Балаклія (станція)

залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці

Балаклі́я — проміжна залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Основа — Букине між зупинними пунктами Вербівка (4,4 км) та Братське Озеро (7 км). Розташована в однойменному місті Ізюмського району Харківської області.

Станція Балаклія

Основа — Букине
Південна залізниця
Харківська дирекція
м. Балаклія


Вокзал станції Балаклія
49°28′01″ пн. ш. 36°51′44″ сх. д. / 49.4672111° пн. ш. 36.8622444° сх. д. / 49.4672111; 36.8622444Координати: 49°28′01″ пн. ш. 36°51′44″ сх. д. / 49.4672111° пн. ш. 36.8622444° сх. д. / 49.4672111; 36.8622444
Рік відкриття 1911 (113 років)
Тип проміжна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна (низькі)
Форма платформи прямі
Вулиця Геологічна, вул. Медова
Відстань до Ізюма, км 51,7
Відстань до Основи, км 76
Тарифна зона 9
Код станції 443902 ?
Код «Експрес-3» 2204467 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Балаклія. Карта розташування: Харківська область
Балаклія
Балаклія

Історія ред.

Станція відкрита у 1911 році. У 1961 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ). На станції розташована тягова підстанція.

У березні 2011 року до приміщення залізничного вокзалу станції Балаклія переведена Балаклійська автостанція[1].

З початку російського вторгнення в Україну залізничний рух по станції був тимчасово припинений.

15 вересня 2022 року, після деокупації від російських загарбників, вирушив перший рейс приміського поїзда сполученням Харків — Балаклія[2][3].

Пасажирське сполучення ред.

На станції зупиняться приміські поїзди Ізюмського напрямку та пасажирські поїзди далекого сполучення[4].

Примітки ред.

  1. Харків транспортний. Хроніка. Залізничний транспорт. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  2. З Харкова відправився у перший рейс поїзд до Балаклії. youtube.com. Процитовано 15 вересня 2022.
  3. Перший рейс до звільненої Балаклії. slovoidilo.ua. Процитовано 15 вересня 2022.
  4. Розклад руху поїздів по станції Балаклія на сайті poizdato.net

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання ред.