Відкрити головне меню

Андрушівський район

район у Житомирській області (Україна)

Андрушівський район — район на південному сході Житомирської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 0,956 тис. км² (3,2 % від території області). Населення — 34,05 тис. осіб, станом на 2013 рік[⇨]. Районний центр — місто Андрушівка. На заході район межує з Бердичівським (28 км), на північному заході — Житомирським (27 км), а півночі — Коростишівським (34 км), на сході — Попільнянським (27 км), на півдні — Ружинським (33 км) районами Житомирської області, на південному заході Козятинським районом (11 км) Вінницької області.

Андрушівський район
Coat of Arms of Andrushivsky raion in Zhytomyr oblast.png UKR Андрушівський район flag.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1820300000
Утворений: 1923
Населення: 32930 (на 1.01.2018)
Площа: 96011 км²
Густота: 34.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4136
Поштові індекси: 13400—13453
Населені пункти та ради
Районний центр: Андрушівка
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 27
Міста: 1
Смт: 1
Села: 38
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 13401,
Житомирська область,
Андрушівський район,
місто Андрушівка,
площа Т. Г. Шевченка, 1,
Телефон: 2-20-09
Вебсторінка: Андрушівська РДА
Андрушівська районна рада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Осадчук Олександр Володимирович
Мапа

Commons-logo.svg Андрушівський район у Вікісховищі

ПриродаРедагувати

Район розташований на південному сході Житомирської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції[2]. Територія району лежить на Придніпровській височині[2]. Поверхня — пологохвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, ярами та балками[2][3].

Корисні копалини: родовища гранітів, вапняків, бурого вугілля (Андрушівське родовище), суглинків, піску і торфу[2][3].

Пересічна температура січня -5,6 °C, липня +18,7 °C[2]. Період з температурою понад +10 °C становить 156 днів[2]. Середня норма атмосферних опадів — 527 мм на рік. 60 % випадає в теплу половину року[2]. Висота снігового покриву 20—25 см. Район лежить в межах помірно теплої з достатнім зволоженням ґрунту агрокліматичної зони[2].

Гідрографічна мережа району представлена 11 річками басейну Дніпра: Гуйва, Пустоха, Лебединець, Ів'янка та ін. Для місцевих потреб споруджено 44 стави із загальною площею водної поверхні 525 га[2].

З ґрунтів найбільш поширені чорноземи глибокі малогумусні (більше половини площі району), є сірі лісові, дерново-підзолисті, чорноземно-лучні, лучні, болотні[2].

Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 7,4 тис. га[2]. Серед деревних порід переважають дубово-грабові ліси (71 %) та ялиново-соснові з домішками в'яза, модрини, берези, вільхи, тополі (20 %)[2].

Охорона природиРедагувати

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

ІсторіяРедагувати

Територія сучасного Андрушівського району заселена вже у 1-му тисячолітті до н. е. В районі знайдено знаряддя праці доби бронзи, виявлено залишки ранньослов'янських поселень. На північному сході від районного центру у східному напрямку до Зарубинець і Києва тягнуться «зміїні вали». Район розташований у межах історичної Київщини. Перша літописна згадка про Андрушівку відноситься до 1683 року. На місці сучасного селища був козацький сторожовий пост. За переказом, назва походить від прізвища перших поселенців — Андрушів.

Район є одним з найдавніших на Житомирщині, був утворений 7 березня 1923 року, включно із землями, які згодом було надано до складу Попільнянського і Брусилівського районів[3]. До складу Житомирської області район увійшов 22 вересня 1937 р. У той час район складався із 30 сільських рад, 3 селищних, а загалом із 44 населених пунктів. За переписом 1939 р населення району становило 60,7 тис. осіб. У районі працювали Андрушівський та Червоненський цукрові та спиртові заводи, торфорозробка, молокопереробний завод. Для обслуговування населення працювали цегельні та гончарня. В 1975 р. Андрушівку віднесено до категорії міст.

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську, 1 селищну та 27 сільських рад, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Андрушівській районній раді. Адміністративний центр — смт Андрушівка[4].

Список рад Андрушівського району
Сільська рада Населені пункти
1 Андрушівська міська рада Андрушівка
2 Антопільська Антопіль
3 Бровківська Бровки Перші, Ярешки
4 Волицька Волиця
5 Волосівська Волосів, Града
6 Гальчинська Гальчин
7 Городківська Городківка
8 Зарубинецька Зарубинці, Лісівка, Тарасівка
9 Іванківська Іванків
10 Івницька Івниця, Борок
11 Каменівська Камені, Бровки Другі, Жерделі
12 Лебединецька Лебединці
13 Любимівська Любимівка
14 Малоп'ятигірська Мала П'ятигірка
15 Міньковецька Міньківці, Городище
16 Мостівська Мостове
17 Нехворощанська Нехворощ
18 Новоівницька Новоівницьке
19 Новокотельнянська Нова Котельня
20 Павелківська Павелки, Гарапівка
21 Старокотельнянська Стара Котельня, Старосілля
22 Степківська Степок, Корчмище
23 Яроповицька Яроповичі

ПолітикаРедагувати

До районної ради обрано 46 депутатів, до міської — 36. Всього депутатів — 492. В районній раді сформовано 5 фракцій, представлених від 6 партій.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Андрушівського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,75 % (проголосували 18 500 із 26 908 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,41 % (11 730 виборців); Юлія Тимошенко — 16,17 % (2 991 виборців), Олег Ляшко — 8,19 % (1 515 виборців), Анатолій Гриценко — 3,55 % (656 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,25 %.[5]

НаселенняРедагувати

 
Село Града
 
Село Ярешки

Населення району становить 35,4 тис. осіб, з них міського 12,1 тис. осіб, сільського 23,3 тис. осіб. В сільській місцевості проживає 10,7 тис. чоловіків, 13,1 тис. жінок, в місті — 5,5 тис. чоловіків та 6,7 тис. жінок. Станом на 1988 рік, населення району становило 42,9 тис. осіб, з якого міського — 16,2 тис. осіб[2]. Природне скорочення в 2009 році склало 279 чоловік. У 2009 році народилось 365 дітей. Смертність становила 644 особи.

У районі проживає 6804 дитини, 5068 осіб — молодь віком до 28 років. Районною державною адміністрацією проведено єдиний облік багатодітних сімей, на якому перебуває 333 сім'ї району, в яких виховується 1155 дітей. У районі функціонують дорадчі органи: координаційна рада з питань сімейної, молодіжної політики, фізичної культури і спорту; щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей; громадська рада з питань захисту прав дітей; дорадчий орган по координації роботи щодо соціального супроводу сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. В районі проживає 4024 дітей шкільного віку.

У районі нараховується 11,5 тис. пенсіонерів, що до загальної кількості населення становить 32 %. З них 8,9 тис. чол. отримують пенсію за віком, 1,2 тис. чол. — по інвалідності, 0,7 тис. чол. — у випадку втрати годувальника, 150 чол. — за вислугу років, 165 чол. — отримують соціальні пенсії, 342 чол. — інші.

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[6]:

На території району одне місто (Андрушівка), одне селище міського типу (Червоне) та 37 сільських населених пунктів[2].

Охорона здоров'яРедагувати

 
Андрушівська районна центральна лікарня

Станом на 1 січня 2010 року в районі функціонує розгалужена система закладів охорони здоров'я, яка надає медичну допомогу населенню: центральна районна лікарня на _ ліжок, 6 амбулаторій ЗПСМ, 2 сільські амбулаторії, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 11 фельдшерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 62 лікаря, 230 середніх медичних працівників, 118 — молодший медичний персонал. Укомплектованість дільничними лікарями становить близько 57,1 %, середнім медперсоналом 93,7 %.

У районі діє дитячий оздоровчий табір «Чайка». У 2009 році табір працював в три зміни. Всього було оздоровлено 525 дітей (в тому числі з Андрушівського району — 95 дітей).

Відомі уродженціРедагувати

Герої Радянського Союзу
Кавалери трьох орденів Слави

ЕкономікаРедагувати

Як і за радянських часів в господарстві району провідне місце належить сільському господарству.

Сільське господарствоРедагувати








 

Земельні ресурси району

   Рілля (69.0%)
   Багаторічні насадження і пасовища (7.0%)
   Ліси і чагарники (7.7%)
   Інше (16.3%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік → 2014 рік):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 72,6 тис. га (75,9 %) → 70,0 тис. га (73,2 %) ,
    • орні землі — 65,3 тис. га (68,3 %) → 63,5 тис. га (64,2 %) ,
    • багаторічні насадження — ?,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища й сіножаті — 6,7 тис. га (7 %);
  • землі, зайняті лісами — 7,4 тис. га (7,7 %) → 8,5 тис. га (8,9 %) ;
  • інше — 15,6 тис. га (16,3 %);
  • осушені землі — 8,7 тис. га (9,1 %)[2]. Площа водного дзеркала річок, озер, ставків — 1,9 тис. га.

Загальна площа сільськогосподарських угідь по сільгосппідприємствах — 44,8 тис.га, в господарствах населення — 18,4 тис.га. Територія району займає 95,6 тис. га., в тому числі:

  • земель державної власності — 34,6 тис. га,
  • земель приватної власності — 61,0 тис. га.

У районі налічується 22 сільськогосподарських підприємств різних форм власності. 34 фермерських господарства, які обробляють 5485 га землі. В районі діє 4 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи. В загальній структурі виробництва продукція рослинництва становить — 87 %, тваринництва — 13 %. За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування зернових і технічних культур (пшениця, ячмінь, просо, гречка, цукрові буряки)[2][3]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні мя'со-молочної худоби[2]. У 1980-х роках на землях району господарювало 11 колгоспів, 4 радгоспи, працювали птахофабрика, районне об'єднання «Сільгосптехніка» з відділенням[2][3].

ПромисловістьРедагувати

За радянських часів основними галузями промисловості виступали: харчовою галуззю (цукрова, спиртова, маслоробна) та виробництво будівельних матеріалів[2]. Найбільшими підприємствами були: Андрушівські цукровий комбінат, сироробний та цегельний заводи, Червоненські цукровий комбінат та завод продовольчих товарів, Івницький завод залізобетонних виробів[2][3].

Промисловий комплекс району представляють 7 основних підприємств:

  1. ДП «Червоненський завод продовольчих товарів» — виробляє органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, як сировина використовується меляса (патока) відходи переробки цукрового буряка, можливе використання зерна;
  2. дільниця № 2 ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» — виробляє спирт етиловий вищої очистки, як сировина використовується меляса (патока), відходи переробки цукрових буряків;
  3. ВАТ «Червонський цукровик» — виробляє цукор-пісок з цукрових буряків;
  4. ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» — виробляє сири тверді, сухе молоко, масло тваринне та спреди, маргарин;
  5. дочірнє підприємство «Агросервіс» фірми «Житомирінвест» ВАТ — виробляє м'ясо заморожене. У зв'язку із зміною власника припинило свою діяльність на території району та перереєстроване в Києві;
  6. ЗАТ Фабрика «Восход» — виробляє спецодяг для працівників різних галузей економіки.
  7. приватне орендне сільськогосподарське підприємство по птахівництву «Надія» — корми готові для сільськогосподарських тварин.

Промисловими підприємствами району у 2009 році вироблено продукції в порівняльних цінах на суму 238,7 млн грн. Позитивну динаміку у промисловості забезпечує ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», де індекс росту виробництва становить 110 %. У 2009 році вироблено товарів народного споживання в діючих цінах на суму 220,2 млн грн., що на 1,7 % менше до 2008 року. З них вироблено продовольчих товарів на суму 219,0 млн грн. та непродовольчих товарів на 1,2 млн грн. Реалізовано промислової продукції на суму 279,7 млн грн., що на 50,1 млн грн., або 22 % більше до минулого року.

Сфера послугРедагувати

Послуги зв'язку в районі надає Житомирська філія ВАТ «Укртелеком» центр технічних послуг № 8, де діє 26 АТС (в тому числі 4 цифрові), обслуговується 6235 стаціонарних телефонних номерів. Поряд з цим активно розвивається ринок IP-послуг. Надаються послуги підключення до Інтернету в режимі dial-up та ADSL. Підключення dial-up надається як за контрактом, так і в режимі вільного доступу.

Трудові ресурсиРедагувати








 

Розподіл зайнятого населення району по галузях

   Промисловість (22.2%)
   Сільське господарство (15.6%)
   Будівництво (2.2%)
   Транспорт (2.2%)
   Торгівля (2.2%)
   Інше (55.6%)

Кількість населення, зайнятого в усіх галузях економіки — 4,5 тис. осіб, з них у:

  • промисловості 1,0 тис. осіб (22,2%),
  • сільському господарстві і фермерство — 0,7 тис. осіб (15,6%),
  • будівництві — 0,1 тис. осіб (2,2%),
  • транспорті — 0,1 тис. осіб (2,2%),
  • торгівлі — 0,1 тис. осіб (2,2%),
  • в інших галузях — 2,5 тис. осіб (55,6%).

Станом на 1 січня 2010 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 748 осіб. Навантаження на одну вакансію становило 27 чоловік. Протягом 2009 року було працевлаштовано 727 осіб, при річному завданні 650 осіб, що становить 111,8 % виконання завдання. Жителів сільської місцевості працевлаштовано 350 осіб. Працевлаштовано на додаткові робочі місця з наданням дотації роботодавцям 15 осіб. Протягом року брали участь в оплачуваних громадських роботах 711 осіб. Підприємствами, організаціями та установами району протягом року створено 471 нове робоче місце. Виплачена допомога по безробіттю громадянам, які зареєстровані в центрі зайнятості, за 2009 рік становить 6196,1 тис. грн.

ТранспортРедагувати

Райцентр Андрушівка розташовується за _ км від обласного центру, міста Житомир. Залізничні станції: Андрушівка, Бровки, Степок.

Автомобільні шляхи району, станом на 2014 рік, складають 346 км, у тому числі з твердим покриттям 250,6 км. Станом на 1990 рік у районі було 566 км автошляхів, з яких із твердим покриттям — 170 км[2]. У районі налічується 13 мостів. Територією району проходять автомобільне сполучення з міжнародним транспортним коридором № 3, МТК Європа-Азія, та залізничні шляхи, які з'єднують район з містами Житомир, Фастів, Київ, Козятин. Транспортний комплекс району представлений відкритим акціонерним товариством «Андрушівське автотранспортне підприємство-11838», Козятинською дирекцією залізничних перевезень та більше ніж 30 приватними підприємцями, які надають послуги з вантажних та пасажирських перевезень.

КультураРедагувати

У районному центрі Андрушівський палац XIX століття створено і функціонує 35 клубних установ (за часів УРСР 19 будинків культури та 16 клубів), 36 бібліотек (за часів УРСР 46), за часів УРСР діяло 2 кінотеатри та 47 кіноустановок[3]. Бібліотечний фонд в районі становить понад 346 тис. примірників на суму майже 560 тис. грн. У 2007 році статус державного надано будинку культури військової частини А-1912 в селищі Новоівницьке.

На державному обліку знаходиться 158 пам'яток в тому числі археології — 29, з них 2 національного значення, 88 пам'яток історії, 3 монументального мистецтва, 16 новозбудованих та нововиявлених пам'яток.

ОсвітаРедагувати

У районі функціонує розвинена та розгалужена система освіти, працює 58 освітніх закладів

В Андрушівському професійному ліцеї навчається 261 учень за шести спеціальностями. Навчальний процес здійснюють 25 педагогів та майстрів виробничого навчання.

Серед загальноосвітніх навчальних закладів Андрушівська гімназія, 28 загальноосвітніх шкіл, з яких 15 шкіл І-ІІІ ступенів, 10 — І-ІІ ступенів, 3-І ступеня. В цих закладах 554 вчителі навчають 4024 учнів. Потребують підвезення до місця навчання та в зворотному напрямку 261 учень та 103 педагоги. Підвезення шкільним автобусом організовано для 29 учнів до Андрушівської ЗОШ І-ІІ ст., Андрушівської ЗОШ І- III ст. № 1, Андрушівської гімназії. Решта учнів та педагоги доїжджають автотранспортом «АТП 11838», з яким укладено договір. Для забезпечення потреб у підвезенні закуплено за кошти місцевого бюджету ще один автобус. Проводиться робота по соціальному захисту учасників навчально-виховного процесу.

У 26 дошкільних навчальних закладах виховується 843 дитини, працює 84 педагоги.

Позашкільною освітою охоплено 585 школярів. Працює два заклади позашкільної освіти: Андрушівська станція юних техніків та міський центр дитячої творчості.

НаукаРедагувати

 
Андрушівська астрономічна обсерваторія

У районі споруджено приватну астрономічну обсерваторію поблизу міста Андрушівка.

РелігіяРедагувати

СпортРедагувати

 
Стадіон «Колос», Андрушівка

У районі рацює ДЮСШ Житомирської обласної ради ВФСТ «Колос», де навчається 251 учень, працює 5 відділень: з волейболу, легкої атлетики, футболу, гирьового спорту, греко-римської боротьби. З місцевого бюджету у 2009 році на школу виділено 156,2 тис.гривень. ДЮСШ має власну спортивну базу: стадіон, спортивний майданчик зі штучним покриттям, волейбольний, баскетбольний, гандбольний майданчики.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Житомирський район Коростишівський район
Бердичівський район   Попільнянський район
Вінницька область
(Козятинський район)
Ружинський район