Чортків (станція)

залізнична станція Львівської залізниці

Чорткі́в — проміжна залізнична станція Чортківської дистанції колії Тернопільської дирекції Регіональної філії «Львівська Залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Станція Чортків

Тернопіль — Біла-Чортківська
Львівська залізниця
Тернопільська дирекція
м. Чортків

Chortkiv Railway Station.JPG
49°01′37″ пн. ш. 25°47′19″ сх. д. / 49.02715530002777200° пн. ш. 25.78888470002777922° сх. д. / 49.02715530002777200; 25.78888470002777922
Рік відкриття 1896 (124 роки)
Тип проміжна
Колій 8
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Вокзальна, 3
Відстань до Києва, км 576
Відстань до Тернополя, км 90
Код станції 364700 ?
Код «Експрес-3» 2218135 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги товарна контора
Чортків на Вікісховищі

Розташована в місті Чортків Чортківського району Тернопільської області на лінії Тернопіль — Біла-Чортківська між станціями Вигнанка (7 км) та Біла-Чортківська (6 км)

Загальні відомостіРедагувати

Будівництво станції почалось у 1884 році у зв'язку з прокладенням тут залізничного полотна сполученням Гусятин — Станіслав (зараз Івано-Франківськ).

На станції обладнано дві платформи, сполучених чотирма наземними переходами для посадки та висадки пасажирів. Довжина найдовшої платформи дозволяє прийняти до 14 пасажирських вагонів в залежності від місця зупинки локомотива. Кількість колій, призначених для стоянки та формування вантажних скла́дів — 8. Поточне утримання споруд і пристроїв колійного господарства у робочому стані тут здійснює Чортківська дистанція колії.

До станції з Тернополя і до Чернівців веде одноколійний перегін. Через складність рельєфу регіону усе залізничне сполучення на південь від Тернополя, включаючи і Чортківську дистанцію колії, є неелектрифікованим, тому рух потягів тут здійснюється за допомогою дизельних тепловозів. Всього на дистанції понад 400 штучних споруд, у тому числі 93 мости, із яких 13 дефектних, один тунель (Бучацький тунель), довжина якого понад 250 метрів та шляхопровід. Дистанція колії розташована у складних географічних умовах, де експлуатується 397 кривих. Є ухили і підйоми від 20 до 40 тисячних, у тому числі єдиний на всю Укрзалізницю 40-тисячний підйом на перегоні Чортків-Біла Чортківська.

Обслуговуванням та налагодженням рухомого складу тут займається локомотивне оборотне депо Чортків (ТЧ-6).

Пасажирське сполученняРедагувати

ПриміськеРедагувати

Щодня станція приймає дві пари приміських пасажирських поїздів сполученням Тернопіль — Заліщики — Тернопіль.

Свого часу через станцію курсували приміські поїзди сполученням Гусятин — Бучач — Гусятин, Чортків — Гусятин — Чортків; а також поїзд прямого сполучення з Тернополем — Тернопіль — Чортків — Тернопіль (скасований у 2015 році).

ДалекеРедагувати

Через Чортків проходить залізнична лінія Тернопіль — Чернівці, але всі пасажирські поїзди, що курсують із Тернополя до Чернівців прямують в обхід через Львів та Івано-Франківськ.

За часів СРСР, по шляху Тернопіль — Чернівці через Чортків курсував лише один пасажирський поїзд сполученням Івано-Франківськ — Козятин, маршрут якого після 1991 року було скорочено до станції Шепетівка.

Починаючи з 2000-их років зупинку на станції Чортків було введено в маршрут такі пасажирські поїзди як: Івано-Франківськ — Харків (з причіпним вагоном Івано-Франківськ — Донецьк), Івано-Франківськ — Одеса, Чернівці — Одеса, Чернівці — Київ, Москва — Софія, Івано-Франківськ — Шепетівка. У складі поїзда Москва — Софія були причіпні вагони Москва — Бухарест, Москва — Чернівці, Москва — Салоніки, Мінськ — Софія.

З 2012 року Укрзалізницею було змінено маршрути поїздів Одеса — Чернівці та Москва — Софія через Львів; скасовано маршрути поїздів Івано-Франківськ — Шепетівка, Івано-Франківськ — Харків. У 2014 році було змінено маршрут поїзда № 117 «Буковина» Чернівці — Київ через Кам'янець-Подільський.

На сьогодні через Чортків відкрито лише один напрямок далекого сполучення. Ним курсує фірмовий нічний пасажирський поїзд № 357/358 «Гуцульщина» сполученням Київ — Тернопіль — Рахів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати