Став

водойма, де затримується (стоїть) потік води

Став, ставок — штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб. Невеликі копані ставки для розведення й утримання риби називають са́жалками, са́жавками, копа́нками[1][2][3] (діал. са́джалка, са́джавка)[4][5].

Став
Зображення
Наука, що вивчає об'єкт Лімнологія
CMNS: Став у Вікісховищі

Загальна характеристикаРедагувати

Стави викопують або створюють, будуючи на невеличких річках і в природних улоговинах (балках тощо) греблі. Відповідно до 1 статті Водного кодексу України ставком вважається штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м³ (понад 1 млн м³ — водосховище). Ставки наповнюються водою завдяки поверхневому та підземному стокам.

В Україні є майже 28 000 ставків[6] (за іншими даними — понад 49 400 ставків[7] загальною площею понад 2890 км²). Вони утримують понад 3969 млн м³ води. Для порівняння, кількість озер в Україні понад 3 000 із загальною площею 2 тис. км²[8]. Ставки розміщено нерівномірно; найбільше їх на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області) і на Придніпровській височині.

В оренді (передано місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) перебуває 17860 ставків, або 36 % від загальної кількості їх в країні[7].

 
Ставок Перекошка в м. Люботин Харківської обл.
 
Ставок Ведмежий під хутором Ведмежим Харківський р-н Харківської обл.
 
Ставок Червоний Маяк, Солонянський р-н Дніпропетровської обл.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сажалка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сажавка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Копанка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Саджалка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Саджавка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. за даними Енциклопедії Сучасної України, див. у статтях ЕСУ Води поверхневі, Води України, Водогосподарський баланс
  7. а б Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  8. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати