Юзеф Сосновський
польський архітектор
Юзеф Сосновський (пол. Józef Sosnowski) — львівський архітектор та будівничий.
| Юзеф Сосновський | |
|---|---|
| Народився | 1865 |
| Помер | 31 грудня 1940 Мілянувек, Республіка Польща |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Знання мов | польська |
| Членство | Сокіл |
| Рід | House of Sosnowskid |
Життєпис
ред.У 1895—1924 роках був членом Політехнічного товариства у Львові.[1] У 1901—1902 роках належав до правління товариства, виконуючи функцію заступника секретаря.[2] 1905 року входив до складу журі конкурсу проєктів будинку Політехнічного товариства у Львові.[3]
Доробок
ред.- В 1900 році звернувся до міської управи Львова про дозвіл на будівництво приватної двоповерхової кам’яниці у Львові (нині — пам'ятка архітектури «Житловий будинок 1901—1907 рр.»). В 1901 році була збудована перша його частина (за участі власника будівельної фірми та архітектора Івана Левинського). В 1907 був добудований наріжний будинок. Його довгий бічний фасад з чотирикутною вежею надає будівлі схожості з замком[4].
- У 1902 році брав участь (разом з Іваном Левинським та Альфредом Захаревичем) у спорудженні головного залізничного вокзалу у Львові[5].
- У 1906—1907 роках Сосновський, спільно із Захаревичем, спорудив «Польський академічний дім» у Львові у закопанському стилі на нинішній вулиці Герцена 7[6]. Обидва архітектори від 1903 року входили до комітету будівництва. Окрім архітектурної частини розробили проєкт умеблювання.[7].
- Будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21 у Львові. Проєкт, виконаний спільно із Захаревичем у 1908—1909 роках. Будівництво завершено 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Дім є однією з найкращих пам'яток архітектури модерну у Львові[8].
- Будинок страхової компанії «Assicurazioni Generali»[it][9] на вулиці Коперника, 3 у Львові. Спорудженню передували два проєкти від 1908 і 1910 років. Співавтор Альфред Захаревич, керував спорудженням Антоній Рудольф Фляйшль. Скульптурний декор Зигмунта Курчинського[10].
- Кам'яниця, споруджена у 1908—1909 роках на вулиці Левинського, 1 у Львові[11].
- вілла на вулиці Метрологічній, 8 у Львові. Проєкт, виконаний спільно з Альфредом Захаревичем у 1909—1910 роках. Будівництво завершено 18 жовтня 1911 року[12]
- Реконструкція та надбудова сходових кліток Великої міської синагоги, перебудова даху над ними. Проєкт створений 1910 року спільно з Альфредом Захаревичем[13].
- Приватна гімназія Софії Стшалковської на вулиці Зеленій, 22 у Львові. Проєкт фірми Сосновського і Захаревича реалізований до 1913 року. В основу лягло планування, запозичене з попереднього проєкту авторства Ігнатія Кендзерського та Адама Опольського, затвердженого 1911 року[14].
- Будинок Галицького акційного купецького банку на вулиці Галицькій, 19 у Львові. Споруджений за проєктом Сосновського і Захаревича, затвердженим 1913 року. Керував спорудженням Ян Шульц. Він же вніс деякі зміни до проєкту, затверджені додатковим планом від 1916 року[15].
- Реставрація спільно з Альфредом Захаревичем костелу домініканців Львова у 1905-1914 роках[16].
- Триповерхова будівля колишньої Ґрюнвальдської бурси польського Товариства народних шкіл для учнів середніх навчальних закладів та ремісничої молоді, збудованої при нинішній вулиці Йосипа Сліпого, 33 у 1909—1910 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича та участю Адольфа Піллера і Юзефа Сосновського.
Примітки
ред.- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 80; Księga pamiątkowa… — S. 74.
- ↑ W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
- ↑ Хостел «Роксолана». Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- ↑ Історія залізничного вокзалу у Львові: як будували одну із визначних споруд міста, - ФОТО. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 409, 434. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Mączyński C. Polski Dom Akademicki imienia Adama Mickiewicza we Lwowie. Historya budowy i sprawozdanie komitetu. — Lwów: nakładem Zarządu domu Akademickiego, 1908. — S. 11, 32.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 59—61.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 164.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 300.
- ↑ Жук І. Вул. Левинського, 01 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Жук І. Вул. Метрологічна, 08 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 88—89. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька… — С. 58.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 108.
Джерела
ред.- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300,309-310. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 108, 164. (пол.)