Люстра (фр. lustre, від італ. lustro, «блиск», що сходить до лат. lustrare — «світитися, сіяти») — підвісний освітлювальний прилад на декілька джерел світла з декоративно оформленою арматурою для загального освітлення приміщень. Люстра часто є основним джерелом світла і центральним елементом дизайну приміщення. Найдавнішими люстрами є свічкові (українські автори називали їх свіча́дами[1]), потім з'явилися газові й електричні.

Lustre-mairie-saint-denis.JPG

Інколи, люстрою називають прилад чи конструкцію подібну по формі на люстру, але іншу за призначенням та функціями, наприклад люстра Чижевського.

ІсторіяРедагувати

 
Середньовічна люстра. Малюнок з «Книги турнірів», 1460 р.

Перші люстри почали використовуватися багатими людьми вже в Середньовіччі[2]. Починаючи з XV століття складніші конструкції, у вигляді ко́ла чи корони, поширюються в палацах і домах знаті, духовенства і купецтва. Їхня висока вартість робила люстри символом розкоші і високого соціального статусу. У церквах теж здавна використовувалися люстри — панікадила.

Ближче до начала XVIII століття литі і позолочені в техніці ормулю люстри з'явилися в домах представників купецького стану, який переживав бурний розвиток. Більшого поширення набули неокласичні мотиви, переважно литі з металу, а також з різьбленого і позолоченого дерева. Зроблені в цьому стилі люстри сильно залежали від естетики Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, включаючи чисті лінії, класичні пропорції і зображення міфологічних персонажів[3][4]. Розвиток склоробства уможливив подешевити виробництво кришталю, розсіювальні якості якого швидко зробили його популярним матеріалом для люстр.

Для одночасного запалювання свічок на люстрі використовувалися стопі́ни (італ. stoppino) — шнури, просочені легкозаймистою речовиною[5].

У середині XIX століття, коли завоювало популярність газове освітлення, багато свічкових люстр були перероблені під газові ріжки. На 1890-ті роки, з появою електричного освітлення, деякі люстри мали можливість використовування обох джерел світла. Надалі, з поширенням електрики, стали стандартними виключно електричні люстри. На деяких люстрах лампки виготовлені у вигляді язичків полум'я[6]. Подешевіння люстр призвело до втрати ними символу високого соціального статусу.

СучасністьРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Свічадо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ruth A Johnston (15 серпня 2011). All Things Medieval: An Encyclopedia of the Medieval World [2 volumes]: An Encyclopedia of the Medieval World. ABC-CLIO. с. 450. ISBN 978-0-313-36463-1. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2019. 
  3. A History of the Chandelier. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 15 серпня 2019. 
  4. Chandeliers - a brief history through time | Italian-lighting-centre. www.italian-lighting-centre.co.uk. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 20 травня 2017. 
  5. Стопін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Lampen. www.decofeelings.nl (nl-NL). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.