Фриз (синоніми — пошивка, різьблянка; фр. frise від лат. phrygium — «прикраса») — назва елемента декоративного елемента у вигляді широкої смуги, вживаного в архітектурі і столярстві. Латинське слово phrygium походить від назви стародавньої області Фригія. В античній архітектурі фриз також називали зофором (від грец. ζωφόρος, буквально — «носій зображень тварин»)[1].

У класичній архітектуріРедагувати

У класичних архітектурних ордерах фризом називається середня частина класичного антаблемента, яка розташована між архітравом і карнизом. У доричному ордері це — чергування метоп і тригліфів, в іонічному і коринфському — стрічка фризу залишається гладенькою або прикрашається рельєфними композиціями.

Інші значенняРедагувати

Фризом також називають витягнуту по горизонталі скульптурну чи живописну композицію, яка прикрашає стіну (частіше її верхню частину) або підлогу, слово також вживається для позначення стрічкової орнаментальної композиції.

Залежно від виконання виділяють:

  • Фриз алмазний — орнаментальна прикраса, виконана у вигляді гранованих кубиків.
  • Фриз аркатурний — орнаментальна прикраса, виконана у вигляді багатьох арок.
  • Фриз випуклий — у перетині має випуклу форму, внаслідок чого поверхня із скульптурним рельєфом відзначається багатством світлотіні. Бере початок у стародавньому Римі, коли прагнули до пишності і соковитості пластичних форм.
  • Фриз городчастий — орнаментована стрічка, нижня частина якої вирішена у вигляді висячих зубців таким чином, що вони вписуються між однаковими рівнобедреними трикутниками, якщо їх умовно накреслити на поверхні стіни.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://slovari.yandex.ru/dict/lubker/article/1/lub-2540.htm?text=зофор&stpar1=1.1.1[недоступне посилання з липня 2019]

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати