, 5 к.я.). В 61,4 % проб концентрація амонію перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,39 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст амонійного азоту у воді Гуйви відмічали восени, найнижчий – в зимову межень (табл. 3). але вода за цим показником у всі фази водного режиму належала до 5 к.я. – помірно забруднена. За середніми концентраціями амонійного азоту вода Гуйви у 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у 1971-1977, 1997-1999 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 4 к.я.
Уміст нітритного азоту коливався від 0 (6,72 % проб) до 0,5 (19.11.1969 р.) при середньому значенні 0,053 мгN/дм3. При цьому, в 62,7 % проб води уміст нітритного азоту перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,002 мгN/дм3), а 8,95 % проб відповідали стану дуже брудні (уміст більше 0,1 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищою концентрація нітритного азоту була восени (6 к.я.), найнижчою – в зимову межень (5 к.я.). За коротші відрізки часу концентрація нітритного азоту була найвищою у воді р. Гуйви в 1967-1970 рр. і належала до 7 к.я., у 1971-1977, 1997-2015 рр. – до 5 к.я. (табл. 4).
Концентрація нітратного азоту змінювалася від 0 (7,2 % проб) до 22,43 (25.03.2003 р.) (рис. 3.14) при середній 1,903 мгN/дм3, що відповідає 6 к.я. В 21,6 % проб води уміст нітратного азоту перевищував рівень 7 к. я. (2,5 мгN/дм3, вода дуже брудна). У двох пробах із 111 уміст нітратного азоту у воді Гуйви перевищував ГДК для водойм питного призначення за (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За фазами водного режиму концентрація N-NO3- найвищою була у весняну повінь (7 к. я.), найнижчою – в зимову межень (6 к. я). За середніми значеннями вмісту нітратного азоту вода Гуйви у 1997-2000 рр. належала до 6 к.я, 2001-2015 рр. – до 7 дуже брудної, у1946-1950 та 1967-1970 рр. – до 1, у 1971-1977 рр. – до 3 к.я. (табл. 4).
Концентрація мінерального фосфору у воді Гуйви змінювалася від 0 (14.09.1968 р.) до 0,71 (18.09.2005 р.) при середній 0,124 мгР/дм3. В 11,76 % проб води уміст фосфатів перевищував рівень 7 к. я. (0,3 мгР/дм3, вода дуже брудна). За фазами водного режиму концентрація фосфатів у воді річки найвища восени (5 к. я.), найнижча – влітку (4 к. я.). За середніми концентраціями мінерального фосфору вода Гуйви в 1967-1970, 1997-2015 рр. належала до 5 к.я., у 1971-1977 рр. – до 4 к.я.
Уміст загального розчинного фосфору у воді Гуйви змінювався від 0,012 (7.07.1999 р.) до 0,84 мг/дм3 (15.10.1968 р.) при середньому значенні 0,188 мг/дм3. За фазами водного режиму найвищий уміст загального розчиненого фосфору фіксували восени (0,229 мг/дм3), а найнижчий – у літню межень (0,154 мг/дм3).
Оцінювання якості води за специфічними речовинами токсичної дії [1]
Уміст нафтопродуктів у воді Гуйви змінювався від 0 (10,85 % проб вибірки) до 1,68 (26.04.1998 р.) при середньому значенні 0,126 мг/дм3 (табл. 5).
Таблиця 5. Кількісна й якісна мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви
| Показ-ники | Середнє
значення |
Станд.
похибка |
Станд.
відхилення |
Мінім.
значення |
Макс.
значення |
Рівень
надійності (95%) |
| НП | 0,126 | 0,015 | 0,173 | 0 | 1,680 | 0,030 |
| Феноли | 0,0052 | 0,0008 | 0,0010 | 0 | 0,006 | 0,0017 |
| СПАР | 0,0135 | 0,002 | 0,013 | 0 | 0,040 | 0,0033 |
| Fe, заг | 0,281 | 0,031 | 0,308 | 0 | 2,010 | 0,061 |
| Cu2+ | 0,0045 | 0,0007 | 0,0062 | 0 | 0,0272 | 0,0013 |
| Zn2+ | 0,0284 | 0,0083 | 0,0757 | 0 | 0,664 | 0,0165 |
| Cd | 0,0042 | 0,0025 | 0,0089 | 0 | 0,0320 | 0,0013 |
| Cr6+ | 0,0049 | 0,0004 | 0,0034 | 0 | 0,0167 | 0,0009 |
| Mn2+ | 0,0360 | 0,0027 | 0,0237 | 0 | 0,1250 | 0,055 |
| Ni2+ | 0,0036 | 0,0010 | 0,0057 | 0 | 0,031 | 0,0021 |
| Pb2+ | 0,0149 | 0,0030 | 0,0109 | 0 | 0,029 | 0,0066 |
| F | 0,2650 | 0,0125 | 0,0561 | 0,18 | 0,45 | 0,0263 |
| ІЗВ | 2,61 | 0,18 | 2,00 | 0,40 | 13,28 | 0,35 |
За період досліджень 59,14 % проб води перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,05 мг/дм3), 42,6 % - ГДК водойм для питного призначення (0,1 мг/дм3), 3,9 % - ГДК для водойм господарсько-побутового використання (0,3 мг/дм3). Найзабрудненішою за фазами водного режиму вода Гуйви була у весняну повінь (5 к. я.), найчистішою – восени (4 к. я., табл. 6). Крім того, у всі фази водного режиму уміст нафтопродуктів у воді річки перевищував ГДК для водойм рибогосподарського й питного (крім осені) призначення. Загалом забруднення води Гуйви нафтопродуктами в Житомирі є стійким та високим.
За середнім умістом вода Гуйви найзабрудненішою нафтопродуктами була у 1971-1977 рр. (0,2235 мг/дм3, табл. 7) і належала до 6 к. я. (брудна), у 1967-1970, 1997-2000 рр. – до 5 к. я., у 2001-2015 рр. - до 3 к. я.
Таблиця 6. Мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви – м. Житомир за фазами водного режиму
| Показ-ники | Зимова межень | Весняна повінь | Літня межень | Осінь | ДСанПіН
2.2.4-171-10 |
| НП | 0,1163 | 0,1478 | 0,1373 | 0,0948 | ≤ 0,1 |
| Феноли | 0,0070 | 0,0055 | 0,0030 | 0,0050 | ≤ 0,001 |
| СПАР | 0,0108 | 0,0143 | 0,0106 | 0,0163 | ≤ 0,5 |
| Fe, заг | 0,197 | 0,339 | 0,173 | 0,343 | ≤ 0,2 |
| Cu2+ | 0,0045 | 0,050 | 0,0038 | 0,0044 | ≤ 1,0 |
| Zn2+ | 0,0301 | 0,0221 | 0,0578 | 0,0119 | ≤ 1,0 |
| Cd | 0,0002 | 0,0020 | 0,0162 | 0,0019 | |
| Cr6+ | 0,0046 | 0,0052 | 0,0061 | 0,0041 | |
| Mn2+ | 0,0462 | 0,0365 | 0,0285 | 0,0314 | ≤ 0,05 |
| Ni2+ | 0,0043 | 0,0028 | 0,0019 | 0,0057 | ≤ 0,02 |
| Pb2+ | 0,0020 | 0,0152 | 0,0093 | 0,0194 | ≤ 0,01 |
| F | 0,237 | 0,284 | 0,255 | 0,256 | ≤ 0,7 |
| ІЗВ | 2,46 | 2,65 | 2,46 | 2,77 |
СПАР. Забруднення вод Гуйви СПАР змінювалося від 0 (18.04.2004 р.) до 0,04 (19.04.2004 р.) мг/дм3. При цьому, в жодній з проб не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,2 мг/дм3). За фазами водного режиму найзабрудненішою СПАР вода Гуйви була восени (3 к. я.), найчистішою – у зимову межень (3 к. я., табл. 6). Вода Гуйви за середньоарифметичними значеннями СПАР (табл. 7) у всі періоди досліджень належала до 3 к. я.
Феноли. Уміст фенолів у воді Гуйви змінювався від 0 (15,5 % проб) до 0,060 мг/дм3 (14.02.2000 р.), що перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 60 разів. У 76,2 % проб води уміст фенолів перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Забруднення води річки фенолами можна оцінити як стійке й високе. За фазами водного режиму найзабрудненішою фенолами вода Гуйви була у зимову межень (6 к. я.), найчистішою – у літню межень (5 к. я., табл. 6).
Середні значення концентрації фенолів найвищими були у 1967-1970 рр. і вода річки належала до 6 к. я., у 1971-1977, 1997-2000 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 6 к. я.
Таблиця 7. Середньоарифметичний уміст специфічних речовин токсичної дії у воді р. Гуйва за різні періоди досліджень, мг/дм3
| Інгредієнти | 1946-1948 | 1967-1970 | 1971-1977 | 1997-2000 | 2001-2010 | 2011-2015 |
| НП | - | 0,1630 | 0,2235 | 0,1847 | 0,0363 | 0,0375 |
| Феноли | - | 0,0080 | 0,0024 | 0,0028 | 0,0079 | 0,0055 |
| СПАР | - | - | - | 0,0150 | 0,0117 | 0,0167 |
| F | - | 0,298 | 0,257 | 0,210 | 0,250 | 0,250 |
| Fe, заг | 0,15 | 0,79 | 0,395 | 0,290 | 0,198 | 0,136 |
| Cu2+ | - | 0,0019 | 0,0010 | 0,0088 | 0,0036 | 0,0056 |
| Zn2+ | - | 0,0024 | 0,0059 | 0,0787 | 0,0204 | 0,0140 |
| Cd | - | - | - | 0,0001 | 0,00018 | 0,0087 |
| Cr6+ | - | - | - | 0,0038 | 0,0058 | 0,0046 |
| Mn2+ | - | 0,0444 | 0,0332 | 0,0423 | 0,0350 | 0,0312 |
| Ni2+ | - | - | - | 0,0046 | 0,0041 | 0,0014 |
| Pb2+ | - | - | - | 0,007 | 0,0071 | 0,0240 |
| ІЗВ | - | 3,93 | 2,51 | 2,29 | 2,44 | 2,10 |
Уміст фторидів у воді Гуйви змінювався від 0,18 (13.12.1999 р.) до 0,45 (20.04.1967 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,265 мг/дм3, що відповідає 5 категорії якості. В жодній з проб води уміст фторидів не перевищував ГДК для питної води (0,7 мг/дм3). За середньоарифметичними показниками вмісту фторидів вода річки у всі періоди досліджень та у всі фази водного режиму належала до 5 категорії якості.
Важкі метали. Залізо. Уміст загального заліза у воді Гуйви високий і змінюється у значних межах від 0 (20.02.1972 р., 13.06.1972 р.) до 2,01 (17.11.1997 р., 6 к. я.) мг/дм3 при середньому значенні 0,281 мг/дм3 (4 категорія якості – слабко забруднена). У 69,8 % проб води уміст заліза перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,1 мг/дм3), у 48,0 % проб – ГДК для водойм питного водопостачання (0,2) і в 31,2 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (0,3 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви загальним залізом було восени (0,343 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,173 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. За середньоарифметичним умістом заліза (табл. 7) вода річки у 1967-1970 р. належала до 5 к.я., у всі пізніші періоди досліджень та в 1946-1950 рр. – до 4 к. я. – слабо забруднена.
Цинк. Концентрації цинку у воді річки змінювались від 0 (4.05.1968 р.) до 0,664 (7.07.1997 р.) при серередньому значенні 0,028 мг/дм3 (4.к. я., табл. 5). При цьому, 54,4 % проб води мали уміст цинку, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 30,9 % проб – перевищували граничну межу 3 категорії екологічної оцінки, тобто слабо забруднені – брудні. В жодній з проб не виявлено концентрації цинку (як і міді), що перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (1,0 мг/дм3). За фазами водного режиму уміст цинку був найбільшим у літню межень (0,0578 мг/дм3, 5 к. я.), найнижчим – восени (0,0119 мг/дм3, 2 к. я.). За середніми значеннями вмісту цинку (табл. 7) воду характеризували у 1967-1977 рр. як дуже чисту (перша к. я.), у 1997-1999 рр. – помірно забруднена (5 к. я.) у 2001-2010 рр. – 4 к.я., у 2011-2015 рр. – 2 к. я.
Мідь. Уміст міді у воді Гуйви коливався в межах від 0 (14,1 % проб) до 0,0272 (12.06.1997 р.) при середньому значенні 0,0045 мг/дм3. У 72,9 % проб води уміст міді перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви міддю було у весняну повінь (0,0050 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,0038 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. Середні значення вмісту міді у воді свідчать про слабку забрудненість у 1997-2015 рр. (4 к. я.) та досить чисті (3 к. я.) у 1967-1970 рр. й чисті (2 к. я.) – у 1971-1977 рр. (табл. 7).
Нікель. Уміст нікелю у воді річки змінювався від 0 (20.04.2001 р., 15.04.2007 р., 16.04.2009 р., 25.07.2012 р.) до 0,031 (10.10.2002 р.) при середньому значенні 0,0036 мг/дм3 (2 к. я.). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви нікелем було восени (0,0057 мг/дм3, 4 к. я.), найнижчим – у літню межень (0,0019 мг/дм3, 2 к. я., табл. 6). За середніми значеннями концентрації нікелю, воду у 1997-2000, 2001-2015 рр. – відносили до 2 к. я. (табл. 7).
Марганець. Уміст марганцю у воді Гуйви змінювався від 0 (24.05.1968 р., 20.09.1971 р.) до 0,125 (10.09.1969 р.) при середньому значенні 0,0331 мг/дм3 (3 к. я.). Лише 8,0 % проб води мали уміст марганцю нижчий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 21,3 % проб – вищий за ГДК для води питного призначення [18]. За усіма фазами водного режиму та всіма коротшими періодами досліджень вода річки Гуйва належала до 3 к. я.
Значно рідше досліджували воду Гуйви на уміст свинцю та кадмію. Уміст свинцю у воді змінювався від 0 (25.03.2003 р.) до 0,029 (8.11.2014 р.) при середньому значенні 0,0137 мг/дм3 (5 к.я.).
Концентрація кадмію коливалася від 0 (25.03.2003 р.) до 0,003 (25.03.2014 р.) при середньому значенні 0,0014 мг/дм3 (5 к.я.).
Концентрація шестивалентного хрому змінювалася від 0 (10.10.1998 р.) до 0,017 (6.04.2006 р.) при середньоарифметичному значенні 0,005 мг/дм3. 95 % проб води річки мали концентрацію хрому шестивалентного вищу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Загалом забруднення води Гуйви хромом шестивалентним є характерним і високим.
Розрахунок індексу забруднення води (ІЗВ) проводиться за обмеженим числом інгредієнтів. Визначається середньоарифметичне значення результатів хімічних аналізів по кожному з таких показників: азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти, феноли, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню. Знайдене середньоарифметичне значення кожного з показників порівнюється з гранично допустимими концентраціями. При цьому у випадку розчиненого кисню величина гранично допустимої концентрації поділяється на знайдене середньоарифметичне значення концентрації кисню, тоді як для інших показників це робиться навпаки.
В окремих пробах води р. Гуйва ІЗВ змінювався від 0,40 (6.08.2002 р.) до 13,28 (18.03.2009 р.), при середньоарифметичному значенні – 2,61 (4 категорія якості, табл. 8).
Загальна оцінка води Гуйви за всією множиною екологічних показників (за так званою функцією міри R, табл. 3.10) свідчить, що вода у 1967-2016 рр. належала до 4 категорії – задовільної якості.
Таблиця 8. Загальне оцінювання якості води р. Гуйва за всією множиною екологічних показників
| Категорії
якості води |
Кількість показників категорії та загальна оцінка якості води | ||||
| 1967-70 | 1971-77 | 1997-99 | 2001-10 | 2011-15 | |
| 1 | 5 | 5 | 2 | 3 | 1 |
| 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 |
| 3 | 6 | 4 | 8 | 8 | 5 |
| 4 | 0 | 4 | 3 | 5 | 5 |
| 5 | 4 | 5 | 5 | 2 | 3 |
| 6 | 3 | 1 | 2 | 3 | 2 |
| 7 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Загальна оцінка R | 77/21=3,67 | 73/21=3,48 | 86/23 = 3,74 | 86/23=3,74 | 83/23=3,57 |
| Категорія якості | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 |
З приведеної таблиці 8 видно, що кількість показників відмінної якості води річки з роками зменшується, натомість зростає кількість показників, що характеризують забруднення.
За більшістю методів іригаційної оцінки та умістом токсичних гіпотетичних солей вода р. Гуйва – м. Житомир є придатною для зрошення усіх типів ґрунтів і не вимагає поліпшення хімічного складу перед поливом.
Вода річки дуже сильно забруднена нітритним азотом, брудна – слабо забруднена азотом аміаку, фосфатами, фенолами, органічними речовинами, брудна за прозорістю, слабо забруднена за нафтопродуктами, міддю, залізом, свинцем, кадмієм.
Притоки
ред.
- Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, Безіменна, Безіменна (праві).
- Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві).
На Гуйві розташовані селище Андрушівка..
Примітка
ред.- ↑ Мапа Шуберта // аркуш 23-7-2. Архів оригіналу за 1 грудня 2017.
Література
ред.- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Hujwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 205. (пол.)
- Лозовіцький П.С., Молочко А.М. Формування стоку та екологічний стан води річки Гуйва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-соціальні науки. 2018. Вип. 2 (38). – С. 21-26.
