Вікіпедія

Іловайськ (станція)

залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці

Ілова́йськ — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці. Розташована в місті Іловайськ, Харцизька міська рада Донецької області на перетині чотирьох ліній: Горлівка — Іловайськ, Ларине — Іловайськ, Торез — Іловайськ та Іловайськ — Квашине.

Станція Іловайськ

Горлівка — Іловайськ
Ларине — Іловайськ
Торез — Іловайськ
Іловайськ — Квашине
Донецька залізниця
Донецька дирекція
м. Іловайськ

47°55′26″ пн. ш. 38°11′48″ сх. д. / 47.92389° пн. ш. 38.19667° сх. д. / 47.92389; 38.19667Координати: 47°55′26″ пн. ш. 38°11′48″ сх. д. / 47.92389° пн. ш. 38.19667° сх. д. / 47.92389; 38.19667
Рік відкриття 1869 (155 років)
Попередня назва № 17
Тип вузлова
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 841
Відстань до Ясинуватої, км 42
Відстань до Микитівки, км 57
Відстань до Дебальцевого, км 95
Код станції 487807 ?
Код «Експрес-3» 2214250 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Таксі Автостоянка Аптека Таксофон Кафе
Мапа
Іловайськ. Карта розташування: Донецька область
Іловайськ
Іловайськ
Іловайськ на Вікісховищі
Ця стаття про залізничну станцію. Про місто див. Іловайськ.

Загальні відомості

ред.
Докладніше: Іловайськ-Пасажирський парк та Іловайськ-Південний парк

На станції здійснюється прикордонний контроль у напрямку Росії (станція Квашине, 41 км). Вантажний контроль здійснює прикордонний пункт Іловайськ-Південний парк, пасажирський — Іловайськ-Пасажирський парк.

Історія

ред.
 
Пам'ятний знак на честь заснування міста Іловайськ біля залізничного вокзалу

Відкрита у 1869 році, первинно як роз'їзд № 17 на залізничній лінії Харків — Таганрог. Пізніше роз'їзд № 17 перетворено на станцію. Назву станція отримала на честь старовинного козацько-дворянського роду Іловайських, чиїма родовими землями у цих місцях пролягла залізниця.

Наприкінці 1880-х років XIX століття після з'єднання Курсько-Харківсько-Азовської залізниці з Катерининською селище стало швидко розбудовуватися.

У 1902—1904 роках, після спорудження Другої Катерининської залізниці (Довгинцеве — Волноваха — Іловайськ — Дебальцеве) Іловайськ став вузловою станцією. Завдяки збільшенню притоку робочих з інших міст до 1903 року в селищі налічувалося понад 900 мешканців.

  • Старовинні світлини станції Іловайськ
  •  
  •  

Під час революції 1905—1907 років в місті діяла місцева дружина. 10 грудня 1905 року політична боротьба у місті переросла у збройні сутички. Після оголошення загальноміського страйку була сформована місцева дружина. Залізничники, зібравши гроші, придбали 40 револьверів і рушниць. Після поразки повсталих у Горлівці до селища прибули козаки, які роззброїли дружину та заарештувати членів страйкового комітету. Один з членів страйкового комітету — Корнєєв — помер у в'язниці. Інші (Ганін, Ройтер та Подласний) вийшли на волю у 1910 році.

У 1960 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Слов'янськ — Іловайськ[1], у наступному 1961 році електрифікована дільниця Іловайськ — Марцево змінним струмом (~25 кВ)[2].

Іловайськ є сортувальною та стиковою станцією (у напрямку станції Марцево починається дільниця, яка електрифікована змінним струмом (~25 кВ), решта напрямків електрифіковані постійним струмом (=3 кВ).

На території локомотивного депо станції Іловайськ встановлений пам'ятник паровозу Ем-743-24[3].

З початком російської збройної агресії проти України станція перебуває на тимчасово окупованій території російськими загарбниками і використовується як логістичний хаб для перевезення військової техніки, зброї, палива для російських окупантів.

 
Пам'ятник паровозу у локомотивному депо «Іловайськ»

В період з 6 по 31 серпня 2014 року точилися жорстокі бої за Іловайськ.

В ніч на 8 жовтня 2022 року у тимчасово окупованому Іловайську стався потужний вибух на залізничному вузлі. Були знищені цистерни з паливом для військової техніки російських окупантів[4].

Пасажирське сполучення

ред.

Через станцію Іловайськ до 2014 року прямували декілька пар пасажирських поїздів далекого сполучення та вантажні поїзди переважно у напрямку Криму, Донбасу, Центральної України та Молдови. Всі поїзди далекого сполучення мали тут тривалу зупинку для проходження прикордонного та митного контролю. Зупинка тривала майже одну годину.

У 2014 році, через російську збройну агресію проти України, пасажирське залізничне сполучення з неокупованою територією України припинилося, маршрути поїздів були змінені у зв'язку з бойовими діями і втратою контролю Україною над частиною Донецької і Луганської областей.

 
Дизель-поїзд ДЕЛ-02-005 сполученням Мелітополь — Іловайськ (вересень 2013)

До 2014 року транспортне сполучення здійснювалося у таких напрямках:

З грудня 2017 року сайт Яндекс подає інформацію про наявність приміського руху по станції[5].

Примітки

ред.
  1. ↑ Історія електрифікації залізниць (1959—1960)
  2. ↑ Історія електрифікацвї залізниць (1961—1963)
  3. ↑ Пам'ятник паровозу в Іловайську. shukach.com. (рос.)
  4. ↑ В окупованому Іловайську сталась «бавовна» на залізничному вузлі (відео). v-variant.com. 8 жовтня 2022.
  5. ↑ Ясинувата — Успенська. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 24 грудня 2017.

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іловайськ_(станція)&oldid=40360437