Гнилоп'ять
Гнилоп'я́ть — річка в Україні, в межах Козятинського району Вінницької та Бердичівського й Житомирського районів Житомирської області (70 км). Права притока Тетерева (басейн Дніпра).
Гнилоп'ять | |
---|---|
49°38′31″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.641887° пн. ш. 28.708363° сх. д. | |
Витік | між с. Куманівка і Великий Степ |
• координати | 49°38′31″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.641887° пн. ш. 28.708363° сх. д. |
Гирло | Тетерів (неподалік від Житомира) |
• координати | 50°13′39″ пн. ш. 28°35′12″ сх. д. / 50.227378° пн. ш. 28.586647° сх. д. |
Басейн | басейн Тетерева ![]() |
Країни: | ![]() |
Регіон | Вінницька область Житомирська область ![]() |
Довжина | 99 км |
Площа басейну: | 1 312 км² |
Притоки: | П'яток ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Опис
ред.Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.
Розташування
ред.Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.
Притоки
ред.Основні притоки:
Ліві: П'яток, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка, Гриньківка, Руда Кам'янка;
- Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на південному сході від Черничків. Тече переважно на північний схід і в Махнівці впадає у Гнилоп'ять за 87 км від її гирла. Довжина річки 6,8 км., площа басейну - 35,1 км²[1]. Річку перетинає автомобільні дороги E583, М21.
- Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на північному заході від Тучі. Тече на північний схід через Перемогу і на північному заході від Куманівки впадає у Гнилоп'ять за 93 км від її гирла. Довжина річки 6,4 км, площа басейну - 14,3 км². Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21. На річці розташований ландшафтний заказник місцевого значення Перемога.
Праві: П'ятигірка, Писарівчина, Гнилуха, Троянівка, Струмок Гнилоп'ятка, Каолінова
- Бобрик - притока у Житомирському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Гвіздави. Тече переважно на північний захід через Гай і впадає у річку Гнилоп'ять. [2][3]
- Пікаліївка - притока у Новогуйвинській селищній громаді Житомирського району Житомирської області. Бере початок на південному заході від Волиці. Спочатку тече на південний захід, потім на північний захід і впадає у Гнилоп'ять на північній стороні від Головенки[2]
- Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок у Іванківцях. Тече на північний захід і в Бердичеві впадає у річку Гнилоп'ять за 54 км від її гирла. Довжина річки 10 км. Площа басейну 30,3 км²[4]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
- Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Садків. Тече переважно на північний захід через Великі Низгірці і в Бердичеві впадає у Гнилоп'ять за 50 км від її гирла. Довжина річки 13 км. Площа басейну 36,3 км².[5]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.
Про назву
ред.Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Глибока Долина, Терехівка і Вовчиця.
Хоча у XVI ст. річка мала назву Велика П'ята, що зафіксовано в тогочасних документах ([null Акти Житомирського гродського уряду : 1590 р., 1635 р. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови, Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Північноукраїнський діалектологічний центр ім. М. В. Никончука [та ін.]], Акт №18, с.66)
Населені пункти
ред.Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів,Жежелів, Залізня, Головенка, Махнівка.
Гідрохімічний стан
ред.У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.
У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:
- сольового амонію з 1,15 мг/дм³ до 2,2 мг/дм³,
- фосфатам з 0,13 мг/дм³ до 0,31 мг/дм³,
- хрому загальному з 0,003 мг/дм³ до 0,026 мг/дм³.
Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.
У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.
Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.
Цікаві факти
ред.- У пониззі річки на правому березі розташоване Шумське городище.
- На річці розташований водоспад Вчелька.
Галерея
ред.-
Село Поличинці
-
В селі Слободище
-
Сплав річкою Гнилоп'ять
-
В селі Скраглівка
-
Село Слободище
Примітки
ред.- ↑ Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.
- ↑ а б Мапа Шуберта // аркуш 23-7
- ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 59 (Бобрик № 8)
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №27. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №28. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
Література
ред.- Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Звідки походить назва "Гнилоп'ять"? / Володимир Марцун // Житомирщина : обл. офіц. громад.-політ. газета. - 2016. - N 104/105(27 верес. - С. 9 : фот.
Посилання
ред.- Hnyłopiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 84. (пол.)
- Водні ресурси Житомирщини [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Фото річки[недоступне посилання з квітня 2019].
- Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті.
- Рукотворный водопад "Ниагара" на реке Гнилопять под Житомиром [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |