Вікіпедія

Маріуполь (станція)

залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці

Маріу́поль — головна залізнична станція міста Маріуполя. Станція входить до складу Лиманської дирекції Донецької залізниці.

Станція Маріуполь

Маріуполь-Порт — Волноваха
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
Центральний район, Маріуполь

Вокзал станції Маріуполь
Вокзал станції Маріуполь
Вокзал станції Маріуполь
47°05′07″ пн. ш. 37°33′18″ сх. д. / 47.08528° пн. ш. 37.55500° сх. д. / 47.08528; 37.55500Координати: 47°05′07″ пн. ш. 37°33′18″ сх. д. / 47.08528° пн. ш. 37.55500° сх. д. / 47.08528; 37.55500
Рік відкриття 1882 (142 роки)
Попередня назва Жданов
Тип пасажирська
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи пряма
Вулиця Вокзальна
Відстань до Києва, км 945 (через Донецьк),
1033 (через Федорівку)
Відстань до 74, км Волновахи
Відстань до Донецька, км 136
Відстань до Ясинуватої, км 148
Покриття
мобільного зв'язку 		Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції 484705 ?
Код «Експрес-3» 2214400 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Таксі Автостоянка Аптека Таксофон Кафе
Мапа
Маріуполь. Карта розташування: Донецька область
Маріуполь
Маріуполь
Маріуполь на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маріуполь (значення).

Історія

ред.

У другій половині XIX століття виникла необхідність у будівництві залізниці, яка з'єднала б промислові центри з морем. Вона потрібна була для відправки вугілля водним шляхом в усі порти Азово-Чорноморського басейну і для вивозу його за кордон.

1882 року було завершено будівництво ділянки залізниці від станції Оленівки до Маріуполя. Того ж року збудована центральна споруда залізничного вокзалу, в якій розміщувались каси, зал чекання, кабінети чергового і начальника станції, кімната телеграфіста.

Поступово центральна частина обросла крилами, по два з кожної сторони. Всі приміщення з'єднувались між собою. Ця одноповерхова витягнута споруда була пофарбована в темно-зелений колір. На центральній частині вокзалу з боку перону був закріплений начищений до блиску дзвін. Черговий по станції сповіщав ним про відправлення поїзда.

  • Залізничний вокзал
  •  
    Наприкінці XIX століття
  •  
    У 1950—1960-ті роки

Згідно з розкладом 1900 року, тоді поштово-пасажирський поїзд № 3 вирушав до станції Дебальцеве о 23:49, а товарно-пасажирський поїзд № 7 до Воронежа о 08:50. Тоді курсували ще три поїзди до морського порту і зворотно, а також транзитні вантажні поїзди до морського порту.

У грудні 1905 року на станції страйкували залізничники, які підтримували грудневе збройне повстання.

22 листопада 1917 року червоноармійці тут відбили у своїх ворогів вагон із зброєю. Через це на будівлі вокзалу встановлені мармурові меморіальні дошки.

 
Дошка про страйк залізничників станції
 
Дощка про відбиття вагону із зброєю червоноармійцями

Під час німецько-радянської війни будівля вокзалу була спалена. Збереглось лише одне крило. Відбудована у 1946 році.

На початку 1970-х років вокзал зазнав перебудови, і 1974 року введена в експлуатацію сучасна споруда. Стіни зали очікування прикрасили маріупольські художники, мозаїку, присвячену праці металургів, виконали монументалісти Валентин Константинов та Лель Кузьмінков. Другу стіну прикрашало панно з різних дерев'яних пластин роботи художника Олексія Бочарова (нині не збереглось).

У 2007 році капітально відремонтовано будівлю вокзалу. Оновлено фасад будівлі, встановлені автоматичні розсувні двері. На пероні вокзалу встановлений стрілочний годинник.

 
Знищений російськими окупантами залізничний вокзал в Маріуполі (2022)

Під час російського вторгнення в Україну окупанти знищили залізничний вокзал Маріуполя та унікальну мозаїку «Металурги». Мозаїка, датована 1975 роком, перебувала в залі чекання залізничного вокзалу та була практично візитною карткою міста. Автори панно — Лель Кузьменков та Валентин Константинов[1].

Пасажирське сполучення

ред.

З 9 серпня 2014 року, через пошкоджену в результаті бойових дій залізничної інфраструктури на дільниці Рутченкове — Мандрикине — Доля, припинено залізничне сполучення на дільниці між станціями Волноваха та Донецьк.

Поїзди далекого сполучення

Зі станції Маріуполь на теперішній час курсують такі швидкі пасажирські поїзди:

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Маріуполь
№ Маршрут сполучення Проміжні станції Періодичність курсування
10/9 «Приазов'я» Маріуполь — Київ Волноваха, Федорівка, Запоріжжя I, Дніпро Призначений з 30.03.2019.
Щоденно, призначений з 27 жовтня 2019 року
70/69 Маріуполь — Львів Волноваха, Великий Токмак, Федорівка, Запоріжжя I, Синельникове I, Дніпро, П'ятихатки, Олександрія, Знам'янка, Імені Тараса Шевченка, Миронівка, Біла Церква, Козятин I, Калинівка I, Вінниця, Жмеринка, Деражня, Хмельницький, Тернопіль, Золочів Щоденно
78/77 Маріуполь — Бахмут Волноваха, Великий Токмак, Федорівка, Запоріжжя I, Синельникове I, Павлоград I, Лозова, Харків, Зміїв, Балаклія, Ізюм, Лиман Через день, призначений з 06.07.2017[2]. На ділянці Маріуполь — Федорівка курсує двогрупним складом спільно з потягом № 70/69
84/83 «Азов» Маріуполь — Київ Волноваха, Великий Токмак, Федорівка, Запоріжжя I, Дніпро, Синельникове I, П'ятихатки, Олександрія, Знам'янка, Імені Тараса Шевченка, Миронівка Щоденно
104/103 Маріуполь — Київ / Жмеринка Волноваха, Федорівка, Запоріжжя I, Дніпро, П'ятихатки, Олександрія, Знам'янка, Імені Тараса Шевченка, Миронівка Скасований. Раніше курсував щоденно, у вихідні дні маршрут поїзда було подовжено до станції Жмеринка
142/141 Маріуполь — Одеса Волноваха, Великий Токмак, Федорівка, Запоріжжя I, Дніпробуд II, Нікополь, Апостолове, Херсон, Миколаїв, Колосівка Через день, призначений з 21.06.2017

Раніше від станції Маріуполь курсували пасажирські поїзди:[3]

Скасовані пасажирські поїзди далекого сполучення
№ Маршрут сполучення Станції слідування Дата відміни
22/21 Маріуполь — Львів Волноваха, Донецьк, Макіївка, Синельникове II, Дніпро, П'ятихатки, Олександрія, Знам'янка, Кропивницький, Жмеринка, Деражня, Хмельницький, Тернопіль, Золочів 08.11.2011[4]
78/77 Маріуполь — Москва Волноваха, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Харків, Бєлгород, Курськ, Орел, Тула 09.08.2014[5]
144/143 Маріуполь — Санкт-Петербург Волноваха, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Харків, Бєлгород, Курськ, Орел, Тула, Москва, Твер, Бологе-Московське 22.05.2012[6]
322/321 Маріуполь — Харків Волноваха, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Бахмут, Лиман, Балаклія 26.05.2012[7]
384/383 Маріуполь — Барановичі / Вітебськ Волноваха, Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Дебальцеве, Лисичанськ, Сватове, Куп'янськ, Харків, Люботин, Суми, Путивль, Конотоп, Бахмач, Гомель, Бобруйськ, Мінськ / Жлобин, Могильов I, Орша 22.07.2014[8]
386/385 Маріуполь — Липецьк Волноваха, Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Міллерово, Лиски, Воронеж 10.11.2011[9][10]
616/615 Маріуполь — Полтава Волноваха, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Красноград 06.09.2011[11]

Приміське сполучення

З липня 2014 року, з початком російської збройної агресії проти України, з вокзалу приміські поїзди прямували лише до станції Волноваха.

До липня 2014 року приміське сполучення здійснювалось до станції Ясинувата-Пасажирська, Слов'янськ та Іловайськ.

  •  
    Розклад руху пасажирських поїздів станом на 2012 рік
  •  
    ЕПЛ2Т-004 на станції Маріуполь
  •  
    Залізнична лінія вздовж пляжу

2018 року «Укрзалізниця» запустила на Донеччині оновлені приміські електропоїзди сполученням Маріуполь — Волноваха. 4 серпня 2019 року, після п'яти років простою «Укрзалізниця» відновила рух приміських поїздів на дільниці Волноваха — Південнодонбаська. Для відновлення безпечного курсування поїздів на цій дільниці перевірили та підготували інфраструктуру спільно з фахівцями штабу ООС. Приміські електропоїзди розпочали курсувати за маршрутом Маріуполь — Південнодонбаська (2 пари на день)[12].

Сучасність

ред.

З 27 травня 2012 по 14 жовтня 2012 року до станції Маріуполь курсував денний швидкісний поїзд EJ 675 «Південний експрес» № 175/176 сполученням Донецьк — Маріуполь у загальному обороті між Харковом, Дніпром, Донецьком і Луганськом за кільцевим маршрутом. Відповідно з експериментальним графіком, який був розроблений «Укрзалізницею», електропоїзд EJ 675 долав відстань від Донецька до Маріуполя (завдожки 136 км) за 1 годину 50 хвилин. Через низьку наповненість поїзда Донецьк — Маріуполь, яка становила близько 8-10 %, з 15 жовтня 2012 року було припинено його курсування на цьому маршруті[13].

Через підрив мосту в районі селищ Аджахи та Правий Берег через річку Кальчик (біля залізничної платформи 1261 км) станція Маріуполь припинила бути кінцевою з 23 грудня 2014 року. Відтак усі електропоїзди та пасажирські поїзди висаджували пасажирів на станції Сартана[14].

19 листопада 2015 року введено в експлуатацію залізничний міст через річку Кальчик між станціями Сартана і Маріуполь, який було підірвано в результаті теракту 23 грудня 2014 року[15].

Пасажирське та вантажне сполучення «Укрзалізниця» запустила по двох коліях. Відновлення головної залізничної артерії регіону забезпечило нормальну роботу маріупольських металургійних комбінатів, підвищило безпеку та комфорт пасажирських перевезень, а також дозволило відмовитися від використання одноколійного зношеного мосту, що експлуатувався до цього часу. Очікувалося, що проєкт обійдеться «Метінвесту» в 12 млн гривень, проте остаточна сума інвестицій склала 16 млн гривень. За рахунок коштів компанії демонтовано прогонові будови та пошкоджені конструкції, встановлено опори, змонтовано нові металеві частини мосту, залито фундамент і прольоти споруди. Укладання колій та електрифікацію виконала «Укрзалізниця». Показово, що 20 жовтня 2015 року було запущено рух на першій колії: відновленим мостом пройшов перший вантажний поїзд з продукцією «Азовсталь» зі станції Сартана до Маріупольського торговельного порту[16].

Сполучення Маріуполь — Харків припинилося у січні 2015 року через підрив залізничної колії і пошкодження мосту на перегоні Комиш-Зоря — Розівка Донецької залізниці. 23 січня 2015 року залізничний міст було відновлено[17].

