Підзамче (станція)

залізнична станція Львівської залізниці

Підза́мче (також відома, як Львів-Підзамче) — вузлова залізнична станція Львівської залізниці на лініях Львів — Тернопіль та Підзамче — Ківерці. Розташована у місцевості Підзамче (Шевченківського району Львова на висоті 264,88 м над рівнем моря, за 7 км від головного залізничного вокзалу Львова.

Підзамче
Львівська дирекція
Львівська залізниця
станція
Львів Підзамче.jpg
Розташування
Розташування м. Львів
Адреса вул. Огіркова, 1
Координати 49°51′04″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.851111111138777687° пн. ш. 24.033888888916777660° сх. д. / 49.851111111138777687; 24.033888888916777660Координати: 49°51′04″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.851111111138777687° пн. ш. 24.033888888916777660° сх. д. / 49.851111111138777687; 24.033888888916777660
Структура
Лінія(ї) Львів — Тернопіль
Підзамче — Ківерці
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 4
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні Пересадка на громадський транспорт:
трамвай № 5, 6
автобуси № 5А, 20
Історія
Відкрито 1869 (152 роки)
Перебудовано 19081909
Електрифіковано 1966
Будівля
Архітектор Станіслав Рибіцький
Стиль неоренесанс
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 370203
Код Експрес-3 2218215
Мапа

Станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку Здолбунова, Червонограда, Луцька і Тернополя.

На станції здійснююється прийом і видача повагонних та малих вантажів і відправлень, продаються пасажирські квитки[1].

ІсторіяРедагувати

Станція Підзамче збудована на лінії Львів — Броди на вимогу Львівського магістрата, між підніжжям Замкової гори та вулицею Жовківською (нині — вул. Богдана Хмельницького), частково на землях колишнього цвинтаря «Папарівка».

Назва станції походить від традиційної назви древніх «княжих» кварталів у північній частині Львова.

Регулярний рух потягів у напрямку Бродів, Золочева та кордону з Російською імперією розпочався 12 липня 1869 року[2].

З 1870 року розпочався рух потягів у напрямку Тернополя, а з 1871 року — до Підволочиська. 1897 року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. 1907 року відбулося капітальне розширення станції за проєктом тодішнього директора залізниці у Львові Станислава Рибицького. Під час реконструкції станції над сучасною вулицею Опришківською фірмою Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського, за проєктом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, який зберігся понині[3].

З 1909 року потяги почали курсувати також у напрямку Підгайців через Перемишляни та Бережани, пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після Першої світової війни лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час Другої світової війни залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року німці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії 1520 мм. Залізнична лінія, яка раніше йшла до Підгайців, нині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється.

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього Папарівського цвинтаря. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі неоренесансу. У 1890-х та 19081909 роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним ризалітом за проєктом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького[4].

Під час польсько-української війни (1918—1919 років) навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час Другої світової війни. Його відбудова завершилася лише у 1947 році. Подальші перебудови у 1950-х та 2000-х роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старої будівлі вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче[3].

1966 року станцію електрифіковано змінним струмом у складі дільниці Львів — Красне.

Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини — жертв Голодомору і репресій 1946 — 1947 років, останки яких були перепоховані на Личаківському цвинтарі[5].

За радянських часів частина пасажирських потягів далекого і міжобласного сполучення мала зупинку на Підзамчому. Поступово від цієї практики у 1990-ті роках відмовились.

У 20092010 роках станція була однією із кінцевих пунктів слідування міського рейкового автобуса. Запроваджено рух міського потягу у грудні 2009 року за маршрутом Сихів — Підзамче[6]. Міський рейковий автобус курсував до 2010 року, коли його було знято через нерентабельність.

До практики зупинки на Підзамчому швидких пасажирських поїздів вирішили повернути 2016 року. За ініціативою громадського активіста та діяча Ємельянова Олександр Васильовича з 2015 року почалася знову епоха відродження вокзалу Підзамче. Були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок потягів далекого сполучення на станції Підзамче, що продовжується і понині.

З 10 липня 2016 року на станції здійснює зупинку швидкісний потяг «Інтерсіті+» № 743/744 Дарниця — Львів[7]. З 25 серпня до 29 жовтня 2016 року здійснювалося вивчення пасажиропотоку і була встановлена зупинка на Підзамчому фірмовому поїзду «Львів» № 92/91 на постійній основі[8][9]. З 23 грудня 2016 року зупиняється потяг «Інтерсіті+» № 705/706 (33013) сполученням Київ — Перемишль. З 12 липня 2017 року, у відповідь на побажання пасажирів, «Укрзалізниця» призначила зупинку на станції Підзамче ще семи потягам далекого сполучення[10].

