Відкрити головне меню

Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)

вулиця в Шевченківському і Личаківському районах Львова

Ву́лиця Богда́на Хмельни́цького — одна з найстаріших вулиць Львова, що відома ще з XIII століття. Важлива транспортна магістраль, що йде на північ від центру і до виїзду з міста.

Вулиця Богдана Хмельницького
Львів
Bohdana Hmelnyckoho-2.jpg
Вул. Хмельницького (вигляд із Замкової гори)
Місцевість Підзамче, Збоїща, Знесіння
Район Галицький, Личаківський, Шевченківський
Назва на честь Богдана Хмельницького
Колишні назви
Волинська дорога
Жулкєвска (до рогатки)
Дрога Жулкєвска (Знесіння, Збоїща — за рогаткою)
Жулкєвськоґо
Жовківська
Хмельницького [1]
Загальні відомості
Протяжність 4 950 м[К 1]
Координати початку 49°50′41″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8448222° пн. ш. 24.0292139° сх. д. / 49.8448222; 24.0292139Координати: 49°50′41″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8448222° пн. ш. 24.0292139° сх. д. / 49.8448222; 24.0292139
Координати кінця 49°52′42″ пн. ш. 24°03′55″ сх. д. / 49.8784167° пн. ш. 24.0655528° сх. д. / 49.8784167; 24.0655528[К 2]
Поштові індекси 79024[2]
Транспорт
Автобуси № 1А[3], № 31[4], № 53[5]
нічні:№ 1Н[6]
приміські: № 111[7], № 114[8], № 120[9], № 121 [10], № 124[11], № 150[12], № 151[13], № 180A[14], № 295[15], № 333[16]
Трамваї № 6[17] (4 і 5 — лише на початку вулиці)[18]
Маршрутні таксі № 9[19], № 19[20], № 20[21], № 25[22], № 34[23], № 39[24], № 41[25], № 48[26], № 51[27], № 56[28]
Зупинки громадського транспорту «Станція Підзамче», «Вулиця Якова Остряниці», «Вулиця Промислова», «Фабрика повидла», «Вулиця Височана», «Радіоринок», «Автостанція № 2», «Скейт-парк», «Вулиця Назарука», «Ринок „Галицьке перехрестя“»
Рух двосторонній, односторонній[К 3]
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква святого Миколая, Церква Святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П'ятниці
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r2264883
Мапа
CMNS: Вулиця Богдана Хмельницького (Львів) на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Головною артерією колишнього Жовківського передмістя була Жовківська (раніше Волинська) дорога. Тепер це вулиця Богдана Хмельницького. Починається вона від площі Ярослава Осмомисла. Як вважає Роман Могитич, тут, на перетині шляхів, був найстаріший торговий майдан міста. У ХІІІ ст. він став межею між новозаснованим на маґдебурзькому праві Середмістям та попереднім міським центром — Підзамчем. Починається Підзамче від того місця, де колись стояла Краківська брама (на нинішній вулиці Краківській між вулицями Яна Жижки та Лесі Українки) і веде спочатку через центр долокаційного Львова княжих часів. Головною його вулицею і був Волинський шлях.

ЗабудоваРедагувати

Початок вул. Б. Хмельницького забудований переважно чиншовими кам'яницями XIX століття. Чотириповерхова кам'яниця № 3 споруджена у 1910-х років в стилі раціональної постсецесії. Її ровесницею є велична будівля під № 5, з високим мансардним дахом та масивними балконами і барельєфами. Цю кам'яницю збудували у 19121913 р. за проектом Романа Фелінського та Адольфа Піллера.

Роман Фелінський, співпрацюючи з фірмою Міхала Уляма, був автором проекту будинку № 11, збудованого у 1913 році для кам'яничника Саломона Рогатина.[29] В ньому на першому поверсі був кінотеатр «Адрія», на осінні юдейські свята — Судні дні — приміщення кінотеатру перетвроювали на тимчасову синагогу[30]. За радянських часів кінотеатр назвали ім. Богдана Хмельницького. В останні роки свого існування кінотеатр спеціалізувався на показі індійських фільмів. Нині кінотеатр закритий і невідома доля його інтер'єру з розписами відомого художника Володимира Патика.

Будинок № 23 сецесійний, у стилізованих формах галицького ренесансу, збудований 19121916 роках за проектом Александра Остена[31].

Від княжих часів однією з найдавніших споруд є церква св. Миколая (вул. Б. Хмельницького, 28). Вона мурована з тесаних блоків білого вапняку не пізніше другої половини XIII ст. у традиціях давньої галицької архітектури. До наших днів церква дійшла після численних перебудов. Фрески головного фасаду виконав Петро Холодний-старший у 1924 році.

Сходами за церквою можна піднятися до вулиці Замкової, якою можна вийти до Папарівки та колишнього лікувального закладу Кісельки при нинішній вулиця Мирона Кордуби, а також піднятися на Замкову гору.

Трохи далі чоловічий Василіянський монастир при церкві Св. Онуфрія (вул. Б. Хмельницького, 36). Цей храм споруджено біля підніжжя Замкової гори, на місці дерев'яної церкви княжих часів. Церква кілька разів перебудовувалася. В ній є іконостас пензля Модеста Сосенка з 1908 року. У 1820 році збудовано муровану, квадратну в плані, чотириярусну дзвіницю, під якою у ніші була фігура Святого Онуфрія. В кам'яниці під № 6 на вул. Об'їздовій (тепер вулиця Долинського) у 1904 році була заснована читальня «Просвіти» Жовківського передмістя, якою опікувалися отці Василіяни з монастиря Святого Онуфрія. Монастир відомий ще з ХІІІ століття. За переказами, тут перебувала ікона Божої Матері, яку малював євангеліст Лука. Чудотворний образ передав на зберігання у монастир князь Лев, а намісник Галичини князь Володислав Опольський вивіз її до Ченстохови.

Непарна сторона вул. Б. Хмельницького навпроти монастиря забудована переважно дво- триповерховими чиншовими кам'яницями другої половини XIX століття. Щоб відчути дух того часу, варто заглянути у браму кам'янички № 59 з довгими старовинними сіньми та «романтичним» подвір'ячком.

За колією залізниці Львів—Броди, прокладеної у 1869 році, розташована церква святої Параскеви П'ятниці (вул. Б. Хмельницького, 77), яка була закладена теж у ХІІІ столітті. Храм перебудували у 1644 році на кошти молдавського господаря Василя Лупула, який перебував на еміграції в Галичині. Чотиригранна вежа церкви з вікнами-бійницями мала оборонне значення. Раніше вона мала низьку круглу баню, яку під час реставрації за проектом Міхала Лужецького у 1908 році замінили банею з сигнатуркою і чотирма вежечками. В інтер'єрі церкви зберігся старий іконостас роботи львівських майстрів з 1610-х років. З боку вул. Гайдамацької серед дерев заховалася занедбана будівля колишньої плебанії, збудована наприкінці XIX ст. Її стіни викладені смугами брунатної та охристої нетинькованої цегли. Сотрудник П'ятницької церкви о. Стефан Мохнацький був засновником філії товариства «Просвіта» на Жовківському передмісті на початку ХХ століття.

Ця частина вулиці Богдана Хмельницького та прилеглі вулиці забудовані переважно чиншовими кам'яницями 1880—1910 роках. Серед них впадає в око будинок під № 56 братів архітекторів Кароля і Яна Шульців, збудований у 1896 році у стилі неоренесансу з елементами маньєризму.

Львівська сецесія початку ХХ століття залишила по собі кілька пам'яток у цій віддаленій околиці. Це, насамперед кам'яниці при вул. Б. Хмельницького під номерами 66, 73, 72, 74 (у якій нещодавно відкрили фотогалерею «Простір»), 133, 135, 137, 149, 151, 153, 155, 161.

Під № 109 тепер будують якусь споруду. До 1941 року тут стояла синагога Коркіса, збудована у 1854 році товариством «Гомел Хесед». У 1911 році синагогу перебудували в орієнтальному стилі за проектом архітектора Леопольда Райсса.[32] Навпроти під № 88 був паровий млин Давида Аксельбрада[33]. Тепер тут Львівський комбінат хлібопродуктів.

Кілька сецесійних будівель (№ 140, 165, 137, 169, 171, 199, 203, 215) з'явилися за Жовківською рогаткою на території, яка до 1931 р. формально ще не належала до Львова, а до громади Знесіння. Сама будівля колишньої Жовківської рогатки (вул. Б. Хмельницького, 124) нагадує середньовічний замок. Навпроти, під № 175, у 1890-х збудували симпатичну двоповерхову кам'яничку зі стрільчастою вежею. Тут була адміністрація горілчаної фабрики, конкурентки фірми Бачевського.

Під № 176 у 2008 році відкрито виставковий центр «Lemberg» із загальною площею 7 000 м².

Біля рогатки була церква Св. Варвари, споруджена у 1668 р. Її закрили під час реформ Йосифа ІІ і розібрали у 1802 році. За колишньою рогаткою у 1957 році під № 132 збудували середню школу № 7 за типовим проектом. Далі вулицею Б. Хмельницького до вул. Липинського — садибна та малоповерхова забудова впереміш з промисловими та логістичними територіями. Ще наприкінці XIX ст. тут збудували нафтопереробний завод (тепер Львіський дослідний нафтомаслозавод, вул. Хмельницького, 207), до якого, а також до Нової міської різні, впоперек Жовківської дороги протягнули залізничну колію. Старих житлових будівель австрійського і польського періоду тут стає все менше, тож вони привертають увагу. Наприклад, двоповерхова кам'яниця під № 215, багато декорована у стилі декоративної сецесії, що зберегла на мережному металевому балконі шестикутну зірку. Під № 225 розташований автовокзал «Північний», більш відомий як «Автостанція № 2».

У 1960-х територію між вул. Грінченка, Хмельницького та Мідною забудували панельними п'ятиповерхівками. У наступні десятиріччя з'явилося кілька масивів 9-поверхових будинків. Перший такий видовжений будинок на вул. Хмельницького, 267—269 місцеві мешканці назвали «Китайською стіною». Зі східного боку вул. Хмельницького будувалися промислові підприємства.

2011 року здано в експлуатацію адміністративно-комерційний центр ТзОВ «Основа-К» на вул. Хмельницького, 212 (корпус 2). Шестиповерхову будівлю споруджено за проектом, розробленим фахівцями ПрАТ «Львівський проектний інститут».[34]

19 квітня 2018 року, під час сесії Львівської міської ради прийняли ухвалу «Про надання комунальному підприємству «Львівська 1-ша міська клінічна лікарня ім. Князя Лева», в оренду нежитлових приміщень на вул. Хмельницького, 195». Оренда розрахована на 5 років. Там згодом планується відкриття амбулаторії сімейної медицини для мешканців мікрорайону Знесіння[35].

ТранспортРедагувати

Вулиця Богдана Хмельницького — одна з основних транспортних артерій північно-східної частини Львова, по ній пролягають численні маршрути автобусів та маршрутних таксі, що сполучають Збоїща і Підзамче з іншими районами Львова. Маршрутне таксі № 48 курсує від Збоїщ до аеропорту «Львів»[26]. Біля перехрестя з вулицею Липинського розташований автовокзал «Північний» (колишня автостанція № 2), звідки курсують приміські автобуси до Ямполя (№ 114[8]), Нового Яричіва (№ 120[9]), Куликова (№ 124[11]), Кам'янки-Бузької (№ 150[12]), Жовкви (№ 151[13]), Дублян (№ 180А[14]), Крехова (№ 295[15]) та низки сіл Жовківського, Кам'янка-Бузького та Пустомитівського районів Львівської області.

У середній частині вулиці Хмельницького, на ділянці від вулиці Гайдамацької до вулиці Промислової, прокладена трамвайна колія, якою курсує трамвай № 6, що сполучає Збоїща із головним залізничним вокзалом[17].

ГалереяРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. Залізнична колія ділить вулицю на ділянки довжиною 650 і 4300 м, між якими немає безпосереднього транспортного сполучення, є лише підземний перехід
  2. До межі міста згідно з мапою Львова 1:12 000 ДНВП «Картографія» 2004 р.
  3. Односторонньою є лише ділянка завдовжки менше 100 метрів — від кінця вулиці Долинського до Т-подібного перехрестя із вулицею Гайдамацькою

ПриміткиРедагувати

  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001 — С. 66.
  2. Хмельницького вул.. postcode.in.ua. Поштові індекси України. Процитовано 31 жовтня року. 
  3. Автобус № 1А. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  4. Автобус № 31. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  5. Автобус № 53. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  6. Нічний автобус № 1Н. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  7. Приміський автобус № 111. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  8. а б Приміський автобус № 114. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  9. а б Приміський автобус № 120. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  10. Приміський автобус № 121. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  11. а б Приміський автобус № 124. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  12. а б Приміський автобус № 150. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  13. а б Приміський автобус № 151. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  14. а б Приміський автобус № 180A. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  15. а б Приміський автобус № 295. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  16. Приміський автобус № 333. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  17. а б Трамвай № 6. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  18. Офіційний портал Львівської міської ради Трамваї Переглянуто 15 травня, 2010
  19. Маршрутне таксі № 9. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  20. Маршрутне таксі № 19. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  21. Маршрутне таксі № 20. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  22. Маршрутне таксі № 25. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  23. Маршрутне таксі № 34. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  24. Маршрутне таксі № 39. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  25. Маршрутне таксі № 41. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  26. а б Маршрутне таксі № 48. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  27. Маршрутне таксі № 51. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  28. Маршрутне таксі № 56. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 жовтня 2018 року. 
  29. Архітектура Львова… — С. 485.
  30. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 9 вересня 1932, № 80 (їдиш)
  31. Архітектура Львова… — С. 481.
  32. Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама. — 1997. — № 10-11 (34-35). — С. 7.
  33. Вул. Хмельницького, 088 — комбінат "Хлібопродукт". www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-02-28. 
  34. Офісний центр Основа-К, Львів, Хмельницького
  35. У Львові на вул. Б. Хмельницького, 195 відкриють амбулаторію сімейної медицини

ДжерелаРедагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 67—71. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 66. — ISBN 966-603-115-9.

ПосиланняРедагувати