Через війну на сході України, понад два роки був відсутній рух поїздів за популярними маршрутами Маріуполь — Ясинувата — Одеса, Маріуполь — Харків тощо. Відновлення залізничного сполучення між Маріуполем і Харковом порушувалася не раз у місцевих ЗМІ. Завдяки громадськості, з 27 березня 2016 року, призначено вагони безпересадочного сполучення за маршрутом Харків — Маріуполь до складу поїздів «Азов» та «Промінь». Ця група вагонів курсувала через місто Дніпро до 4 липня 2017 року[18].

З 21 червня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 192/191 сполученням Маріуполь — Одеса, який курсував через день[19].

З 6 липня 2017 року призначено новий пасажирський поїзд № 196/195 сполученням Маріуполь — Бахмут через станцію Харків-Пасажирський[20][21].

17 липня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про зміну фінансування, відповідно з яким «Укрзалізниця» планувала придбати 10 нових пасажирських вагонів[22].

31 березня 2019 року на станцію Маріуполь здійснив перший рейс поїзд № 9/10 категорії «нічний експрес» сполученням Київ — Маріуполь. До 26 жовтня 2019 року поїзд курсував через день, 27 жовтня 2019 року «Укрзалізниця» призначила другий склад «нічного експреса», що дало можливість на щоденне курсування. У жовтні 2019 року поїзд отримав іменну назву «Приазов'я».

7 жовтня 2021 року, під час презентації «Укрзалізницею» графіка руху пасажирських поїздів на 2022 рік, було повідомлено, що з 12 грудня 2021 року маріупольці зможуть подорожувати залізницею до Карпат без пересадок, призначивши новий маршрут поїзда № 6/5 сполученням Маріуполь — Ворохта, який був найдовшим в Україні. Крім того, згодом було призначено нові маршрути поїздів з Маріуполя, а саме: поїзд № 68/67 сполученням Маріуполь — Львів (через станцію Христинівка) та поїзд № 104/103 сполученням Маріуполь — Київ (через станції Павлоград I, Лозова, Красноград, Полтава-Південна, Миргород, Гребінка)[23].

До 2024 року Міністерство інфраструктури України планувала налагодити швидкісні міжрегіональні сполучення і запустити нові маршрути категорії «Інтерсіті+», а в рамках цього проєкту передбачалося призначити і міжрегіональний поїзд до Маріуполя[24].

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Вокзал Маріуполя тупиковий за своїм місцезнаходженням, в ході російського вторгнення в Україну, був відрізаний рух поїздів залізницею. Єдиний зв'язок із «великою землею» був через станцію Волноваху, а далі — на Запоріжжя. На той час у Волновасі обстріли та бої почалися раніше, ніж у Маріуполі. Причому дуже масштабні пошкодження було завдано залізниці.

З 27 лютого 2022 року було повністю припинено залізничне сполучення. В цей день було відправлено лише денні пасажирські поїзди, а два вечірніх поїзди сполученням Маріуполь — Київ так і не вдалося відправити за маршрутом[25].

В ході боїв інфраструктура міста та залізниця зазнали значних руйнувань[26][27].

Вихід у місто

ред.

Вихід у місто із північної сторони вокзалу до вулиці Вокзальній. На привокзальній площі (площа Мічмана Павлова) розташована кінцева зупинка тролейбусів № 5, 10, 11 та автобусів № 23т, 110, 123, 150.

Завдяки тому, що станція розташована в безпосередній близькості від Азовського моря, значна кількість пасажирів із Волноваського району, Донецька та інших місцевостей приїжджали електропоїздами на вокзал та відпочивали на гарному пляжі, який розташований з південної сторони за 250—300 м від станції.

