Вікіпедія

Святі Гори (національний природний парк)

національний природний парк в Донецькій області

Націона́льний приро́дний парк «Святі́ Го́ри» — національний природний парк, розташований в північній частині Донецької області, в Краматорському і Бахмутському районах. Створений 13 лютого 1997 року Указом Президента України № 135/97.

Національний природний парк «Святі Гори»
Свято-Успенська Святогірська Лавра
Свято-Успенська Святогірська Лавра
48°55′00″ пн. ш. 37°47′00″ сх. д. / 48.9166666666947733688175504° пн. ш. 37.78333333336077259900775971° сх. д. / 48.9166666666947733688175504; 37.78333333336077259900775971Координати: 48°55′00″ пн. ш. 37°47′00″ сх. д. / 48.9166666666947733688175504° пн. ш. 37.78333333336077259900775971° сх. д. / 48.9166666666947733688175504; 37.78333333336077259900775971
Країна  Україна
Розташування Україна Україна, Донецька область
Найближче місто Святогірськ
Площа 40,589 га
Засновано 13 лютого 1997 року
Святі Гори (національний природний парк). Карта розташування: Донецька область
Святі Гори (національний природний парк)
Святі Гори (національний природний парк) (Донецька область)
Мапа
CMNS: Святі Гори у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Святі Гори (значення).
Долина Сіверского Дінця у тумані
Сіверский Донець восени

Розташування ред.

Парк в основному протягнувся уздовж лівого берега річки Сіверський Донець із великими виступами на правому березі. У 2008 році крейдяні гори на території національного природного парку «Святі гори» потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України»[1]. Загальна площа парку — 40 589 га, із них у власності парку перебуває 11 878 га.

Зазнав великої руйнації під час війни на сході України[2], особливо в ході російського вторгнення в Україну, коли більша частина парку перебувала в районі ведення бойових дій[3]. Додаткова, з цього питання, інформація міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України

Історія створення ред.

Вперше пропозиція створити національний парк у Святих горах була опублікована В.Талієвим у 1913 році у Бюлетенях Харківського товариства любителів природи[4]. Вже за рік, пропозиція була також згадана у його книжці «Охороняйте природу» як приклад природної території, що потребує заповідання на Харківщині[5].

Природне значення ред.

 
Ранок у «Святих горах»

У парку знаходяться крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини, наприклад, сосна крейдяна збереглася з дольодовикового періоду.

Флора: загальна кількість видів рослин, що зростають на території парку — 943, з них 48 занесені в Червону книгу України. Охороняється рослинність долини річки Сіверський Донець: реліктові бори сосни крейдяної, реліктові та ендемічні рослинні угрупування на відшаровуваннях крейди, байрачні ліси, степи, лугова і болотяна рослинність заплав. Флора налічує 20 ендемічних видів..

Фауна: на території парку живуть 256 видів тварин, з них 50 занесені в Червону книгу України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 — птахів, 10 — плазунів, 9 — земноводних, 40 — риб.

 
«Святі Гори», поштова марка України (2010)

Історичне значення ред.

На території парку знаходиться 129 об'єктів археології (від палеоліту до середньовіччя), 73 пам'ятники історії. У 1980 році на нинішній території парку був заснований державний історико-культурний заповідник. Основу комплексу пам'ятників заповідника складає — Свято-Успенська Святогірська Лавра (заснована в XIII — XVI століттях, статус лаври отримала в 2005 році), розташована на скелястому правом березі Сіверського Дінця. До комплексу історичних пам'ятників також відноситься монументальна скульптура Артема роботи І. Кавалерідзе. Поруч із пам'ятником розташований Меморіал німецько-радянської війни.

На території парку побудовані шосейні дороги й залізниці, розташований ряд населених пунктів (у тому числі — місто Святогірськ). З півдня до території парку примикає місто Слов'янськ.

Території, що входять до складу НПП ред.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу Національного природного парку «Святі Гори» входять такі природні території[6]:

Панорама ред.

 
Велика панорама національного парку "Святі гори"

Виноски ред.

  1. ↑ Джерело: 7 Чудес України [Архівовано 9 березня 2008 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Через бойові дії на Донбасі зруйновано 5 заповідників
  3. ↑ Російські окупанти майже повністю знищили національний парк "Святі гори". 19.01.2023, 22:13
  4. ↑ Талиев В. Охраняйте природу! Бюллетени Харьковскаго общества любителей природы. № 4, 1913
  5. ↑ Талиев В. Охраняйте природу! Харьков, 1914. — 16 с.
  6. ↑ Джерело Національний природний парк «Святі Гори»

Біблографія ред.

  • Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. — Киев: Наук.думка, 1985. — 156 с.
  • Брызгалин Г. А., Захаров С. С. Что такое национальные парки и для чего они учреждаются? — Харьков, 1919. — 95 с.
  • Донбас заповідний: Наук.-інформац. довідник-атлас. — 2003. — 159 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
  • Котов М. «Святі гори» на Артемівщині, як забуток природи // Вісник природознавства, 1927. — № 3-4. — С.190-196.
  • Котов М. Новые заповедники на Украине // Природа, 1937. — № 8. — 105—108.
  • Котов М. Святі Гори. Фенологічні спостереження // Щорічна метеорологічна характеристика України, 1923. — Ч.8. — К. — С.23-24.
  • Котов М. І. Святі Гори Артемівської округи // Матеріали до охорони природи на Україні. Вип. 1. — Харків, 1928. — С. 115—126.
  • Лавренко Е. М., Гептнер В. Г., Кириков С. В., Формозов А. Н. Перспективный план географической сети заповедников СССР (проект). // Бюллетень «Охрана природы и заповедное дело в СССР», 1958. — Вып. 3. — С. 3-87.
  • Лавренко Є. Охорона природи на Україні // Вісник природознавства, 1927. — № 3-4. — С. 165.
  • Постанова Президії Донецького Обласного Виконавчого Комітету «Про збереження та охорону пам'яток історії та природи» від 15.04.1938 р. — Науковий архів Маріупольського краєзнавчого музею. — № 5674–Д.
  • Святые горы Харьковской губ., как «памятник природы» / Прив.-доц. В. И. Талиев; Харьк. о-во любителей природы. — Харьков: Типо-лит. М. Сергеева и К. Гальченка, 1914. — 20 с. — (Серия изданий «Охраняйте природу»; № 6).
  • Шалит М. Заповідники та пам'ятки природи України. — Харків, 1932. — 76 с.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святі_Гори_(національний_природний_парк)&oldid=39697463