Пасажирське сполученняРедагувати

Станція обслуговує пасажирські та приміські поїзди. Поблизу станції розташована зупинка громадського транспорту, зокрема трамваїв № 5, 6 та маршрутних автобусів № 5А, 20, тому призначення нової зупинки для пасажирських потягів дозволяє зробити подорожі комфортнішими.

З метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникали у зв'язку з проведенням реконструкції Двірцевої площі перед вокзалом станції Львів та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських потягів здійснюють зупинку на станції Підзамче[11]. Зокрема, з 31 березня 2019 року на станції Підзамче зупиняються такі пасажирські потяги далекого і регіонального сполучення:

Регіональні потяги
Пасажирські потяги далекого сполучення
Маршрут сполучення Періодичність курсування
12/11
«Західний експрес»
Львів — Одеса Щоденно
42/41 Трускавець — Дніпро Щоденно
70/69 Львів — Маріуполь Щоденно
92/91
«Львів»
Львів — Київ Щоденно
110/109 Львів — Херсон Щоденно
111/112
«Слобожанщина»
Харків — Львів Через день, нині тимчасово скасований.
120/119 Львів — Запоріжжя I Щоденно, нині тимчасово скасований.
134/133 Рахів, Івано-Франківськ — Миколаїв Щоденно
142/141 Львів — Бахмут По числах
705/706 (33013)
«Інтерсіті+»
Київ-Пасажирський — Перемишль-Головний Щоденно
743/744
«Інтерсіті+»
Дарниця, Київ-Пасажирський — Львів Щоденно
804/803 Львів — Рівне Щоденно, крім неділі
806/805 Львів — Рівне Щоденно, крім суботи

ПРИМІСЬКІ ПОТЯГИ прямують до станцій Тернопіль, Золочів, Здолбунів, Рівне, Красне, Ковель (через Червоноград), Сапіжанка, Стоянів, Луцьк, Ківерці, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою точкою.

Потяги приміського сполучення
Маршрут сполучення Кількість рейсів Проміжні станції та зупинні пункти
Львів — Тернопіль 4 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів, з.п. Зарваниця, з.п. Плугів, з.п. Метенів, ст. Зборів, з.п. Тустоголови, з.п. Ярчівці, ст. Озерна, з.п. Цебрів, з.п. Курівці, ст. Глибочок-Великий, з.п. Біла, ст. Тернопіль-Вантажний, ст. Тернопіль-Пас.
Львів — Золочів 2 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів
Львів — Здолбунів 2 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58 км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас.
Львів — Рівне 1 пара ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58 км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас., з.п. Квасилів, ст. Рівне
Львів — Сокаль 2 пари ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, з.п. Завишень, ст. Сокаль
Львів — Ковель 1 пара ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, ст. Сокаль, з.п. Трудолюбівка, з.п. Ульвівок, з.п. Ромош, ст. Іваничі, з.п. Яневичі, з.п. Бубнів, ст. Володимир-Волинський, ст. Овадне, з.п. Туропин, з.п. Обеніжі, ст. Турійськ, з.п. Ружин, ст. Люблінець-Волинський, з.п. Фасти, ст. Ковель-Пас.
Львів — Стоянів 1 пара ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, з.п. Селець-Беньків, з.п. Воля-Холоївська, з.п. Вузлове, ст. Радехів, ст. Стоянів
Львів — Ківерці 1 пара ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, ст. Радехів, ст. Стоянів, ст. Горохів, ст. Звиняче, ст. Луцьк, ст. Ківерці

ГалереяРедагувати

Відомі людиРедагувати

  • Васькало Роман Вікторович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на Підзамчому колійником.

ПриміткиРедагувати

  1. Підзамче Архівовано 28 вересень 2007 у Wayback Machine.. Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» (рос.)
  2. Котлобулатова І. Енциклопедія Львова // Залізничні вокзали / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2. — С. 381-382. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  3. а б Ґранкін П. Статті (1996—2007) // З минулого станції Підзамче. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 10-13. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  4. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. // Архітектура початку ХХ століття (1900—1918) / Під ред. Бірюльова Ю. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 457-458. — ISBN 978-966-7022-778.
  5. Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій
  6. Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990—1994 рр. Запуск рейкового автобуса
  7. З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним потягом «Інтерсіті+» № 741/742 Дарниця — Трускавець, зможуть скористатися новою зупинкою по станції Підзамче. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016. 
  8. З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року зупинятиметься фірмовий потяг «Львів» № 92/91 Львів — Київ
  9. У Львові на станції Підзамче зупинятиметься три поїзди // ZiK, 2016-08-17
  10. Починаючи з 12 липня 2017 року сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче // Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця», 2017-05-26
  11. У зв'язку з реконструкцією Двірцевої площі у Львові кілька пасажирських потягів робитимуть додаткову зупинку на станції Підзамче // Львівська залізниця, 2019-03-22

ПосиланняРедагувати