Примітки

ред.
  1. ↑ Відновленню не підлягає. В Маріуполі знищили унікальну мозаїку «Металурги» і роботи Алли Горської. freeradio.com.ua. 2022-08-18).
  2. ↑ Укрзализныця продлила маршрут поезда № 196/195 Мариуполь — Харьков до Бахмута [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Bahmut.com.ua, 2017-07-05 (рос.)
  3. ↑ Відміна нічних потягів. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 8 жовтня 2017.
  4. ↑ Мариупольцев постепенно отсекают от пассажирских услуг железной дороги? [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Через пошкоджену в результаті бойових дій залізничної інфраструктури на ділянці Рутченкове — Мандрикине — Доля рух поїздів у напрямку Маріуполя скасовано [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Inforesist, 2014-08-09 (рос.)
  6. ↑ Новий розклад руху поїздів на 2012/2013 рр.: усі зміни [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Вечерний Харьков (рос.)
  7. ↑ Потяг з Маріуполя до Харкова замінять двоповерховою електричкою [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // 0629.com.ua, 2012-03-26 (рос.)
  8. ↑ Скасовується поїзд № 384/383 Барановичі  — Маріуполь з 22 липня 2014 року. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  9. ↑ Мариупольцам усложнили жизнь — ДонЖД отменила ряд поездов из Мариуполя [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Потяг Маріуполь — Липецьк припиняє курсування з 10 листопада 2011 року [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донбас інформаційний, 2011-10-19 (рос.)
  11. ↑ Маршрут поїзда № 616 Маріуполь — Полтава [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Між Волновахою та станцією Південнодонбаською через п'ять років відновили рух поїздів [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.] // DT.UA, 2019-08-06
  13. ↑ Залізничники скасували маршрут поїздів «Skoda» Донецьк — Маріуполь за незатребуваністю. Українські новини. 16 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  14. ↑ У Маріуполі підірвали міст і вбили охоронця «Азовсталі». Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  15. ↑ У Маріуполі відновили залізничний міст через річку Кальчик (відео). ТРК «Україна». Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  16. ↑ Запущено перший поїзд по відновленому після підриву залізничному мосту в Маріуполі. РБК-Україна. 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  17. ↑ Железнодорожники восстановили движение поездов до Мариуполя. Сайт города Мариуполя. 23 січня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017. (рос.)
  18. ↑ Відновлення пасажирського сполучення за маршрутом Харків — Маріуполь. Голос України. 19 березня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  19. ↑ Вперше з Маріуполя до Одеси відправили пасажирський поїзд (фото, відео). mrpl.city. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  20. ↑ Поезд «Мариуполь — Харьков» продлили до Бахмута. Вечерний Донецк. 7 липня 2017. [недоступне посилання] (рос.)
  21. ↑ Рассекречено! Стало известно, откуда в харьковском поезде появились дорогие вагоны (фото). 0629.com.ua. 17 серпня 2017. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017. (рос.)
  22. ↑ Ну, поехали! Что за транспорт запустят в Донецкой области в этом году. Свои.City (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
  23. ↑ До Карпат на поїзді: з Маріуполя запустять новий залізничний маршрут — найдовший в Україні. mrpl.city. 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. (рос.)
  24. ↑ У Маріуполь планують запустити поїзд «Інтерсіті+». v-variant.com.ua. 9 листопада 2021.
  25. ↑ Останній потяг з Маріуполя: як залізничник-двічі переселенець 1,5 місяця нон-стоп евакуював цивільних (фото, відео). Вільне Радіо. 4 листопада 2023.
  26. ↑ «Мирные, идите на**й»: начальниця вокзалу Маріуполя про те, як нищать місто. 24tv.ua. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  27. ↑ «Укрзалізниця» показала фото локомотивів після рашистських обстрілів. ЦТС. 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. (рос.)

Література

ред.
  • Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 118—121. ISBN 966-8208-06-04 (рос.)

Посилання

ред.

Панорама

ред.
 
Панорама станції Маріуполь, (2012)
Дільниця Маріуполь — Ясинувата
Попер.
Маріуполь-Порт 		Маріуполь
 Наст.
Азовсталь
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріуполь_(станція)&oldid=43251995