Панікади́ло (грец. πολυκάνδηλον — «багатосвіччя»)[1] — велика центральна люстра зі свічками у християнській культовій споруді, підвісний світильник. Зазвичай панікадило підвішують у середохресті або підбанному просторі.

Панікадило в Спасо-Преображенському соборі в Тольятті

Панікадило засвічують в урочисті моменти богослужіння.

Цікаві фактиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Гончар, Олесь (2018-01-18). Людина і зброя (uk). Strelbytskyy Multimedia Publishing. 
  3. Багряний, Іван (2013-12-29). Огненне коло (uk). Folio. ISBN 978-966-03-4621-5. 

ЛітератураРедагувати

  • Вечерський В. Українські дерев'яні храми, Київ, "Наш час", 2008

ПосиланняРедагувати