Відкрити головне меню

Кузьмінков Лель Миколайович

Кузьмінков Лель Миколайович (8 жовтня 1925 — 15 березня 2012) — український художник і скульптор, грек за походженням. Член Союзу художників СРСР, член Національної спілки художників України.

Кузьмінков Лель Миколайович
Кузьмінков Лель Миколайович
Mariupol Визволителям Донбасу.JPG
Монумент вояку-визволителю, м. Маріуполь
Народження 8 жовтня 1925(1925-10-08)
Маріуполь, Україна
Смерть 15 березня 2012(2012-03-15) (86 років)
  Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність грек
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр графіка, живопис (автопортрет, міський пейзаж), скульптура, мозаїки
Навчання Харківське художнє училище
Діяльність скульптор
Напрямок реалізм
Роки творчості 1951–2011
Член Спілка художників СРСР
Твори графіка, живопис, мозаїки, монументальна скульптура

ЖиттєписРедагувати

Батько майбутнього художника був репресований і помер в ув'язненні через чотири роки після народження сина. Той роками жив з тавром дитини «ворога народу».

Художню освіту опановував в Харківському художньому училищі в 1947–1951 роках. Був вимушений демонструвати власну лояльність сталінському режимові, про що свідчить дипломна робота молодого художника «Сталін під час доповіді в підпіллі», бо подібна тематика дозволяла виживати. З 1951 року за призначенням Міністерства культури УРСР працював художником та монументалістом у художніх майстернях Маріупольського Товариства художників «Укоопхудожник», був керівником ізостудії при товаристві. Делегат Третього з'їзду Союзу художників України, також делегат Третього з'їзду Союзу художників СРСР.

Як живописець створив декілька картин в побутовому жанрі — «В собесі», серія картин і ескізів «На пляжу». Прикрасив мозаїками декілька суспільних, культурноосвітніх і виробничих закладів, серед яких "Свято врожаю" в Урзуфі (перша робота), сільські клуби півдня Донецької області, установи Маріуполя ("Юність" на школі №34), "Металурги" на залізничному вокзалі, серія "Материнство", "Навчання", "Праця", "Спорт" на корпусах "Азовмашу" (Донецьке шосе)).

Брався за створення декоративних рельєфів (рельєфи в Палаці весіль, смт. Старий Крим, Донецька область), монументів (монумент Георгію Костоправу, грецькому письменнику, монумент митрополиту Ігнатію біля церкви Архангела Михаїла) разом з В. К. Константиновим. В творчому доробку майстра — пейзажі, низка автопортретів і цикл картин «Литва», мозаїчні панно, графічні твори до видань «Кобзар» Тараса Шевченка грецькою, видання «Каменярі» грецькою, за що отримав подяку від музею Івана Франка зі Львова. Був одним із ініціаторів заснування, а потім — членом ради Маріупольського товариства греків.

Життєпис митця внесено до останніх видань Української та Американської енциклопедій.

Помер у місті Маріуполь на вісімдесят шостому році життя.

Вибрані твориРедагувати

 
Пам'ятник митрополиту Ігнатію. м. Маріуполь
Живопис
  • «Сталін під час доповіді в підпіллі» (дипломна робота)
  • «В собесі»
  • «Ливарники»
  • «Свято врожаю» (мозаїка, село Урзуф, Донецька область)
  • «Голова старого»
  • «Автопортрет з синьою лампою»
  • «Портрет Івана Пузя»
  • «Міла»
  • «Скульптор Інесса Сіргеда»
  • «Стефанія Бугайлишкене — литовський скульптор»
  • «Дахи старого Маріуполя»
  • «На батьківщині Куїнджі»
  • «Річка Кальміус»
  • «Старі будиночки Маріуполя»
  • «Крим. Гора Аю-Даг»
  • «Аю-Даг» (варіант)
  • «Будівництво мосту»
  • «Гурзуф. Чеховская затока»
  • «Зимова стежка»
  • «Парк взимку»
  • «Бузок в цеберці»
  • «Стежка в ліс»
  • «Художник Петро Семенов»
  • «Грецький поет Антоніс Шапурмас»
  • «Люся»
  • «Ірена Страдиня»
  • «Портрет жінки в білому»
  • портрета брата Роальда Чанглі;
  • «Художниця в зеленій сукні»
  • «Старі грекині-вдови»
  • «Ранок», цикл «Литва»


Скульптура

Джерела. Ресурси інтернетуРедагувати

Див. такожРедагувати