Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Писемні згадки про річку містяться у «Книзі Великому Кресленню» XVII століття під назвою «Святий колодязь»[2]. Річка також виступає під назвою Нетріус, Неутріус, Нетрівус, Нетригуз, Нетрус, Деріус[3]. На думку професора Є. С. Остіна назва до річки перейшла від селища Нетриус у верхів'ях. Селище було засноване, за переказами, запорізьким козаком Нетривусом.

Опис та гідрологічний режимРедагувати

Довжина 31 км[1]. Площа водозбірного басейну 241 км²[1]. Похил річки 2,3 м/км[1][4]. Долина трапецієподібна, завширшки до 2,2 км, завглибшки до 50 м[1][4]. Схили долини — крейдяні виходи. Заплава завширшки 300 м, на окремих ділянках заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки 5—8 м й більше[1].

Живлення мішане, переважно джерелами у верхів'ях[1]. Замерзає у середині грудня, скресає у середині березня[1][4].

У середній течії утворилось озеро Станове. На річці споруджений каскад ставків. Використовується на потреби рибництва (розведення форелі) і частково для зрошення[1].

РозташуванняРедагувати

Бере початок на північний схід від села Андріївки. Тече на південний захід і (частково) південь. Впадає до Сіверського Дінця на захід від смт Дробишеве, поблизу села Пришиб.

Природоохоронні заходиРедагувати

По річці проходить кордон національного природного парку «Святі гори». У басейні річки багато прісних джерел, які охороняються як пам'ятки природи. Крейдяні джерела біля села Шандриголове взяті під охорону й набули статусу гідрологічної пам'ятки природи місцевого значення «Джерела» (49°06′13″ пн. ш. 37°42′34″ сх. д. / 49.1036° пн. ш. 37.7094° сх. д. / 49.1036; 37.7094)[1]. Вода вважається найчистішою на теренах Донецької області.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати